З кожним роком про Крим в українських, а тим паче іноземних медіа, говорять все менше. Наприклад, у січні 2020 у наших ЗМІ вийшло всього сім матеріалів про Крим, підрахували у Детектор Медіа. Показники січня виявилися рекордно низькими – в ефірі найбільших телеканалів тема окупованого півострова займала від 0 до 1% ефірного часу.
Водночас у серпні в Києві відбулася Кримська платформа – українська дипломатична ініціатива, покликана скоординувати міжнародні зусилля для захисту прав кримчан і деокупації півострова. До неї долучилися 46 іноземних делегацій, тож подія привернула увагу не лише національних ЗМІ. За підрахунками міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, про Кримську платформу вийшло понад 300 публікацій у виданнях майже 50 країн світу.
Так, саміт на якийсь час повернув тему Криму у порядок денний – але чи довго вона протримається на сторінках видань? Що може зробити українська влада та українські медіа, аби про Крим не забули? Про це далі в матеріалі.
Чотириголовий дракон Кремля
Повернення Криму у порядок денний було однією з тем дискусій на цьогорічному Lviv Media Forum, який організовується за підтримки Українського культурного фонду.
На відміну від України, Росія системно працює, щоб легітимізувати анексію півострова – таку думку висловила керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська під час обговорень.
«Хороша новина – Кримська платформа прозвучала, це круто. Погана новина – Росія працює надзвичайно системо усі 8 років. Тому Кримська платформа не повинна бути поодиноким актом, має бути системне зусилля», – заявила Цибульська.
Кримська платформа не повинна бути поодиноким актом, має бути системне зусилляЛюбов Цибульська
Фахівчиня розповіла, що Росія працює відразу в чотирьох напрямках: політичному, економічному, культурно-історичному та військовому. Кремль запрошує європейських політиків на окупований півострів, проводить там офіційні заходи за участі окупаційної влади, вручає премії тощо. Тож українській владі слід постійно наголошувати на важливості міжнародного права, аби протистояти політичній легітимізації Криму.
В економічному вимірі Кремль активно працює над тим, аби залучити інвестиції. Попри санкції, окупаційна влада допомагає європейським компаніям знаходити лазівки та працюють із проєктами на півострові. Наприклад, австрійське архітектурне бюро Coop Himmelb(l)au було залучене до будівництва культурно-освітнього кластера у Севастополі, до того подібна історія стосувалася міжнародного концерну Siemens AG. Москва також закликає російських інвесторів заходити в Крим – віцепрем’єр Росії Марат Хуснуллін уже заявив, що на розвиток анексованого півострова очікують близько трильйона рублів з приватних інвестицій.
«Треба закликати бізнес до розуміння цінностей, щоб той усвідомив, що заробляти гроші на великій трагедії, коли стільки людей депортували чи виселили – це страшна річ. Бізнес мусить нести відповідальність», – сказала Цибульська.
Ще один важливий напрям, в якому Україна відразу програвала Росії, – культурно-історичний. Кремль, на відміну від Києва, ще до 2014 року більше уваги приділяв півострову, просував ідеї спорідненості з Росією та ворожості щодо України.
«Крим ніколи не зникав з російської ментальної карти, а в українську він ніколи і не потрапляв, бо це сприймали як просто екзотичний відпочинок біля моря. Тож після 2014 це дало свої метастази. Нині запит від українського суспільства щодо новин у Криму – це помста, зловтішання. Матеріали про те, як в Криму все погано, будуть набирати більше переглядів, ніж матеріали про політв’язнів», – розповів під час Lviv Media Forum журналіст Павло Казарін.
Наостанок, Росія мілітаризує Чорноморський регіон. Тож Україна мусить працювати над тим, аби посилювати власну військову присутність у Чорноморському регіоні, активно співпрацюючи з міжнародними партнерами.
Комерція vs соціальна відповідальність
Нині запит від українського суспільства щодо новин у Криму – це помста, зловтішання. Матеріали про те, як в Криму все погано, будуть набирати більше переглядів, ніж матеріали про політв’язнівПавло Казарін
Низьку присутність кримської тематики у ЗМІ журналіст Павло Казарін пояснює через модель роботи комерційного телебачення. ТБ мусить заробляти на рекламі, тож коли рекламодавцю обіцяють певні показники, необхідно їх виконати. Тож у відповідні слоти телебачення мусить ставити популярні теми, які приваблять якнайбільше глядачів. На думку Казаріна, ніхто не хоче брати соціально відповідальні матеріали, коли це суперечить комерційним зобов’язанням.
«Росія звикла підпорядковувати інтереси власної економіки інтересам власної політики. Якщо їй цікаво примусити сусідів щось робити, то вона може піти на невигідні обмеження, щоб сусіди пішли на політичні поступки», – під час Lviv Media Forum розповів Казарін.
На його думку, комерційні ЗМІ наврядчи добровільно погодяться створювати контент про Крим. Вихід – колаборація з державою, такі події як Кримська платформа, регулярні інформаційні приводи від перших осіб держави.
З іншого боку, важливо говорити про Крим «людською мовою» через особисті історії, переконує заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв.
«Аудиторія може втомлюватися слухати про права людини. І я не можу це засуджувати», – сказав він. Тож Український інститут розвиває документальний перформанс «Крим. 5 ранку», який поєднує театр, питання прав людини та медійну комунікацію.
Рекомендації від Національної спілки журналістів
Національна спілка журналістів також розробила рекомендації для медіа, як посилити висвітлення кримської тематики. Організація радить щонайменше раз на тиждень висвітлювати теми боротьби за збереження української ідентичності населення Криму, спротиву русифікації та мілітаризації півострова та його жителів, спроб переписати історію України та Криму тощо. А також – створювати спеціальні відділи або рубрики про життя під окупацією.
НСЖУ рекомендує поширювати матеріали про злочини окупантів в міжнародні організації, аби протистояти фейкам і маніпуляціям російської пропаганди.
Також спілка закликає усіма засобами боротися за визволення журналістів, які стали в’язнями сумління у Криму: експертів Центру «Номос» Дмитра Штибликова, Олексія Бессарабова та Володимира Дудки з Севастополя, журналіста-фрілансера сайту «Крим.Реалії» («Радіо Свобода») Владислава Єсипенка, кримськотатарських громадянських журналістів Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Арифмеметова, Рустема Шейхалієва, Амета Сулейманова.
Повний список рекомендацій опублікований на сайті НСЖУ.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
