Кабінет Міністрів України 29 вересня затвердив план реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму. У Міністерстві з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України пояснили, що передбачає план заходів. За словами заступника голови відомства Ігоря Яременка, ефективне виконання ухваленого комплексу заходів буде основою для деокупації та реінтеграції ТОТ та каталізатором підвищення ефективності державної політики в актуальних питаннях захисту прав і свобод, незаконного політично мотивованого судового переслідування, захисту прав внутрішньо переміщених осіб.
Вказується, що документ передбачає реалізацію 158 заходів. Зокрема, буде проведена чітка й комплексна робота над вдосконаленням низки механізмів для жителів тимчасово окупованих територій. У міністерстві додали, що важливим пунктом цього плану заходів є залучення абітурієнтів з ТОТ до навчання в навчальних закладах, розташованих на підконтрольній уряду України території.
Що передбачене в плані реалізації Стратегії деокупації Криму та як він вплине на процес деокупації? Хто відповідатиме за виконання плану реалізації? Та як оцінюють цей документ експерти, активісти, громадянське суспільство в Криму й на материковій Україні?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорював ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко; перший заступник постійного представника президента України в АР Крим Дар'я Свиридова; представник Крайової ради українців Криму, голова Регіонального центру прав людини Сергій Мокренюк; український юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента України в Криму Борис Бабін.
Навесні секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов оголосив про розробку «першого фундаментального документа з часів окупації Кримського півострова Росією, що дає чіткі вказівки про те, яким способом ми рухатимемося в питанні деокупації Криму». Тоді для ухвалення документа був визначений термін два місяці.
У Росії цю ініціативу сприйняли як «загрозу» й «посягання на територіальну цілісність».
«Усі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними й не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб'єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що розглядатимемо участь будь-яких країн та організацій у таких діях, включаючи ініціативу «Кримська платформа», як недружній щодо Росії крок, як пряме зазіхання на її територіальну цілісність», ‒ сказала 15 березня спікер МЗС Росії Марія Захарова.
Кабінет міністрів України затвердив план реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму вже 29 вересня.
«Документ стане комплексною дорожньою картою з повернення українського Криму. Як було зазначено, «Кримська платформа» ‒ це не разовий захід. Ми ухвалюємо комплексні документи, що містять докладні кроки з деокупації, залучаємо до цього питання найкращих експертів та аналітиків з усього світу. Ми також працюємо з нашими партнерами й у межах міжнародних організацій, щоб тема Криму постійно була на світовому порядку денному», ‒ сказав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що члени Меджлісу брали участь в обговоренні початкового тексту публічної частини документа, однак не всі їхні пропозиції та зауваження були враховані.
Цей документ визначає комплекс заходів дипломатичного, військового, економічного, інформаційного, гуманітарного та іншого характеру, спрямованих на відновлення територіальної цілісності, державного суверенітету України в міжнародно визнаних кордонах шляхом деокупації та реінтеграції Криму.
Однак уже через два роки документ буде оновлений. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко.
‒ Ми готуємося до оновлення документа, відстежуємо, що вдалося зробити, які завдання необхідно виконувати надалі. Кінцева мета роботи нашого міністерства в цілому ‒ звільнення та реінтеграція окупованих наших територій, про це і йдеться в плані реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, це наша відповідальність.
Ми запроваджуємо інструмент, який допоможе підрахувати збитки, яких завдала воєнна агресія Росії, цей інструмент допоможе нам відпрацювати подання позовів до судових інстанцій за юрисдикцієюІгор Яременко
«Український національний центр розвитку миру» ‒ важливий інструмент, який акумулюватиме відомості про те, що відбувається на окупованій території. Наприклад, ми можемо впливати на ухвалення рішень про санкційні обмеження, цей Центр збиратиме відомості, оброблятиме їх, проводитиме аналіз, передаватиме інформацію в компетентні органи.
Що стосується правового захисту громадян. Ось приклад: ми запроваджуємо інструмент, який допоможе підрахувати збитки, яких завдала воєнна агресія Росії, цей інструмент допоможе нам відпрацювати подання позовів до судових інстанцій за юрисдикцією.
Очікуємо передачі на баланс державного підприємства «Реінтеграція та відновлення» (належить до сфери управління Мінреінтеграції) усіх контрольних пунктів в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї. Міністерство отримає контроль над облаштуванням пропускних пунктів з тимчасово окупованими територіями, всі вони будуть добудовані за розробленими стандартами.
З першого дня деокупації Криму ми маємо чітко розуміти, що робити й мають бути підготовлені люди, які в перший же день займуть свої місця та почнуть надавати послуги: водопостачання, електропостачання, вивезення сміття ‒ все це вимагає ресурсів. Наше завдання ‒ підготувати резерв, щоб кожна людина розуміла, що вона має робити й коли.
Одне з основних завдань нашого міністерства ‒ залучення молоді з тимчасово окупованої території до отримання освіти на вільній території України. У нас максимально проста процедура вступу, й ми маємо намір продовжити цей проєкт.
Перший заступник постійного представника президента України в АР Крим Дар'я Свиридова в ефірі Радіо Крим.Реалії назвала низку пунктів у документі, до розробки яких причетне представництво президента.
– Пріоритетні блоки: внесення правок до законодавства про ведення кримінальних розслідувань наслідків окупації Криму; є також провали в законодавстві щодо прав осіб, які постраждали від окупації; блок про надання онлайн і медичних послуг громадянам, які залишаються в окупації; великий блок щодо підтримки відносин із молоддю на окупованій території. Є питання й отримання паспортних документів, спрощення реєстрації фактів народження та смерті ‒ це не лише питання правового зв'язку з громадянами, а й питання безпеки жителів окупованих територій. Ми з РНБО розробляємо план, як зробити цю процедуру і простою, і безпечною. Великий блок питань, пов'язаний із проблемами дітей, позбавлених батьків, їхньою опікою. Це категорія громадян, за яких держава несе відповідальність, але позбавлена будь-якого контролю, і ми не знаємо, що відбувається з цими дітками, але є випадки, коли опікуни звертаються до нас із питанням про документування відносин.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов відреагував на план реалізації Стратегії деокупації Криму. На своїй сторінці в фейсбуці він назвав Стратегію «відчайдушними спробами повернути Крим». Аксенов вважає, що жодні стратегії, плани, кроки не зможуть вплинути на статус Криму.
У документі є низка нововведень, які сприятимуть реальним діям держави, каже в ефірі Радіо Крим.Реалії представник Крайової ради українців Криму, голова Регіонального центру прав людини Сергій Мокренюк.
Росія формує державну політику, спрямовану на знищення української ідентичностіСергій Мокренюк
– Мене тішить, що в документі вказано на необхідність моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях і документування фактів порушення прав людини. Це суттєвий крок, який до того не виконувався державними органами України. Тобто відтепер кожен орган має відповідати за моніторинг ситуації в межах своєї компетенції. Міністерство освіти й науки має відстежувати, що відбувається в Криму, як там навчають дітей, відзначати доступність освіти рідною мовою. Міністерство культури має відстежувати, що відбувається з Херсонесом Таврійським, і давати публічну інформацію про результати моніторингу. А якщо будуть виявлені порушення, їх потрібно зафіксувати, дати експертну оцінку. Річ у тім, що не всі порушення ‒ це злочини. Наприклад, закрита одна школа ‒ це ще не злочин, але якщо буде зібрана й систематизована інформація, з'ясується, що школи, які мають можливість навчання українською мовою, закриваються системно, це вже ‒ злочин. Тобто Росія формує державну політику, спрямовану на знищення української ідентичності, за допомогою такого інструменту, як обмеження доступу до освіти рідною мовою. Це вже інше значення й може розглядатися, як злочин проти прав людини, й бути винесеним на міжнародні майданчики. А якщо до того ж додати систематичне знищення українських пам'яток культури, воєнні злочини, то вже можна побачити, що політика Росії спрямована на знищення української ідентичності, й ми можемо говорити про геноцид.
Український юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента України в Криму Борис Бабін в ефірі Радіо Крим.Реалії ставить практичні запитання до намірів реалізації плану.
– Основне запитання ‒ це фінансування, за які кошти положення плану будуть виконані? У нас був план, ухвалений у 2018 році, новий план скасовує попередній, той план був слабшим і реальних механізмів його виконання не було. Якщо новий план передбачає певні дії міністерств, як вони його виконуватимуть? За наявності власних ресурсів ‒ це один рівень якості, якщо будуть виділені бюджетні кошти ‒ це інше.
Основне запитання ‒ це фінансування, за які кошти положення плану будуть виконаніБорис Бабін
Другий виклик для документа ‒ це контроль виконання. Бюрократична сторона прописана правильно, але як бути кримчанам, громадянському суспільству, якщо інституція їхня не виконує план? Приклад: міністерству наказано до четвертого кварталу виконати щось, а міністерство того не робить, то що далі? Який контроль?
Тобто грошей не дають і не контролюють ‒ це проблема.
Але плюс плану – в тому, що міністерству реінтеграції вдалося зібрати воєдино бачення різних органів влади в одному документі. План досить прагматичний, але запроваджує і прогресивні рішення.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
