Депутат підконтрольного Кремлю кримського парламенту Юрій Юр'єв у 2016 році стверджував, що на будівництві об'єктів на території Керченського півострова може використовуватися «отруєний пісок». У лютому 2018 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України повідомило, що кількість миш'яку у відходах «Камиш-Бурунського залізорудного комбінату» перевищує гранично допустиму концентрацію в 500 разів, вміст сурми ‒ в 3 рази, ванадію ‒ в 3,5 раза, хрому ‒ в 1420 разів, фосфору та заліза ‒ в 341 і 370 разів відповідно.
Активіст із Керчі Михайло Меньшиков констатує повну бездіяльність місцевої російської влади перед обличчям чергової екологічної загрози.
Місцева влада ніяк не реагує, ніяк не бореться, всіляко замовчує загрозу екологічної катастрофи і вдає, що все добреМихайло Меньшиков
‒ Пісок там добувають упродовж чотирьох років, починаючи з 2014 року. Особливо активний видобуток почався з 2016-го у зв'язку з прискоренням темпів будівництва федеральної траси та мостових переходів між Краснодарським краєм і Кримом. Є відомості про те, що цей пісок взагалі надходить у вільний продаж приватним особам, будівельним організаціям, на будівництво об'єктів федеральної цільової програми ‒ дитячих садків, шкіл тощо. Місцева влада ніяк не реагує, ніяк не бореться, всіляко замовчує загрозу екологічної катастрофи і вдає, що все добре. Вражає, що упродовж декількох років відбувається руйнування гідротехнічної споруди, але жодної реакції від міської адміністрації, від «республіканської» влади.
Михайло Меньшиков припускає, що це мовчання пов'язане з корпоративними інтересами компанії-кредитора «Камиш-Бурунського залізорудного комбінату» ‒ ВАТ «Ген Інвест».
Відходи виробництва можуть безперешкодно потрапити в море з проїжджих вантажівок, їх здуває вітромМихайло Меньшиков
‒ Керівництво Керчі пов'язане з цією корпорацією. Зокрема, Міністерство екології (Криму ‒ КР) має зв'язки. Незважаючи на те, що громадяни звертаються до прокуратури, у громадські організації, редакції міських ЗМІ, реакції жодної не було. Мені Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура навесні відповідала, що факти вивезення піску були встановлені. У мережі у відкритому доступі є безліч матеріалів з фото- і відеоматеріалами з видобутку піску. Відходи виробництва можуть безперешкодно потрапити в море з проїжджих вантажівок, їх здуває вітром. Арбітражний керівник «Камиш-Бурунського залізорудного комбінату» Костянтин Концевий надав редакціям міських ЗМІ документи про те, що ніяка робота з видобутку піску там нібито не ведеться, важкого транспорту немає. 23 вересня знімальна група «России 1» побувала там на моє прохання та зняла величезний кар'єр на дамбі, будівельну техніку. Як тут можна вірити?
Михайло Меньшиков стверджує, що Костянтин Концевий після публікацій у ЗМІ подав позов до суду на громадську організацію, яка ініціювала проведення розслідування, незважаючи на висновки-підтвердження російської прокуратури Криму.
Еколог з Криму Маргарита Литвиненко упевнена, що отруйні відходи потрапляють у навколишнє середовище.
Якщо токсичний пісок у великих кількостях потрапить у море, це може спричинити екологічну катастрофуМаргарита Литвиненко
‒ Особливо треба звернути увагу на такі речовини, як хром і миш'як. Звичайно ж, це буде екологічна катастрофа, якщо цей пісок використовується зараз у будівництві. На дитячі майданчики його, напевно, везуть, як стверджують містяни. Можливо, міський пляж уже влітку 2016 року був небезпечний для відпочивальників. Екологи та гідробіологи відразу сказали, що якщо токсичний пісок у великих кількостях потрапить у море, це може спричинити екологічну катастрофу. Це смерть морської живності, зміна складу морської води поблизу цього місця, це шкода здоров'ю людей. Тільки аналізи покажуть, якщо вони дійсно добре проведені, наскільки токсичні речовини впливатимуть на організм.
«Створюють надзвичайну ситуацію»: як у Керчі видобувають токсичний пісок (фотогалерея)
Журналіст з Керчі Олена Лисенко згадує, що до 2014 року сховище токсичних відходів не чіпали упродовж 20 років.
‒ У таких масштабах пісок, звичайно, не видобувався. Місцеві журналісти, активісти звертали б на це увагу. Можливо, були якісь незначні спроби. Коли в 1994 році завод припинив свою роботу, це хвостосховище було законсервоване. Перша інформація про те, що на ньому щось відбувається, з'явилася в травні-червні 2014 року ‒ там побачили вантажівки з піском. Уже тоді місцева прокуратура відреагувала на це, була перевірка, був висновок, що добувати пісок там заборонено. Цілком можливо, що цей пісок за своєю структурою якось підходить будівельникам, тому його й розробляють. Але ми знаємо про екологічну небезпеку видобутку, і взагалі ‒ може впасти ця дамба, тоді просто буде екологічна катастрофа.
Довідка: Нижньо-Чурбаське хвостосховище ‒ спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин ‒ експлуатувалася з 1968 року й призначалася для збору отруйних відходів збагачення руд «Камиш-Бурунського залізорудного комбінату». Скидання суміші води та ґрунту до хвостосховища було припинене в 1994 році, проте зараз, за повідомленнями кримських ЗМІ, ці відходи використовують для будівництва. Площа ділянки, де відбувається видобуток, становить 64 288 квадратних метрів: довжина ‒ 860 метрів, ширина ‒ 75 метрів.
У травні 2017 року підконтрольна Кремлю Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура заборонила видобувати пісок з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища.
У 2016 році в мережі з'явилося відео, на якому Нижньо-Чурбаське сховище відходів виглядає як розритий кар'єр, і видно, як важка техніка видобуває та вивозить звідти пісок.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
