У ФСБ Росії стверджують, що 24 червня затримали в Криму жителя Сімферополя, який нібито збирав відомості про польоти російської військової авіації для спецслужб України. За версією співробітників спецслужби, підозрюваний використовував для цього «спеціальне антенне та приймальне обладнання».
На оперативному відео ФСБ показала карту Криму, яка висить на стіні у затриманого, «з позначками, якими заведено відзначати розташування наземних диспетчерських зон». Чоловіка звинувачують у державній зраді, йому загрожує до 20 років позбавлення волі, при цьому його ім'я та прізвище не називається, а публічні коментарі відсутні. Українські спецслужби це повідомлення також поки не коментували. Це лише одна з безлічі «шпигунських справ» у Криму в останні роки: так, у квітні з аналогічною підозрою ФСБ затримала жителя Севастополя, минулого тижня йому продовжили арешт й етапували з Криму до Москви. Про те, що може стояти за «шпигуноманією» на півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Полковник запасу ФСБ і колишній заступник голови комітету Держдуми Росії з безпеки Геннадій Гудков висловив Крим.Реалії думку, що зі сторони просто неможливо судити про те, сфабриковані такі справи про шпигунство чи ні.
Останнім часом російські спецслужби перейшли до тотальної фабрикації справГеннадій Гудков
‒ У нас немає об'єктивних критеріїв оцінки діяльності спецслужб ‒ це давня проблема в Росії. Над ними немає контролю ‒ ні парламентського, ні громадянського, ні прокурорського. У результаті низка справ зі шпигунства це натягування сови на глобус. Хтось під час російсько-грузинського конфлікту написав у СМС, що бачив на платформах танки ‒ порушили справу про шпигунство, хоча ці люди навіть не мали допуску до державної таємниці. Коли заводять подібні справи на домогосподарок, це просто спроба видати своє неробство за справу. Звичайно ж, там все засекречено під приводом нерозголошення державної таємниці, а незалежні експертизи відсутні як інститут. Останнім часом російські спецслужби перейшли до тотальної фабрикації справ, до провокацій на кшталт впровадження агентури, яка сама ж організовує якісь групи ‒ а потім це видається за титанічний успіх.
Експерт з силових структур Українського інституту майбутнього Іван Ступак переконаний, що саме в Криму російські спецслужби відпрацьовують запит свого московського керівництва на упіймання так званих українських шпигунів.
Крим у Москві взагалі вважають анклавом, оточеним ворогами. Тому кримські співробітники змушені знаходити шпигунів на рівному місціІван Ступак
‒ Швидше за все, до Криму йде велика рознарядка з центру ‒ з Москви, з Луб'янки: ви маєте шукати шпигунів, ви у ворожому середовищі. Мовляв, якщо не будете їх ловити ‒ ми пришлемо до вас людей, які зможуть, а вас відрядимо служити у віддалене місце. Крим у Москві взагалі вважають анклавом, оточеним ворогами. Тому кримські співробітники змушені знаходити шпигунів на рівному місці, а російському суспільству подробиці цих справ не завжди показують. Окрім того, є аспект підтримки внутрішньої напруженості на півострові: мовляв, ми усі оточені, нам потрібно триматися згуртовано, НАТО підходить тощо. А взагалі, агентурна розвідка зараз далеко не основна: є радіорозвідка, коли скануються ефіри й перехоплюються переговори, космічна розвідка, аеророзвідка.
Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд 24 березня засудив пенсіонерку, 66-річну жительку міста до 12 років позбавлення волі. Уповноважений з прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова уточнила, що це Галина Довгопола. Її затримала ФСБ через підозру у шпигунстві на користь розвідки Міноборони України ще в листопаді 2019 року. Стверджувалося, що Довгопола нібито була «завербована українськими спецслужбами» і з завданням Головного управління розвідки «цілеспрямовано збирала секретні відомості військового характеру». Судовий процес був закритим. Людмила Денисова назвала цю справу сфальсифікованою, а представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило вирок як політично мотивований.
Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук нагадує історію своїх друзів, яких у Криму звинуватили в роботі на українську розвідку й засудили до великих термінів ув'язнення.
На мій погляд, шпигуноманія в Криму посилюється, набуваючи все абсурдніших обрисівПавло Лакійчук
‒ На мій погляд, шпигуноманія в Криму посилюється, набуваючи все абсурдніших обрисів. Я у 2014 році виїхав з півострова, але мої друзі залишилися там, у 2016-му Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова та Володимира Дудку захопили чекісти й звинуватили в організації диверсій у Севастополі. При цьому оперативна зйомка ФСБ показувала, як їх затримують у лісі з пістолетами, якісь схрони ‒ все це абсолютно неймовірне. Досвідчені люди розпізнали там страйкбольну, іграшкову зброю. Потім було жахливе «інтерв'ю» в катівнях ФСБ, де ці люди зізналися в тому, чого ніколи не робили. Цікаво, що через пару років ці сюжети просто зникли з сайту ФСБ. Дудка та Бессарабов зараз перебувають у колоніях суворого режиму в Краснодарському краї, вони засуджені до 15 років колонії, відмовившись піти на угоду зі слідством.
Щодо Дмитра Штиблікова, він на таку угоду пішов, і російський суд у Севастополі в результаті визнав його винним у підготовці диверсій за завданням української розвідки, присудивши п'ять років колонії суворого режиму. Павло Лакійчук вважає, що Штибліков пішов на такий крок заради сім'ї, але в підсумку кримчанин став фігурантом ще однієї кримінальної справи ‒ цього разу справи про держзраду, і з кінця 2020 року утримується в СІЗО «Лефортове».
Кримський журналіст Микола Семена вказує на те, що російські спецслужби схильні бачити шпигунство навіть у звичайній журналістській роботі.
Це швидше ігри у шпигунономанію ‒ і влади, і працівників спецслужбМикола Семена
‒ Шпигуноманія ‒ це коли є загострення в усьому суспільстві, а зараз люди сміються з приводу звинувачень ФСБ, коли журналістів оголошують шпигунами тощо. Це швидше ігри у шпигунономанію ‒ і влади, і працівників спецслужб. Для них це кровна необхідність: якби нікому не приписували цю діяльності й не ловили б «шпигунів», то Москва стала б питати, чим вони взагалі займаються. Але роблять це незграбно, як ми бачимо це у справі Владислава Єсипенка. Навіть у мене колись перевіряли у фотоапараті, чи не назнімав я військових секретів. Зловити справжніх розвідників або диверсантів російські спецслужби були б не в змозі, вони просто не дотягують до професійного рівня. Замість цього ловлять тих, хто на виду ‒ наприклад, журналістів ‒ за їх діяльність.
У березні у Центрі громадських зв'язків ФСБ Росії повідомили, що затримали в Криму Владислава Єсипенка ‒ фрілансера Радіо Свобода, проєкту Крим.Реалії ‒ за збір інформації «в інтересах спецслужб України». Як стверджують у ФСБ, Єсипенко «здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об'єктів життєзабезпечення та місць масового перебування людей на території Криму». У відомстві посилаються на свідчення Єсипенка, в яких він нібито повідомив, що збирав інформацію «в інтересах спецслужб України за завданням офіцера чинного резерву 8-го відділу 5-го департаменту СЗР України полковника Кравчука В.А., а саморобний вибуховий пристрій за його рекомендацією зберігав в автомобілі для власної безпеки».
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська та Міжнародна федерації журналістів закликали негайно звільнити й зняти усі звинувачення з Владислава Єсипенка. Президент Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода Джеймі Флай зажадав негайно звільнити Єсипенка з-під варти та заявив, що РСЕ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий у Криму фрілансер Крим.Реалії.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
