«Пороми підуть із молотка»: яке майбутнє Керченської переправи

З початку жовтня Керченська поромна переправа закрилася на невизначений термін, повідомила пресслужба оператора перевезень, акціонерного товариства «АнРуссТранс». Там зазначили, що на морські перевезення між анексованим Кримом і сусідньою Росією немає попиту в зв'язку з повним введенням в експлуатацію мосту через Керченську протоку.

Після відкриття залізничної гілки мосту для вантажоперевезень у червні 2020 року в компанії «АнРуссТранс» не залишилося замовлень у цій сфері, а авто- і пасажирський пором не виконав жодного рейсу в 2019-2020 роках. Через припинення рейсів Керченської переправи буде також зупинена робота морського порту «Крим» – при тому, що їх обслуговувало приблизно 300 співробітників. Про те, як колись життєво необхідний півострову транспортний вузол став зайвим, і чи може він знадобитися знову, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

У коментарі телеканалу «Вести Крым» завідувач кафедри торгової та митної справи так званого Кримського федерального університету Віктор Реутов висловив думку, що переправу закривають навіть не через дорожнечу поромних рейсів, а через їхню швидкість:

«Поромна переправа виконала свою функцію, свою місію. Міст зараз уже зараз повністю замінив її роботу: збільшилася швидкість, зменшилася вартість транспортування на одиницю вантажу. Для економіки час інколи важливіший за ціну на той чи інший ресурс».

Тим часом прессекретар компанії «АнРуссТранс» Марія Соловиченко погодилася детально відповісти на питання Крим.Реалії і пояснила, що Керченська переправа вже деякий час була збитковою.

– Ми б із задоволенням продовжували працювати, якби у нас були замовлення на перевезення та контракти. Однак їх немає, так само як і роботи. Причина – чисто економічна: за відсутності попиту на морські перевезення ми не можемо утримувати порт і пороми, отже, зупиняємо переправу. Останніми роками компанія утримувала ці збиткові активи зі свого прибутку, але більше так робити не можемо. Якби, припустимо, «Російські залізниці» або інша компанія пішли б нам назустріч і дали б завантаження для поромів, ми продовжили б роботу, тому що судна у нас на ходу. Основним нашим замовником саме «Російська залізниця», але з того часу, як відкрилася залізнична гілка на Керченському мосту, компанія вирішила перевести на нього вантажні перевезення. Те ж раніше відбулося з пасажирськими. В принципі це правильно, тепер зручніше їздити мостом.

За словами Марії Соловиченко, її компанія також не може тримати пороми напоготові на випадок, якщо щось трапиться з мостом.

– Чим більше минає часу, тим менше залишається таких можливостей. Порт у нас закритий, майже не охороняється, інфраструктура і пороми амортизуються, не використовуються. Вони законсервовані, і щоб запустити їх, потрібен час. Пороми взагалі виставлені на продаж, і, коли вони підуть із молотка, переправа залишиться взагалі без суден. Щодо співробітників, у нас ще залишився порт «Кавказ» у Краснодарському краї: він залишиться працювати в Чорному морі, судна компанії курсуватимуть звідти в Варну в Болгарії. Зараз складно сказати, скільки співробітників ми залишимо. Дійсно, станом на 1 жовтня в компанії працювало 300 осіб, і понад половина будуть звільнені та полишені на самих себе. Комусь ми запропонуємо нове місце роботи в порту «Кавказ», але все це індивідуально. Ми трималися до останнього, масових звільнень останніми роками не було.

Керівний партнер компанії Management Development Group Inc Дмитро Потапенко як експерт в логістиці торговельних мереж переконаний, що економічно доцільного сценарію збереження Керченської переправи зараз не існує.

– Насправді, залізничний транспорт може виявитися повільнішим, але не набагато, але при цьому істотно дешевшим. Якщо порівнювати логістику переправи та залізниці, тут усе залежить від того, як оператори будують свою економіку. Для забезпечення низьких тарифів потрібен великий вантажопотік, а без нього при відносно швидшій доставці ціна теж вища – це я про переправу. Оскільки ж багато залізничних перевезень дотуються – хай не прямо, а опосередковано – найчастіше така доставка вигідніша. Власне, міст для того і будувався, щоб РЗД оптимізувала свою логістику, тому шанси на відновлення замовлень у поромної переправи мізерно малі.

Кримський юрист Жан Запрута ще в 2015 році пропонував зробити Керченську поромну переправу безкоштовною як важливий елемент регіональної інфраструктури. Зараз він вважає, що вона цілком могла б співіснувати з мостом.

–П'ять років тому було багато спекуляцій на тему додаткової вартості в логістиці продовольчих товарів і так далі. Тому я і сказав: для того, щоб уникнути всіх цих інсинуацій, треба зробити переправу безкоштовною для перевізників товарів із Росії до Криму. На мій погляд, з її допомогою потрібно було не гроші заробляти, а підтримувати сам функціонал. Зараз я би утримував її як резервну комунікацію між Кримом і Кубанню – мало що трапиться з мостом. Ніхто ні від чого не застрахований. Звісно, з точки зору економіки все ясно і логічно. Щодо звільнення співробітників, це частина нормальних змін у капіталістичній державі. Так само розоряються магазинчики на узбіччях маленьких сіл, куди через трасу «Таврида» більше ніхто не заїжджає. Є Трудовий кодекс – працівникам після скорочення виплатять зарплату за два місяці, і вони підуть на біржу праці.

Експерт Офісу реформ Кабінету міністрів України Максим Гардус міркує, що могло б пожвавити Керченську переправу.

– Щоб вона відновила роботу, вантажний трафік між Росією і Кримом повинен збільшитися до неймовірних обсягів – щоб навіть міст із ними не справлявся. При цьому товари, що транспортуються, повинні бути настільки дорогими, щоб якомога швидше перевезти їх поромом було дійсно вигідно. Мені складно уявити подібний товар і необхідність у ньому, тому таких перспектив, на мій погляд, зараз немає. Зрештою, щоб у переправи був шанс, проїзд і провезення вантажів мостом повинен стати платним. Якщо цього не буде і якщо з мостом нічого не трапиться, то банкрутство і повна ліквідація переправи набагато розумніша, ніж консервація для малоймовірної події. Зрозуміло, що для працівників переправи це сумно, але ніякого сенсу зберігати їхнє підприємство зараз немає.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив роботу всіх портів анексованого Росією півострова і закрив їх для міжнародного судноплавства. Ці обмеження торкнулися і Керченської поромної переправи разом із портом «Крим». Однак ці підприємства фактично продовжили роботу для постачання півострова за відсутності мосту через протоку.

(Текст підготував Владислав Ленцев)