Судів у Росії та окупованому Криму не існує, вважає заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. Підконтрольні Росії кримські суди фактично виконують роль обвинувачення. Такого висновку дійшли експерти, які протягом двох років моніторили судову систему, створену в Криму. За результатами спостережень, вони виявили численну кількість порушень.
Приміром, у деяких випадках судді підказували свідкам, що їм казати, виносили вироки, суворіші за ті, що просила сторона обвинувачення або ж порушували таємницю нарадчої кімнати. Крим.Реалії публікує кілька зафіксованих експертами випадків порушення стандартів справедливого правосуддя.
«Ніякої справедливості ми там (в Криму – авт.) не чекаємо і не чекали. Я можу з повною відповідальністю заявити, що в Росії та окупованому Криму судів не існує. Вони всі виконують завдання влади в обличчі ФСБ», – ділиться враженнями від процесу розгляду своєї справи в кримському суді заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров.
Представники 6 правозахисних організацій презентували доповідь, в якій проаналізували ефективність судової системи, створеної в умовах окупації Криму.
Ми спостерігали, що суди фактично виконують роль обвинувачення, були елементом репресивного механізмуДар'я Свиридова
Їхня доповідь базується на свідченнях моніторів, які протягом 2016-2018 років відвідали 174 процеси у восьми справах. Це, зокрема, справи Володимира Балуха, Сулеймана Кадирова, Ігоря Мовенка, Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза, Миколи Семени, Євгена Панова та справа «26-го лютого».
«Ми спостерігали, що суди фактично виконують роль обвинувачення, були елементом репресивного механізму», – зазначає юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова.
Експерти моніторили суди на дотримання чотирьох стандартів справедливого правосуддя: публічність, рівність сторін, презумпція невинуватості та незалежність і безсторонність суду.
Основні висновки
Суди в Криму взагалі важко розглядати як такі, що створені на підставі закону і мали би право здійснювати судочинство на окупованих територіях, стверджує Свиридова.
«Ключовий висновок, до якого прийшла наша група, що, очевидно, суд, створений в умовах окупації на території Криму, не є ефективним захистом і не може забезпечити ефективного захисту саме в політично мотивованих справах», – каже Свиридова.
У доповіді йдеться про те, що суд проявляв пасивність по відношенню до зловживання сторони обвинувачення і представників влади. Більше того, в деяких випадках, зазначають експерти, суди обирали суворіше покарання для обвинуваченого, аніж того вимагала сторона обвинувачення.
Системним, згідно з доповіддю, було обмеження доступу громадськості до інформації про судове засідання. Скажімо, не було інформації про дату проведення засідання та не публікувалося рішення суду.
У 20% судових засідань у «справі 26-го лютого» і справі Сулеймана Кадирова відвідувачі взагалі не могли потрапити до судової зали.
Відмовляли також і у проведенні аудіозапису, відео- та фотозйомки.
У низці справ було обмежено право обвинуваченого на допит свідків, які свідчили проти нього. У 6 з 9 справ клопотання захисту про можливість залучати експертні висновки відхилялися.
Спостерігалася явна прихильність суду до сторони обвинувачення: 65% всіх заявлених клопотань захисту були відхилені, в той час як 80% клопотань сторони обвинувачення задоволені.
ЗМІ в Криму створювали з підсудних образ винного, що порушувало презумпцію невинності
Окрім того, експерти звертають увагу на роботу ЗМІ, що створювали для підсудних образ винного, що порушувало презумпцію невинуватості. Утримання фігурантів справ у клітках чи «акваріумах» також є порушенням, зазначила президент Харківської обласної фундації «Громадська Альтернатива» Марія Ясеновська.
Не менш, ніж у трьох випадках, за її словами, було порушення таємниці нарадчої кімнати.
Крим.Реалії публікує кілька прикладів порушення стандартів справедливого правосуддя кримськими судами, які виявили експерти.
Ахтем Чийгоз
Згідно з доповіддю, під час одного із засідань у справі Ахтема Чийгоза свідок дозволяла собі робити зауваження адвокатам та підсудному, ухиляючись від відповідей на запитання сторони захисту, на що суд ніяк не реагував. Під час допиту свідка Володимира Константинова, голови Національної ради Республіки Крим, суд відхиляв уточнювальні запитання сторони захисту і в деяких випадках самостійно пояснював, що хотів сказати свідок.
«На частину запитань захисту свідок відповідав загальними фразами. Суд не заперечував, пояснював відповіді свідка (пояснюючи захисту, що саме хотів сказати свідок). Іноді судді підказували свідку відповіді», – йдеться в доповіді.
У випадку Чийгоза попри клопотання сторони захисту суд не забезпечив присутність обвинуваченого на жодному із засідань, які відвідали монітори, зазначає виконавчий директор Освітнього Дому прав людини в Чернігові Сергій Буров.
«Чийгоз Ахтем перебував у СІЗО в 10-ти хвилинах від зали судового засідання, у той же час Володимира Балуха возили за 140 кілометрів один раз на місяць на 10 днів спеціально, щоб він був присутній на суді», – каже Буров.
Відповідно, на судових засіданнях із Чийгозом встановлювали відеозв’язок, йдеться в доповіді, але з ним постійно були технічні проблеми. Екран завжди розміщувався так, що комусь не було видно зображення.
Приміром, на одному із засідань, його поставили так, що стороні захисту доводилося обходити свій стіл, щоби мати змогу дивитися відео.
Під час представлення доказів були використані анонімні свідки, які свідчили на користь обвинувачення, що ніяк не було обґрунтовано судом.
Ільмі Умеров
За результатами судових засідань у справі Ільмі Умерова, суд призначив йому реальне покарання, попри прохання прокурора про призначення покарання з випробувальним терміном.
Ігор Мовенко
Суд першої інстанції призначив Мовенку суворіше покарання, ніж те, що просила сторона обвинувачення. В очікування апеляції він провів у місцях несвободи приблизно два місяці.
Окрім того, у випадку Мовенка експерти зафіксували порушення таємниці нарадчої кімнати.
«Неочікувано в день оголошення вироку, виявилося, що в дворі суду перебуває «автозак», і безпосередньо до того, як був оголошений вирок вже до залу зайшли конвоїри», – розповідає Ясеновська.
Під час одного із засідань суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення про оголошення показів свідка, який не з’явився.
У доповіді зазначається, що захисту відмовили в клопотанні викликати у ролі свідка експерта-лінгвіста ФСБ, який робив лінгвістичну експертизу коментарів підсудного. Суд також відмовився долучити до справи лінгвістичну експертизу, яку провела сторона захисту. Втім, пізніше прокурор вийшов із клопотанням про допит лінгвіста ФСБ, і суд його задовольнив.
Володимир Балух
Покази свідків у справі Балуха часто оголошувалися за їхньої відсутності, а сторона захисту, не зважаючи на численні клопотання, не могла отримати можливість опитувати багатьох свідків обвинувачення. Без задоволення залишалися і клопотання сторони захисту про можливість отримати та коментувати письмові пояснення сторони обвинувачення.
Суддя відмовляла в клопотанні перенести судове засідання в зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Був випадок, коли суд ухвалив рішення про допит свідка Палагіна, а наступного засідання скасував своє ж рішення, ніяк цього не пояснивши.
«Суддя в більшості випадків не пояснювала своє рішення, а просто відхиляла», – йдеться в доповіді.
На одному із засідань суд задовольнив клопотання обвинувачення «Про долучення до матеріалів справи доказів, яких немає в обвинувальному висновку».
Після оголошення вироку, розповідає Буров, Балуху дали лише 10 хвилин, щоб підготуватися до виголошення останнього слова.
«Справа 26-го лютого»
У цій справі суд не забезпечив конфіденційні умови спілкування адвокатів з обвинуваченими, зазначають експерти. За їхніми словами, все, про що вони говорили в окремій кімнаті, було чути в коридорі.
Окрім того, тут також розглядалося обвинувачення щодо подій, які сталися до установлення контролю Росії над Кримом.
Деякі фігуранти справи отримали суворіше покарання, ніж пропонував прокурор.
На одному із засідань перед переходом до судових дебатів суд запитав прокурора щодо терміну, необхідного для підготовки. Сторону захисту про це не питали.
Кілька разів суд переносив дату оголошення вироку, втім інформацію про це ніде не розміщували. Учасники процесу дізнавалися про зміни лише тоді, коли безпосередньо з’являлися до суду.
У доповіді йдеться про те, що під час одного із засідань підхід до залу суду був перекритий лавкою, за нею було чотири пристави в бронежилетах і журналісти російських ЗМІ.
Утім, у цій справі експерти зафіксували і позитивний момент: коли обвинувачені виступали зі своїм останнім словом, суд не обмежував їх у часі.
Сулейман Кадиров
Сторона захисту була неодноразово позбавлена можливості оскаржити твердження і допитувати свідків обвинувачення.
На одному із засідань, свідчать експерти, під час відеоконференції великий екран не працював, відео довелося дивитися з монітору секретаря. При цьому до судді монітор був розвернутий тильним боком. Відстань від монітору до першого ряду, де перебували підсудний та адвокати, складала чотири метри. Зображення було не досить детальним.
Суд відхилив клопотання захисту про виключення з матеріалів справи показання двох свідків, свідчення яких були ідентичними.
Свідок Долгачов, який проводив огляд у будинку Кадирова, не відповідав на запитання захисту посилаючись на державну таємницю.
Інші свідки Баранцев і Войцещук брали участь не тільки в цій справі, але й у справі Семени, і визнали, що вони неодноразово брали участь у процесуальних діях ФСБ.
Коли обвинувачений виголошував останнє слово, суддя двічі переривала його і вимагала говорити тільки про обставини, які стосуються кримінальної справи.
Євген Панов
Цю справу розглядали в закритому режимі мотивуючи це інтересами безпеки присутність у суді, хоча це не передбачено законом Росії. Деталей судових засідань, так само, як і повного тексту рішення суду, не публікували.
Читайте також: Справа «українських диверсантів»: Панову – вирок, Штиблікову – етап
Микола Семена
У справі українського журналіста, автора Радіо Свобода и Крим.Реалії Миколи Семени, захисту відмовили в клопотанні про проведення відеозйомки та про допит свідків через відеоконференцію, оскільки вони перебувають в Україні.
Їм також відмовили в клопотанні про виключення недопустимих доказів. Приміром, перекладів з української та англійської, підписаних не перекладачем, результатів експертизи тексту, проведеної експертом ФСБ Івановою, в зв’язку з великою кількістю граматичних, смислових та логічних помилок.
Монітори також зафіксували, як на одному із судових засідань секретар суду та прокурор сиділи за одним столом та передавали один одному записки.
