Президент України Володимир Зеленським своїм Указом ввів в дію рішення Ради національної безпеки й оборони про активізацію процесу мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях. Це рішення складається з шести пунктів. Радіо Донбас.Реалії розповідає про важливі пункти та про що у них йдеться.
Указ президента був підписаний 2 червня у той же день, коли РНБО на засіданні прийняло рішення. У ньому даються розпорядження українським міністерствам та відомствам.
Кабінету міністрів
- У місячний строк на розгляд Ради національної безпеки і оборони України звіт про результати виконання заходів, визначених рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 7 грудня 2019 року, введеним в дію Указом Президента України від 20 грудня 2019 року № 932-27т;
Про що йдеться?
7 грудня 2019 року були прийняті два рішення РНБО. Одне з них стосується персональних санкцій щодо 5 осіб. Згідно з персональною інформацією у Додатку до рішення, всі вони зареєстровані на окупованій частині Донецької області та є головами, чи секретарями виборчих комісій.
Це безперечно стосується ситуації на Донбасі. Але йдеться про ще одне рішення РНБО, яке також було прийняте 7 грудня 2019 року та стосується «посилення спроможностей держави у сфері кібербезпеки».
Цифрова безпека важливе питання у сфері оборони держави. На цьому наголошують як українські посадовці, експерти, так і міжнародні партнери України.
Показово, що у травні 2021 року президент Зеленський особисто брав участь у презентації Кіберцентру UA30, створеного в Україні для оперативного реагування на виклики у кіберпросторі.
До цього ж пункту у рішенні містяться завдання для СБУ, МВС, Генштабу, Служби зовнішньої розвідки, інших структур.
- У Двомісячний строк підготувати з урахуванням міжнародного досвіду законопроекти щодо запровадження на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях правосуддя перехідного періоду.
Про що йдеться?
Питання правосуддя перехідного періоду одне з найбільш дискусійних, юридично та політично складних у випадку деокупації ОРДЛО. Обговорюють його з часів стабілізації лінії розмежування та утворення ОРДЛО.
Закон про перехідне правосуддя має регулювати питання покарання людей, що співпрацювали з окупаційною адміністрацією ОРДЛО, амністію для таких осіб, покарання учасників незаконних збройних формувань та умови їхньої амністії. Також ним має регулюватися організація органів влади, застосування виборчого права, діяльності правоохоронних органів після деокупації.
Деякі моменти у законі несуть і емоційне забарвлення, особливо у питанні відповідальності та амністії з урахуванням тривало збройного конфлікту.
Є кілька проєктів подібного закону. Наприклад, напрацьований Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Є напрацьовані народними депутатами з залученням громадських організацій.
Проєкт закону про заборону колабораціонізму (6170) – подала до Верховної Ради група депутатів на чолі з Ігорем Лапіним («Народний фронт») у 2017 році. У 2019-му проект був відкликаний.
Проєкт закону про захист української державності від проявів колабораціонізму (7425) – подала група розробників на чолі з активістом Віталієм Овчаренком юристкою Іриною Лоюк, також у 2017-му, і він так само був відкликаний у 2019-му.
При цьому всі норми цього Закону мають відповідати, як Конституції України та міжнародному гуманітарному праву, так і засадничим правам людини.
- У цій частині рішення є не оприлюднений пункт, що визначений, як «для службового користування».
- У тримісячний строк: забезпечити внесення змін та продовження на період до 2023 року включно терміну реалізації Державної цільової програми відновлення та розбудови миру в східних регіонах України.
Про що йдеться?
Державна цільова програма відновлення та розбудови миру в східних регіонах України була затверджена постановою Кабінету міністрів України у грудні 2017 року.
Вона передбачає відновлення інфраструктури території наближеної до збройного конфлікту на Донбасі, так і суміжних територій. У тому числі Дніпропетровської, Запорізької та Харківської області. Окрім того йдеться про підтримку місцевих громад, бізнесу на цих територіях та виплати відшкодування людям на підконтрольній частині Донбасу того, що було втрачено та постраждало.
Раніше дія Програми передбачалася на 2017-2020 роки, а фінансування з її розподілялося таким чином: загалом 4762,322 млн. гривень, у тому числі 2223,553 млн. гривень — за рахунок коштів державного бюджету, 1224,969 млн. гривень – місцевих бюджетів, 1313,8 млн. гривень – за рахунок інших джерел.
Тепер РНБО вимагає продовжити її дію до 2023 року.
Тим часом Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій планує завершити виплати компенсацій за зруйноване внаслідок збройної агресії Росії житло громадянам на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей саме до 2023 року, а потім виплачувати кошти за часткове руйнування.
Наприкінці травня 2021 року про це розповів заступник міністра Ростислав Замлинський в ефірі телеканалу «Україна 24».
- Забезпечити функціонування системи державного іномовлення з розгалуженою інфраструктурою державних кореспондентських пунктів в Україні та за кордоном.
Про що йдеться?
Питання державного іномовлення з різними ступенями успіху підіймається в Україні не перший рік. Наприклад вже існував російськомовний та англомовний «UATV». Зараз існує російськомовний канал «ДОМ», що ставить за мету інформаційне покриття російськомовної аудиторії за межами України та на тимчасово окупованих територіях.
Ймовірно це рішення демонструє прагнення розширити мовлення та його аудиторію.
До цього ж пункту відносяться зазначені у рішенні: забезпечити розгортання загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7 на базі Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення як оператора державного мультиплекса; забезпечити радіомовлення у середньохвильовому діапазоні, у тому числі зі спеціальним контентом, з метою покриття тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях сигналом українських радіостанцій. А також завдання Міністерству культури та інформаційної політики.
- Опрацювати із залученням Служби безпеки України питання щодо відкликання мережевих ресурсів (ІР-адрес), які виділені у користування операторам (провайдерам) телекомунікацій, що перебувають на тимчасово окупованих територіях України у Донецькій та Луганській областях або використовуються в інформаційній агресії Російської Федерації проти України.
Про що йдеться?
Питання доступу до мобільного зв’язку, телефонії та супутникових даних на окупованих територіях технічно складне. Радіо Донбас.Реалії не раз обговорювало його з експертами у цій царині.
Так досі не прозорою є схема роботи одного з українських операторів на непідконтрольній частині Донбасу. Також під питанням технічна інфраструктура доступу до інтернету окупованих територій та контроль над нею з боку російських гібридних адміністрацій.
- Протягом 2021 року завершити облаштування контрольних пунктів в'їзду-виїзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, розбудову їхньої інфраструктури, передбачивши створення поблизу кожного контрольного пункту гуманітарно-логістичних центрів, сервісних центрів для надання соціальних, адміністративних, банківських, медичних, поштових та інших послуг.
Про що йдеться?
КПВВ на лінії розмежування є важливим фактором контактів України з громадянами у ОРДЛО. Але з весни 2020 року більшість з них не працює. Всі КПВВ у Донецькій області закриті з боку угруповання «ДНР», а у Луганській працює лише один – пішохідний. Питання відкриття пунктів перетину не раз піднімалося на рівні Тристоронньої контактної групи у Мінську та у обговоренні радників Нормандського формату.
За останній рік у Золотому та Щасті з Української сторони запрацювали нові КПВВ, побудовано Центр надання адміністративних послуг на КПВВ у Щасті та створений мобільний ЦНАП у Зайцевому. Але запрацювати їм так і не вдалося, через майже повне припинення сполучення через лінію розмежування.
Коли КПВВ ще працювали на повну потужність вони були популярні серед місцевого населення, що потребувало перетину лінії розмежування. На них нерідко утворювалися великі автомобільні та пішохідні черги.
Головнокомандувачеві Збройних Сил України
- Щокварталу інформувати Раду національної безпеки і оборони України про результати вжиття разом зі Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України та Управлінням розвідки Адміністрації Державної прикордонної служби України заходів із попередження можливих збройних провокацій на лінії зіткнення.
Про що йдеться?
Вже майже рік тому на переговорах у Мінському форматі було узгоджене так зване повне та всеосяжне припинення вогню на Донбасі. Певний час воно характеризувалося зменшенням кількості обстрілів жертв серед військових та цивільного населення. Але вже взимку-навесні 2021 року бойові дії активізувалися. Все частіше почали з’являтися повідомлення про застосування артилерії, прицільного снайперського вогню та дистанційного мінування позицій ЗСУ.
Офіційна позиція української сторони полягає у тому, що сторона російських гібридних сил веде провокативні обстріли, а збройна відповідь дається у разі загрози життю українських військовослужбовців.
- У шестимісячний строк завершити виконання заходів із посилення охорони й оборони десантно небезпечних ділянок українського узбережжя Чорного та Азовського морів, а також об'єктів критичної інфраструктури в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Про що йдеться?
Після того, як у 2021 році було зафіксоване накопичення російських військ біля кордонів України та на Кримському півострові, українські військові та експерти припускали, що одним з кроків Кремля може бути висадка десантів на узбережжях морів. Цілями таких десантувань може бути, як відтягування українських сил так і прорив з боку Криму до Дніпра для контролю над Північно-Кримським каналом.
Локально десант може бути небезпечним у акваторії Азовського моря для удару з тилу по силам ООС та створення небезпеки для таких міст, як Маріуполь.
