Чийгоз і Умеров. Вільні

Одні з лідерів кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров перебувають на волі. Вранці в середу, 25 жовтня, їх привезли до аеропорту «Сімферополь», доставили до російської Анапи й уже звідти – до турецької Анкари, де вони залишаються досі. Умеров до цього кілька днів перебував у лікарні, куди потрапив після оголошення вироку, а Чийгоз два роки провів у СІЗО. В Анкарі їх зустріли дипломати й турецькі військові, обох одразу помістили до лікарні, де провели медогляд. В Україні вони опиняться, цілком імовірно, уже сьогодні.

Про те, що переговори про повернення українських політв'язнів, у тому числі кримчан, ведуться, офіційний Київ заявляє постійно, проте останнє звільнення відбулося у червні 2016 року, коли фігурант «справи Сенцова» Геннадій Афанасьєв і обвинувачений у шпигунстві Юрій Солошенко повернулися до Києва. У відповідь із Одеси до Росії були відправлені Олена Гліщинська і Віталій Діденко – журналісти, обвинувачені в сепаратизмі через організацію і участь у так званій «Народній раді Бессарабії».

Чийгоза й Умерова ні на кого міняти не стали, хоча механізм, коли вже засуджених звільняють від кримінальної відповідальності указом президента, зберігся.

Переговорний процес із приводу долі Чийгоза й Умерова традиційно залишається закритим, але роль президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана в ньому очевидна. «Ми зараз намагаємося вжити будь-яких заходів щодо наших братів – кримських татар, які перебувають в ув'язненні, і я думаю, що з часом ми отримаємо результат цих зусиль», – заявив президент Туреччини 9 жовтня під час спільної прес-конференції з Петром Порошенком у Києві. Тоді ж Мустафа Джемілєв, лідер кримських татар, зустрівся з Ердоганом, і мова знову йшла про долю кримських політв'язнів.

Справа Чийгоза і Умерова

Ахтем Чийгоз був засуджений на вісім років позбавлення волі за звинуваченням у організації масових заворушень 26 лютого 2014 року біля стін Верховної Ради АРК. Тоді кілька тисяч кримських татар і проукраїнських активістів вийшли на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. У відповідь партія «Русское единство» на чолі з нинішнім головою Криму Сергієм Аксьоновим вивела проросійських активістів, у тому числі тих, що приїхали з території сусідньої Росії, козаків, бійців ПВК із Севастополя. Відбулися зіткнення, у тисняві загинули дві людини, провину за їх загибель поклали на кримських татар, що брали участь у мітингу. При цьому на лаві підсудних не виявилося нікого з боку «Русского единства».

Чийгоз був арештований на початку 2015 року, влітку 2016-го почався судовий процес у «справі 26 лютого». Правозахисний центр «Меморіал» визнав Чийгоза політв'язнем, а справу проти нього і учасників мітингу назвав політично мотивованою.

Аналогічну заяву «Меморіал» зробив із приводу переслідування Ільмі Умерова, якого засудили на два роки колонії-поселення за інтерв'ю кримськотатарському телеканалу ATR, в якому він висловив думку про необхідність посилення міжнародного тиску на Росію, щоб змусити її залишити півострів. Умерова звинуватили в публічних закликах до сепаратизму і наприкінці вересня 2017-го винесли обвинувальний вирок. Його здоров'я було підірване, він потрапив до лікарні, звідки вранці 25 жовтня його і забрали співробітники ФСВП Росії.

Із Криму – до Туреччини

Рано вранці 25 жовтня Чийгоза і Умерова відвезли до сімферопольського аеропорту, хоча спочатку збиралися везти до управління ФСВП Росії для підписання необхідних документів. Обох вмовляли написати прохання про помилування російському президенту Володимиру Путіну, однак обидва відмовилися і заборонили робити це своїм сім'ям. Позиція була принципова, а прохання, за офіційною російською версією, озвученою депутатом Держдуми від Криму Русланом Бальбеком, написав муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв.

«Муфтій Криму звертався до влади Криму й Росії з перших днів, як тільки був узятий під варту Чийгоз. Останнє звернення було в адміністрацію президента РФ на ім'я президента з проханням про помилування Чийгоза і Умерова. Вчора подзвонили з адміністрації президента і сказали, що він підписав звернення», – прокоментували в прес-службі ДУМК.

Родичі Чийгоза справді зверталися за допомогою до кримського муфтія, однак лише раз, 2015 року, коли вирішувалося питання про запобіжний захід для нього. Аблаєв заступатися за Чийгоза тоді відмовився. Про якісь ще звернення до муфтіяту рідні Умерова й Чийгоза не знають. Провини обоє не визнали в суді, не стали визнавати й під час звільнення.

Шлях до Криму закритий?

За словами адвоката Чийгоза Миколи Полозова, офіційної заборони звільненим на повернення до анексованого Криму немає. Однак і сторона захисту, і рідні розуміють, що, повернувшись на півострів, Чийгоз і Умеров опиняться в зоні додаткового ризику.

Новина про звільнення Умерова й Чийгоза надійшла під час судових засідань у підконтрольному Росії Верховному суді Криму, де розглядались апеляційні скарги відразу шести фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір». Традиційно біля суду, де процеси відбувалися в закритому режимі, зібралися десятки кримськотатарських активістів і родичів. Перша реакція була радісною, але потім пролунало питання: чи не забудуть в переговорних процесах про долю таких знакових фігур для кримськотатарського національного руху, як Умеров і Чийгоз, про кілька десятків кримських татар, переслідуваних на півострові.

Тим не менш нова технологія повернення політв'язнів, коли третя сторона, у цьому випадку Туреччина, стала регулятором переговорів між Росією й Україною, які не могли прямо домовитися понад рік, дає надію, що процес звільнення для засуджених кримських татар продовжиться.