Україна відстежує наслідки широкомасштабного видобутку токсичного піску з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища, де зберігалися отруйні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат», що загрожує навколишньому середовищу Керченського півострова і Чорного моря. Про це повідомляє 1 лютого прес-служба Міністерства з питань тимчасово окупованих територій України.
Як повідомляється, виїмка піску проводиться ТОВ «ГЕН Інвест» і ТОВ «Магістраль» на підставі договору з АТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат», і є прямим порушенням російською владою екологічного законодавства. Крім того, проведення таких робіт створює надзвичайну ситуацію і загрожує здоров'ю людей і навколишньому середовищу Чорного моря, зазначили в українському міністерстві.
«У процесі видобутку й доставки токсичний пісок неминуче потрапляє в повітря, а атмосферні опади вимивають отруту через зруйновану дамбу в акваторію Чорного моря», – йдеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що кількість миш'яку в відходах перевищує гранично допустиму концентрацію у 500 разів, вміст сурми – в три рази, ванадію – в 3,5 рази, хрому – в 1420 разів, фосфору й заліза – 341 і 370 відповідно. У піску дамби, що межує з відходами, вміст миш'яку в 377 разів вище гранично допустимої концентрації. В глибині насипу концентрація небезпечних сполук зменшується, але їх усе одно в 40 разів більше за гранично допустиму концентрацію.
Станом на кінець 2017 року, за результатами аналізу аерофотозйомки, на вказаній ділянці є ознаки продовження видобутку піску, повідомили в українському міністерстві.
У травні 2017 року підконтрольна Кремлю Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура, підконтрольна Кремлю, заборонила видобувати пісок із дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища.
2016 року в мережі з'явилося відео, на якому Нижньо-Чурбаське сховище відходів виглядає як розритий кар'єр, і видно, як важка техніка видобуває і вивозить звідти пісок.
Хвостосховище (спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин) експлуатувалося з 1968 року і призначалася для збору отруйних відходів збагачення руд Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, зараз використовується російською владою Криму. Скидання пульпи до хвостосховища було припинене 1994 року разом із роботою Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, проте зараз отруйні відходи використовують для будівництва Керченського мосту й цивільного будівництва. Площа ділянки, де відбувається видобуток, становить 64 288 квадратних метрів (довжина – 860 метрів, ширина – 75 метрів).
