Доступність посилання

ТОП новини

Тінь російської конституції на українському Кримі


 Портрет Путіна у вітрині книгарні в окупованому Сімферополі
Портрет Путіна у вітрині книгарні в окупованому Сімферополі

Одне з найбезглуздіших свят, яке було нав'язане кримчанам після кремлівської анексії, ‒ День конституції сусідньої Росії, який відзначається щорічно 12 грудня. Незважаючи на гучні заяви влади, російський основний закон не захищає права та свободи кримчан. Навіть більше того, захоплення Кремлем української території відбувалося з порушеннями не тільки міжнародного права, але й конституційних норм самої Росії.

Російська влада півострова, як правило, з помпою та народними гуляннями відзначає основні казенні свята, в яких простежується політичний інтерес кремлівської верхівки. Зокрема «9 травня», День народної єдності, День Росії, святкування з приводу чергової річниці анексії та інші подібні заходи. У випадку з Днем російської конституції в підконтрольному Кремлю парламенті та уряді республіки обмежилися відносно нечисленними зборами.

Володимир Константинов
Володимир Константинов

Російський спікер Криму Володимир Константинов, виступаючи на урочистому засіданні президії «держради», нагадав, що російська конституція ухвалювалася в складних історичних умовах. У 1993 році сусідню державу стрясали політичні та економічні катаклізми, ускладнені війною в Чечні. Країна, опинившись на межі краху, як вважає кримський спікер, уникла розпаду, завдяки мудрості політичної еліти та громадянського суспільства.

«На момент ухвалення основного закону Російської Федерації, ми з вами змушені були спостерігати за цим процесом тільки з боку. Через низку історичних непорозумінь Крим тоді опинився поза російськими кордонами. Кримчани зуміли гранично демократично та законно з цими непорозуміннями покінчити. І тепер у російській Конституції є рядки, вписані в цей документ нами, кримчанами!», ‒ наголосив Володимир Константинов.

За його словами, регіональні еліти починаючи з 1992 року лише тим і займалися, що готували ґрунт для «приєднання» півострова

Далі його виступ був цілком присвячений Україні та її західним партнерам. Пан Константинов у властивій йому манері критикував політику Києва, який раніше нібито зачіпав інтереси кримчан, а тепер відмовляється виконувати мінські домовленості щодо Донбасу. За його словами, регіональні еліти починаючи з 1992 року тільки і займалися підготовкою ґрунту для «приєднання» півострова до сусідньої Росії.

«Кримчани довели всьому світу, наскільки велика їх політико-правова культура, повернувшись додому, в Росію, внаслідок низки послідовних правових процедур, спираючись на республіканське та російське законодавство, на положення й прецеденти міжнародного права», ‒ наполягає спікер Константинов.

Російський глава Криму Сергій Аксенов обмежився загальними фразами про роль російського основного закону в житті республіки.

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

«Для нас, кримчан, сьогоднішнє свято має особливе значення. Конституція закріпила в правовому полі статус Криму та Севастополя як російських регіонів, як невід'ємної частини нашої Батьківщини. Основний закон надав нашій республіці як суб'єкту Російської Федерації найширші повноваження, відкрив перед народами півострова величезні перспективи. Принципи та норми Конституції є основою всіх досягнень російського Криму», ‒ наголосив Сергій Аксенов.

Володимир Константинов і Сергій Аксенов злукавили буквально в кожному слові. Росія лише формально є демократичною та правовою державою. Конституція сусідньої країни, як видно зі щоденної практики, не гарантує кримчанам жодних прав і свобод. Так само як і так звана «конституція республіки Крим» суто формально гарантує можливості для повноцінного розвитку громадян усіх національностей, а по суті легалізує дискримінацію кримських татар та українців.

Володимир Константинов взагалі збрехав декілька разів поспіль. Нормативні акти Автономної Республіки Крим, враховуючи й Конституцію 1998 року, не припускали виходу зі складу України. Анексія півострова відбувалася з порушенням норм Конституції та законів самої Росії.

Карикатура Сергія Йолкіна
Карикатура Сергія Йолкіна
Конституційний суд (КС) Росії, даючи «добро» на анексію Криму та Севастополя, порушив положення щонайменше двох федеральних конституційних законів: «Про Конституційний суд» і «Про порядок прийняття в Російську Федерацію та утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації»


Для президента Володимира Путіна основний закон був, швидше, тягарем, ніж юридичною підмогою. Варто нагадати, що Конституційний суд (КС) Росії, даючи «добро» на анексію Криму та Севастополя, порушив положення щонайменше двох федеральних конституційних законів: «Про Конституційний суд» і «Про порядок прийняття в Російську Федерацію та утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації».

КС не мав законних підстав розглядати запит президента Путіна щодо відповідності конституції так званого «Договору про прийняття Криму та Севастополя до складу Росії». Стаття 89 закону «Про Конституційний суд» передбачає, що КС проводить ревізію міжнародної угоди, в разі якщо заявник вважає договір незаконним. У цьому випадку заявником був сам президент Путін. Він вважав тоді й продовжує наполягати, що захоплення українського півострова ніби відповідає букві закону.

Володимир Путін і голова Конституційного Суду Росії Валерій Зорькін
Володимир Путін і голова Конституційного Суду Росії Валерій Зорькін

Адміністрація російського президента вдала, що існує лише конституційний закон «Про прийняття в Російську федерацію», відповідно до якого Росія прийняла до свого складу так звану «республіку Крим» ‒ псевдодержаву, яка проіснувала кілька годин. Кремль цю «державу» визнав, уклав з нею договір про входження до складу Росії, КС перевірив угоду на відповідність конституції, а потім документ пройшов ратифікацію в російському парламенті.

Але навіть у контексті закону «Про прийняття» процедура по суті була незаконною, оскільки суперечила міжнародному праву та іншим законам Росії. Кремль не мав легальних підстав визнавати «республіку Крим». Відряджаючи «зелених чоловічків» в український Крим, Володимир Путін порушив Договір про дружбу та співробітництво між країнами. Стаття 2 документа передбачала, що Київ і Москва зобов'язалися поважати територіальну цілісність одна одної й непорушність кордонів.

Російські солдати у Перевальному, 2014 рік
Російські солдати у Перевальному, 2014 рік

Далі, «народ Криму», який у 2014 році нібито скористався своїм правом на самовизначення, не існує в природі. Може йтися лише про багатонаціональну спільноту Криму, що складається з етнічних росіян, українців, кримських татар, представників інших національностей. В основоположних документах ООН право народів на самовизначення трактується інакше, ніж цього хочеться російській владі. Таке право в реальності мають народи, які не мають власної держави. У випадку з півостровом, йдеться про кримських татар, караїмів та кримчаків.

Самовизначення передбачає не тільки набуття національного суверенітету. Відмова від власної державності або варіант створення автономії на території іншої держави також можуть бути формою самовизначення. Москва та її посіпаки на півострові трактували ці принципи однобоко, наполягаючи на нібито законності проголошення «республіки Крим» та її подальшого переходу до складу Росії.

Кремлівські «балакучі голови» й окремі російські опозиціонери наполягають, що анексію Криму не можна відіграти назад, але це ‒ також брехня. Численні конституційні порушення, допущені при «приєднанні» півострова дають підстави наступному поколінню керівників у Кремлі позбутися краденого майна.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG