Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Те, що у своїй різкій статті, присвяченій російсько-українським відносинам, заступник голови Ради безпеки Росії, колишній президент країни Дмитро Медведєв особливо відзначив «Кримську платформу» ‒ та ще й з рідкісним у політичних текстах епітетом «дебільна» ‒ впевнений, демонструє рівень політичних претензій Кремля до українського керівництва щодо Криму.
Здавалося б, чому в Москві мають турбуватися з приводу саміту «Кримської платформи» та згадувати про нього через декілька місяців після його проведення? Адже на контроль Росії над окупованим півостровом цей саміт ніяк не міг вплинути. Держави, які відрядили свої делегації на саміт, неодноразово говорили, що ніколи не визнають законності російської анексії Криму. Так чого ж так хвилюватися? А тому, мабуть, що Володимиру Путіну мало контролю над Кримом. Російський президент, впевнений, хотів би міжнародного визнання анексії півострова.
Розрахунок на те, що міжнародне право можна буде «пристосувати» до бажань Володимира Путіна, не виправдався
Власне, напевно, на це й розраховували в Москві у 2014 році ‒ що міжнародне товариство після декількох місяців показових протестів змириться з реальністю та погодиться з тим, що Крим тепер ‒ не частина території України, а суб'єкт Російської Федерації. І що Україна теж рано чи пізно з цим погодиться, куди вона дінеться? Те, що через сім років після окупації Криму Україна не просто не змирилася з фактом окупації та анексії своєї території, те, що Києву вдається зібрати саміт, присвячений питанням Криму, викликає в Кремлі неприховане роздратування. Розрахунок на те, що міжнародне право можна буде «пристосувати» до бажань Володимира Путіна, не виправдався.
Так, звичайно, сам саміт не може розв'язати питання відновлення територіальної цілісності України. Так, питання деокупації українських територій ‒ це питання багатьох років, а можливо, й десятиліть. Але й питання визнання легітимності анексії ‒ це навіть не питання десятиліть. Цього може просто ніколи не статися. Схоже, Росії більше не бути країною з міжнародно визнаними кордонами ‒ така доля тих, хто займається крадіжкою на міжнародному рівні. Путіну та його соратникам усе це дуже не подобається.
Завдяки статті Дмитра Медведєва, ми, як мінімум, знаємо, в яких виразах ці люди розмовляють про українське керівництво та українську політику
Зараз, завдяки статті Дмитра Медведєва, ми, як мінімум, знаємо, в яких виразах ці люди розмовляють про українське керівництво та українську політику. Володимир Зеленський перетворився для Кремля на ворога й людину, з якою нема про що розмовляти, багато в чому завдяки проведенню саміту «Кримської платформи». Тому що Москві, впевнений, цікавий тільки такий співрозмовник у кабінеті президента України, який визнає легітимність анексії Криму або, як мінімум, взагалі не буде про Крим згадувати. Те, що така людина на посаді президента України може ніколи не з'явитися, у Кремлі, схоже, нікому не приходить у голову.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
