Спеціально для Крим.Реалії
Не варто сприймати нинішні події в Мінську та інших білоруських містах як якусь аномалію, відхилення від «нормального» розвитку білоруського політичного життя. Вважаю, що аномалією якраз було те, що відбувалося до цього – майже три десятиліття правління Олександра Лукашенка. У Білорусі ніколи не було чесних виборів – принаймні, після приходу до влади Лукашенка. У цій країні те, що в інших називалося виборами, підмінялося безпардонною державною пропагандою, усуненням опонентів, фальсифікаціями результатів та іншими незмінними атрибутами авторитарного режиму. Здається, це тільки у фантазіях самого диктатора і його шанувальників усі одноголосно підтримують й одностайно голосують. Насправді ж ця одностайність забезпечується брехнею і насильством. І закінчується кров'ю. Рано чи пізно.
Одностайність забезпечується брехнею і насильством. І закінчується кров'ю. Рано чи пізно
Державна пропаганда, боротьба з незгодними, фальсифікація голосувань – усе це відбувається всюди, де ще залишилися сліди радянського минулого або де його намагаються відновити. Анексія Криму Росією – чудова ілюстрація того, як у регіоні, де ще недавно проводилися вільні вибори та конкурували між собою представники різних політичних сил, встановлюється «щаслива» одностайність. А ті, хто не вписується в загальну картину радості та холопства, опиняються у в'язницях або просто на узбіччі життя.
Переконаний, що режим Лукашенка в Білорусі затверджувався саме так – референдуми, розправа з інакодумцями, брехня в телевізійних ефірах, обмін теревенів про братерство на російські гроші. Просто Крим анексований, а Білорусь – ні. Але суть від цього не змінюється. Пострадянський авторитаризм – це завжди фальсифікація і брехня, завжди прагнення підмінити дискусію прокуратурою.
Репресії авторитарної влади тільки посилюються з роками, і не помічати задушливої атмосфери, в якій доводиться жити, не вдається вже нікому. Те, що відбувається в Білорусі сьогодні, можливо, відбудеться в Росії завтра. А кримчанам буде простіше згадати про те, що ще недавно вони дихали киснем – набагато простіше, ніж білоруси чи росіяни, які були від цього кисню нещадно відключені.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
