Із 15 по 19 липня в Женеві проходить щорічна сесія Експертного механізму ООН з прав корінних народів (ЕМПКН). У заході взяв участь голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. Як пояснив він в інтерв'ю Крим.Реалії, основною метою була участь у роботі над підсумковими документами ЕМПКН, які в подальшому увійдуть до підсумкової доповіді Експертного механізму і, можливо, ляжуть в основу інших документів Ради з прав людини ООН.
«Першим питанням, що обговорювалося на засіданні, було «Дослідження щодо прав корінних народів у контексті управління кордонами, міграції та переміщення». Для нас дуже важливо було публічно виступити на цій секції і окреслити ситуацію з кримськими татарами і пропоновані нами доповнення та рекомендації. Ми подали всі необхідні документи з матеріалами в необхідний термін до 1 лютого, проте з тих пір склад Експертного механізму суттєво оновився. Цю версію документа готував попередній склад, і багато новообраних членів ЕМПКН ще не були знайомі з нашими матеріалами. Саме тому для нас важливо було, крім публічного виступу, особисто зустрічатися з членами Експертного механізму, щоб переконати їх внести в документи необхідні доповнення.
Так, наприклад, у тексті дослідження згадується феномен насильницького переселення народів, проте в принципі не згадується приклад кримських татар. Ми в своїх додатках окремо вказали факт цілеспрямованих насильницьких переселень із метою асиміляції і знищення корінних народів і, як його яскравий приклад, – депортацію кримських татар у 1944 році, коли понад 200 тисяч осіб були насильно вивезені в Центральну Азію, Урал і Сибір. Також ми запропонували додати пункт про цілеспрямовану заборону представницьких органів корінних народів – зокрема, заборона Меджлісу Верховним судом Росії в 2016 році. До того ж, у дослідженні не говорилося про феномен цілеспрямованого заміщення населення, яке відбувається в окупованому Криму зараз. Окремо ми наголосили на мілітаризації Криму і викликані нею проблеми», – перераховує Ескендер Барієв.
За словами Барієва, є ймовірність, що як мінімум деякі з перерахованих пунктів будуть включені в підсумковий звіт, однак остаточно це стане відомо лише під час фінальної доповіді в ЄСПЛ у вересні.
«Ми провели офіційну зустріч із членом Експертного механізму, який відповідає за наш регіон – Східна Європа, Росія і Центральна Азія. Крім цього, ми спілкувалися з експертами в кулуарах. Особисто я розмовляв із представниками США, Австралії, Норвегії, Бразилії та інших країн. До речі, експерт зі Сполучених Штатів Крістен Карпентер буде підсумковим доповідачем у цій темі у вересні. Після наших бесід норвезький експерт зазначила в своєму виступі, що ми повинні чітко відокремлювати насильницькі переселення від добровільної міграції корінних народів, у тому числі на прикладі історичних процесів. Я сподіваюся, що цей вислів було продиктовано фактами про депортацію, які ми повідомили. Також ми розіслали наші рекомендації всім експертам і передали поправки представнику нашого регіону Родіону Суляндзіге», – поділився Ескендер Барієв.
Наступним питанням, що обговорювалося в рамках форуму, стала участь корінних народів у засіданнях Ради з прав людини (РПЛ).
«Це досить складне питання, і навіть Генеральний секретар ООН відзначив важливість розробки механізмів такої участі. Справа в тому, що правом присутності і виступів на засіданнях РПЛ володіють тільки організації корінних народів, що мають статус факультативних членів Економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОР). Можливо, що це положення буде розширене на інші організації», – розповідає Барієв.
За його словами, ще одним важливим документом для кримськотатарського народу став документ під назвою «Зусилля зі здійснення Декларації Організації Об'єднаних Націй про права корінних народів: визнання, відшкодування шкоди і примирення».
«Цей документ повинен продемонструвати як позитивні, так і негативні тенденції щодо корінних народів. У своєму виступі я планую привести як негативні приклади щодо кримських татар із боку Росії, так і позитивну динаміку з боку України. Так, починаючи з 2014 року, Україна приєдналася до Декларації ООН з прав корінних народів, визнала корінним народом кримських татар і, відповідно, його представницькі органи – Меджліс і Курултай; визнала депортацію геноцидом і почала розслідування депортації. Якщо ж Україна схвалить окремий закон про корінні народи і внесе відповідні зміни в Конституцію, вона може стати прикладом для багатьох країн, включаючи Швецію і Норвегію», – підсумував експерт.
Крім цього, на засіданні Експертного механізму розглядалося питання про участь жінок із числа корінних народів у роботі органів влади. Впродовж останніх днів учасники форуму обговорять питання майбутньої роботи Експертного механізму, підготовку наступних досліджень і рекомендацій, а також взаємодію з національними урядами.
«Ми готуємо глобальну заяву і сподіваємося, що вона також буде включена в підсумкову доповідь. У разі, якщо якісь із наших пропозицій увійдуть у документи РПЛ, це дасть міжнародному співтовариству додаткові дипломатичні важелі для впливу на політику Росії», – сподівається кримськотатарський експерт.
