Російський глава Криму Сергій Аксенов вимагає вивести з «тіні» тисячі нелегальних мініготелів на півострові. Перший етап легалізації почнеться у серпні, чиновники почнуть складати перелік нелегальних об'єктів розміщення. Їхніх власників попросять оформити документи до наступного курортного сезону. Що буде в іншому випадку, читайте в нашому матеріалі.
Пропозиції щодо легалізації курортного бізнесу розробляють до 1 серпня в Міністерстві курортів і туризму підконтрольного Росії уряду Криму. У першу чергу вони торкнуться мініготелів, розташованих на земельних ділянках, оформлених під індивідуальне житлове будівництво. Таких, за попередніми оцінками кримського уряду, на півострові – понад п'ять тисяч. Для порівняння ‒ цьогоріч офіційно заявки на прийом відпочивальників подали 700 місць розміщення.
Нові тарифи за «родичів» та «однокласників»
Уже з 1 серпня кримським чиновникам доручено «ногами пройти все кримське узбережжя» в пошуках нелегальних об'єктів розміщення і скласти список «потенційних об'єктів, які підходять під критерії нелегального бізнесу». За ним згодом проводитимуть контрольні заходи.
Сергій Аксенов пообіцяв, що власників нелегального курортного бізнесу не чіпатимуть до кінця нинішнього курортного сезону.
«Це робиться не з метою, щоб людям нашкодити в сезон. Зараз нехай заробляють. Зараз криза, в усіх важка ситуація. Однак необхідно розуміти, що Крим зможе активно розвиватися тільки тоді, коли є платники податків, а органами влади створений сприятливий клімат для ведення бізнесу», ‒ сказав він на засіданні Радміну 14 липня.
Процес виведення об'єктів з тіні Сергій Аксенов доручив розпочати у вересні, «щоб наступного року цього питання не було в порядку денному».
«Сірий» сектор у Криму переважно оформлений як індивідуальне житлове будівництво, тобто приватні будинки. Тому офіційно немає можливості притягнути їх до відповідальності за ухилення від сплати податків при розміщенні відпочивальників, визнають у Радміні.
Боротися з нелегалами вирішили за допомогою регулювання для них тарифів на послуги ЖКГ.
«Якщо розміщують тридцять осіб і кажуть, що це їхні родичі чи однокласники, ми не заперечуємо, але давайте тоді за світло, воду та газ оплачувати в кратному розмірі. Нічого образливого в цьому немає. По-іншому не буде», ‒ пояснював російський глава Криму на початку липня.
Нелегали та «місцевий феодалізм»
Боротися з нелегальними мініготелями цим же методом Сергій Аксенов доручав і раніше. У 2018 році він теж обіцяв підвищити комунальні послуги тим, хто відмовиться вийти з «тіні». Однак проблема залишається невирішеною досі.
З подібними ініціативами в різні роки виступала кримська влада. Однак вони так і не були реалізовані через труднощі з урахуванням нелегального турбізнесу та можливості реально вплинути на нього.
Український бізнесмен, власник турагентства, кримчанин Сергій Вікарчук до 2014 року був одним із виконавців курортної політики в Євпаторії. За його словами, ефективній боротьбі з нелегальним турбізнесом заважали бюрократія та ліберальний підхід до процесу.
«Ми тоді жили в демократичному суспільстві й фактично давали послаблення цим процесам, тому що було багато бюрократичних перепон. Система роботи нелегальних мініготелів була влаштована в формі місцевого феодалізму, коли існували договірняки їхніх власників із відповідними службами. Для розв'язання проблеми були необхідні чітка законодавча ініціатива, рівність дотримання закону для всіх і чітка відповідальність за його невиконання», ‒ пояснив він Крим.Реалії.
Він припустив, що в умовах жорсткіших російських правил у Криму можуть бути зрушення у розв'язанні проблеми тіньового бізнесу.
«Російська політика в Криму агресивніша, ніж при Україні. Через цю репресивність існує можливість вирішити це питання. Однак кримчани ‒ дуже продумані люди і завжди дадуть собі раду», ‒ говорить він.
«Ви у своєму Криму не ох..ли?»
Кримські готельєри позитивно сприймають зусилля російської влади півострова з боротьби з нелегалами, оскільки вважають їх конкурентами в нерівних умовах. Водночас зачистка приватного сектора може позначитися на вартості кримського відпочинку. Це пов'язано з тим, що «у приватників» традиційно гнучкіша цінова політика.
Цьогоріч на сайтах російських туроператорів вартість розміщення в санаторіях і пансіонатах Криму стартує від чотирьох тисяч рублів за номер на добу. За розміщення в відомих кримських готелях цьогоріч доведеться викласти декілька десятків тисяч рублів на добу.
Приватні ж бази відпочинку приймають гостей набагато дешевше ‒ від 800 до півтори тисячі рублів на добу ‒ і пропонують низку умов для автономного відпочинку.
Ситуацію з цінами на кримський відпочинок цього року схарактеризував російський блогер Ілля Варламов: «Ви там, у своєму Криму, часом не ох..ли?». У своєму огляді кримських місць розміщення він знайшов на півострові віллу, оренда якої коштуватиме 430 тисяч рублів на добу.
Міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко, зі свого боку, стверджує, що на півострові в нинішньому сезоні можна удвох відпочити тиждень за 20-40 тисяч рублів.
«Відзначається зниження вартості авіаперельотів у порівнянні з 2019 роком від 12 до 25%. Це загалом сприяє кращому продаванню туристичних продуктів і дозволяє туроператорам робити пропозиції від 23 до 36 тисяч рублів на двомісне тижневе перебування в Криму з харчуванням. Що загалом є конкурентною пропозицією», ‒ сказав він на засіданні кримського уряду 14 липня.
Наразі найбільш популярними серед туристів, за інформацією міністра, є курорти південного та західного узбережжя Криму. Там рівень завантаження місць розміщення досягає, за його словами, 95-100%.
У цих же регіонах кримські рятувальники виявили загрозу для відпочивальників ‒ там активізувалися зсуви. Небезпечними стали декілька десятків пляжів. Туристів просять бути обачними при походах на пляжі, а також відмовитися від розташування там кемпінгів і наметів.
