Український кінорежисер, колишній політв'язень Кремля Олег Сенцов в ексклюзивному інтерв'ю Крим.Реалії закликає «відкривати міжнародний фронт для боротьби з Росією та путінським режимом» заради звільнення політв'язнів, зокрема, кримського політика Нарімана Джелялова (Джеляла). Сенцов розповів про те, як можна повернути на свободу кримчан, звинувачених Росією в «диверсії», «шпигунстві», «тероризмі» або «екстремізмі». Про все це читайте в матеріалі Крим.Реалії.
«Потрібно боротися з Путіним, а не домовлятися»
Олег Сенцов позитивно відгукується про роботу українського омбудсмана Людмили Денісової для звільнення українців із російського ув'язнення. Він не критикує діяльність президента Володимира Зеленського в цьому напрямку, зазначаючи, що з Володимиром Путіним складно домовитися.
Ми зробимо політичну поступку ‒ він усіх віддасть. А через два тижні набере ще, удвічі більше
‒ Вести переговори з драконом, який хоче тебе зжерти, важко. Ти говориш: «Не жери й віддай тих, кого ти взяв у полон». Це різні цілі, і потрібно просто зрозуміти, що вести з ним (Володимиром Путіним ‒ КР) такі переговори неможливо. Потрібно організовувати на нього загальний тиск, щоб він змушений був віддати (ув'язнених ‒ КР), як це було з нами. А так він скаже: «Давайте я звільню сотню, півтори. Скільки вам треба? Давайте ваш список, тільки ви ухваліть закон про особливий статус Донбасу або відмовтеся від Криму». Ми зробимо політичну поступку ‒ він усіх віддасть. А через два тижні набере ще, удвічі більше. Це нескінченний процес, тому що 300 тисяч кримських татар перебувають у перманентних заручниках і в будь-який момент можуть стати в'язнями. Ми маємо тиснути на Росію, щоб вона звільнила наших в'язнів і зменшила тиск на них, тому що відбувається уповільнений геноцид і українців, і кримських татар.
Сенцов вважає, що «медійно розкручені» політв'язні з України були проблемою для президента Росії. Про них постійно нагадували на міжнародних майданчиках. Саме з цієї причини, на думку режисера, його і звільнили у вересні 2019 року.
‒ Путін кудись приїжджав, йому починали говорити про Сенцова, про Балуха, про Сущенка, про моряків ‒ він цього не хотів. Він хотів вести переговори про те, як ділити світ. Тому він найпроблемніших віддав, інші залишилися (сидіти ‒ КР).
За оцінкою Сенцова, в Україні пройшли дві інформаційні кампанії зі звільнення політв'язнів Кремля. Перша ‒ на підтримку української льотчиці Надії Савченко. Друга ‒ за звільнення 64 українців і самого Сенцова. Цю хвилю підтримки викликало голодування режисера, що тривало 145 днів у колонії в місті Лабитнангі. Менше ніж через рік Україна та Росія обмінялися утримуваними особами за формулою «35 на 35». Режисер каже, що потрібні нові приводи для звільнення українських громадян із російських в'язниць і колоній.
‒ (Знову ‒ КР) з'являються політв'язні ‒ це лише наслідок агресії. Ми витираємо воду, що ллється з крана. Потрібно перекрити кран, тобто потрібно припинити агресію. Агресію можна припинити тільки тоді, коли в Росії зміниться не тільки політична влада Путіна, а в принципі ‒ політична система. Потрібно буде в цьому напрямку боротися з Путіним, а не домовлятися.
За інформацією уповноваженої Верховної Ради Денісової, на кінець вересня 2021 року Росія «незаконно утримувала через політичні мотиви» 121 громадянина України.
Сенцов вважає, що Україні не варто розділяти проблеми російської агресії та політичних в'язнів.
Не можна розділяти агресію та політв'язнів: перше ‒ це причина, друге ‒ це наслідок
‒ Потрібно формувати широкий міжнародний фронт для боротьби з Росією загалом, з її агресією, з путінським режимом, серед іншого за звільнення політв'язнів. Не можна розділяти агресію та політв'язнів: перше ‒ це причина, друге ‒ це наслідок. Те саме стосується політв'язнів у Криму, на Донбасі та в Росії. Всі вони ‒ українці, їх не треба розділяти. Росія постійно хоче розділити Крим і Донбас. Ми маємо завжди тримати разом питання політв'язнів, полонених, заручників і питання агресії Росії в Криму та на Донбасі. Це одне й те саме. Потрібно говорити про це й посилювати свої позиції.
Олег Сенцов про Нарімана Джеляла
Крим.Реалії запитали Сенцова, наскільки добре він знає арештованого в Криму політика й активіста Нарімана Джеляла. Режисер розповів, що вони не були близько знайомі й бачилися лише декілька разів.
‒ Я дуже поважаю людей, які зберегли відкриту проукраїнську позицію. Це дуже важко робити в Криму в умовах окупації. У Росії дуже сильний тиск і репресії, а в Криму вони особливо сильні, тому що регіон такий гарячий, і Росія там дуже зосереджена. І всі, хто не згодний, хто відкрито виступає за Україну, піддають себе ризику. Людей за менші речі заарештовували. Потрібно мати дуже сильну громадянську мужність, щоб поводитися так (як Наріман Джелял ‒ КР).
Сенцов привускає, що приводом для кримінальної справи проти Джеляла став візит на «Кримську платформу». Перший саміт з деокупації півострова відбувся в Києві 23 серпня 2021 року.
Росія готова ламати будь-кого, хто проти, щоб на його прикладі залякати інших
‒ Поїздка на «Кримську платформу» стала останньою краплею в сумі його дій, після якої запустився маховик репресій. Все пішло за стандартною схемою. Його звинуватили у диверсії, а могли висунути шпигунство, тероризм, тому що це три стандартні статті, які застосовують для українців і кримських татар у Криму та Росії. Тому що (офіційно в КК Росії ‒ КР) немає політичних статей, а є ось такі кримінальні.
Сенцов стверджує, що Росія діє в Криму так, щоб «затримавши й покаравши одиниці, залякати мільйони», і не зупиняється перед гучними іменами.
‒ Росія готова ламати будь-кого, хто проти, щоб на його прикладі залякати інших. Наріман Джелял ‒ з відомих. Він ‒ політик, нехай не першої величини, але досить відомий у нас. Можливо, його ім'я стане одним із «локомотивів» усього процесу (щодо звільнення політв'язнів ‒ КР), як були наші імена, моє ‒ зокрема. Тому що так треба. Треба говорити про всіх, але конкретні імена завжди рухають ці історії сильніше, і Наріман Джелял ‒ хороший для цього приклад. І ми будемо робити все.
Режисер прогнозує, що Джеляла не вийде звільнити до вироку суду.
‒ Росія задню не дає. Навіть якщо всі відмовляться від своїх свідчень, усе виявиться «липовим», російський суд ‒ це не суд, а судилище із заздалегідь затвердженим вироком.
Олег Сенцов в українській політиці
Сенцов розповів, що його не запросили на саміт «Кримської платформи». До цього режисера кликали на державні заходи, але в підсумку не видавали пропуск. Він називає ці інциденти «дрібними розборками» та реакцією влади на його критику.
Якщо ми будемо успішним проєктом, то росіяни подивляться і скажуть: «А що, у них там ні нафти, ні газу немає. Ми, такі великі, живемо гірше за українців»
‒ Я не займаюся тим, що воюю із Зеленським, Єрмаком ‒ мені це взагалі нецікаво. Мені цікаво, щоб сформувалася сильна Україна, перемогла свої внутрішні проблеми й зовнішні проблеми у вигляді Росії. Ось із Путіним я воюю, бо це ‒ реально наш ворог. А тут є якісь дрібні неприємності, про які треба говорити, щоб ми ставали сильнішим, успішнішим проєктом. Тому що завдання Путіна (полягає в тому ‒ КР), щоб Україна не була успішним проєктом. Якщо ми будемо успішним проєктом, то росіяни подивляться і скажуть: «А що, у них там ні нафти, ні газу немає. Ми, такі великі, живемо гірше за українців». Якщо ми так зробимо, то влада Путіна дуже сильно похитнеться. Тому що ми покажемо реальний приклад.
Режисер каже, що не планує займатися політикою. Разом із колишніми політв'язнями, які повернулися з Росії та ОРДЛО, він розвиває платформу «Звільнення політв'язнів».
‒ Я відразу наголошую, що не збираюся займатися політикою в доступному для огляду майбутньому. Я не бачу себе там. Я досить активно займаюся громадянською діяльністю. Так, багатьом вона не подобається. Але я висловлюю свою точку зору.
На думку Сенцова, за останні два роки міжнародні позиції України ослабли, і в Європі країну сприймають як ненадійного партнера.
‒ Потрібно прокинутися і зрозуміти, що наші проблеми взагалі нікого не хвилюють. Ми ‒ в облозі й окрім нас самих нема на кого розраховувати. Я багато їжджу Європою: і на культурні, і на політичні, і на громадські заходи. Вплив Росії настільки великий, що нас там просто немає. Нас просто немає ніде. Ми просто ніде не присутні.
Олег Сенцов ‒ український кінорежисер із Криму. У травні 2014 року його затримали російські спецслужби, звинуватили в підготовці терористичних актів ‒ підриві меморіалу Вічного вогню та пам'ятника Леніну в Сімферополі. У 2015 році російський суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. У підсумку він провів п'ять років, з них два роки ‒ в колонії в місті Лабитнангі на півночі Росії. Сенцова звільнили 7 вересня 2019 року в результаті обміну утримуваними особами між Україною та Росією за формулою «35 на 35».
Справа Сенцова та Кольченка
Кримського режисера Олега Сенцова і анархіста Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.
Олег Сенцов відбуває покарання в місті Лабитнангі, на півночі Росії. Олександр Кольченко перебуває в колонії міста Копейськ, на Уралі.
Після 145 днів голодування з вимогою звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських в'язницях, Сенцов «письмово погодився на прийом їжі». Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування». Amnesty International заявила, що примусове годування є катуванням. 25 жовтня 2018 року Сенцову присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова.
Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв'язнів. Петицію на сайті Білого дому із закликом врятувати засудженого в Росії Олега Сенцова підписали понад 100 тисяч осіб.
«Великий обмін» утримуваними особами між Україною і Росією
7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в окупованому Криму Євген Панов, а також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.
Посольство Росії в Києві опублікувало групову фотографію осіб, звільнених Україною в межах обміну, але на ній – лише 24 людини із заявлених 35. Офіційного списку осіб, переданих Росії, досі немає. Відомо, що Росії, зокрема, були передані підозрюваний у справі літака рейсу MH17 Володимир Цемах і головний редактор «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський.