«Ми єдина чеченська організація, яка відкрито допомагає людям, яких переслідує путінський режим в особі Кадирова», ‒ говорить Мансур Садулаєв. Заснований ним у Швеції VAYFOND допомагає біженцям із Чечні, збирає інформацію про людей, викрадених кадирівськими спецслужбами, і надає юридичну підтримку чеченцям, яких намагаються депортувати з європейських країн за запитами Росії.
Один з напрямків діяльності фонду ‒ викриття «єврокадировців», «кадирівських прихильників, шісток, лизоблюдів і стукачів, які через непорозуміння і з огляду на діри у міжнародному законодавстві засіли в Європі під виглядом біженців». Таких людей Мансур Садулаєв і його колеги вичисляють за профілями в соціальних мережах, а потім публікують інформацію про них на своєму сайті й передають до правоохоронних органів європейських країн.
Серед чеченських емігрантів є і люди, які не приховують своїх прокремлівських поглядів. Тимур Дугазаєв, спортсмен, який живе в Гамбурзі, та його однодумці відкрито підтримують Кадирова і проводять публічні акції ‒ наприклад, на 9 травня збираються в Берліні з російськими та чеченськими прапорами.
Блогер Тумсо Абдурахманов говорить із Тимуром Дугазаєвим
Дугазаєв звернувся до чеченців у Європі і закликав сказати йому в обличчя, що Ахмат Кадиров і його син ‒ зрадники чеченського народу, якщо є такі сміливці. Мансур Садулаєв записав у відповідь відеоролик, в якому оголосив, що готовий сказати це в обличчя і Дугазаєву, і будь-якому захиснику Кадирова.
Садулаєв просить називати його не опозиціонером, а прихильником чеченської незалежності. У 2000 році під час другої російсько-чеченської війни загинув його батько, який не брав участі у бойових діях. «До міста увійшли федерали. Батько залишився доглядати за будинком. А в квітні ми дізналися, що батько убитий. Нам розповіли, що федерали закидали гранатами підвал, в якому він був. Вранці люди побачили, що з нашого підвалу йде дим, вже було пізно, живих не було. Знайшли кістки, попіл».
«Ти сидів за статтею за участь у НЗФ, ти повністю в наших руках»
У 2009 році Мансура Садулаєва заарештували й засудили на два роки за 208-ю статтею КК Росії, участь у незаконному збройному формуванні, відіслали відбувати термін до Кіровської області. «Я дуже захворів. Арештантів спеціально заводили в камери, де утримуються хворі на туберкульоз. Потім мені зробили «перережим» ‒ замінили колонію-поселення загальним режимом. І мене відіслали до Чорнокозового. Там я відбув залишок терміну. Навесні 2011-го я звільнився. Але на цьому претензії до мене від влади не закінчилися. Мене почали викликати на допити, вербувати, вимагати співпраці. Коли я намагався заперечувати, силовики мені говорили: «Ти сидів за статтею за участь у НЗФ, надалі ніхто про тебе навіть не запитає, ти повністю в наших руках». Погрожували, що про знову посадять, припишуть злочин або вб'ють як терориста, при спротиві. Мені веліли кожні два тижні відзначатися, телефон тримати увімкненим, приїжджати, коли викличуть».
Ісраїлова застрелили у Відні, коли він виходив із супермаркету
Садулаєв вирішує емігрувати до Австрії. Але і в цій країні політемігрантам із Чечні загрожувала небезпека. 27-річний Умар Ісраїлов, колишній охоронець Рамзана Кадирова, який отримав політичний притулок в Австрії, подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини. Ісраїлов звинувачував Кадирова у використанні тортур і викрадень для утихомирення незгодних. У 2009 році Ісраїлова застрелили у Відні, коли він виходив із супермаркету. У 2011 році австрійський суд виніс вирок у справі про вбивство трьох чеченців, які проживали в Австрії. Леча Богатиров, якого вважали безпосереднім виконавцем злочину, зміг повернутися до Чечні.
У 2016 році Рамзан Кадиров виступив на телебаченні зі зверненням до емігрантів-опозиціонерів: «Потім, через десять, через п'ять років, коли ви порозумнішаєте або коли вас виженуть з Європи і вам нікуди буде піти, тоді ми запитаємо з вас за кожне слово, яке ви сказали. Я знаю всі сайти молоді в Європі. Кожен інстаграм, кожен фейсбук, що б це не було, кожне слово, яке вони пишуть, ми записуємо. Ми знаємо, які у кого дані. Зараз сучасне, в будь-якому місці дізнаємося і знаходимо. Тому не шкодьте самі собі».
Коли вас виженуть з Європи, тоді ми спитаємо з вас за кожне словоРамзан Кадиров
Найгірше доводилося тим блогерам, які перебували в Чечні. Адам Дикаєв із села Автури наважився у своєму інстаграмі висміяти Рамзана Кадирова, який тренувався під пісню «Мій найкращий друг ‒ це президент Путін». Підлітка знайшли й змусили бігти без штанів під ту ж пісню. «Думаючи, що мене не знайдуть, я написав в Instagram те, що не потрібно було писати. Мене знайшли, зняли з мене штани. Я зрозумів, що я ніхто. З цього часу Путін ‒ мій батько, дід і цар», ‒ говорить Адам Дикаєв на відеозапису.
Мансур Садулаєв та його друзі провели в Австрії акцію на підтримку Адама Дикаєва. Наслідки не змусили себе чекати.
Про це та діяльність свого фонду Мансур Садулаєв розповів в інтерв'ю Радио Свобода.
Тренувався під пісню «Мій найкращий друг ‒ це президент Путін»
‒ У грудні 2015 року, ми організували мітинг на підтримку таких людей, як Адам Дикаєв. Там я відкрито висловився проти тиранії. Через місяць-півтора австрійська поліція повідомила мені, що вони отримали інформацію, що Кадиров мене замовив, але вони не знають, хто отримав гроші, хто виконавець, і, поки триває розслідування, я маю бути під охороною. Вони перевели мене в іншу квартиру, яка перебувала під охороною. Після цього випадку, коли сама влада Австрії підтвердила, що мені загрожує небезпека, я отримав політичний притулок. Трохи пізніше ми переїхали до Швеції.
‒ Коли ви заснували фонд?
‒ Почалося з того, що у 2016-му восени поблизу кордону з Польщею в Білорусії, в Бресті зібралися чеченські біженці. Польська влада перестала приймати біженців, у людей закінчилися кошти, вони почали просити про допомогу, влаштовували протестні акції. Ми організували збір серед співвітчизників, оголосили, що хочемо допомогти хоча б дітям, які голодують. Почали збирати ці кошти, але зіткнулися з тим, що збирати кошти на особисті рахунки не можна. У 2017 році ми зареєстрували організацію, щоб допомагати нашим співвітчизникам в таких ситуаціях. На жаль, таких ситуацій зі співвітчизниками чимало. Це в першу чергу пов'язане з путінським режимом у Чеченській республіці, від якого люди тікають до європейських країн. Вони стикаються з проблемами й після того, як залишають Чеченську республіку.
Нас переслідують і після того, як ми емігрували в інші країни
З чеченцями так вийшло, що нас переслідують навіть після того, як ми емігрували в інші країни. Російська влада запитує через Інтерпол, фальсифікуючи справи. В основному, це звинувачення в участі в терористичних організаціях на території Сирії, але бувають інші звинувачення, пов'язані переважно з тероризмом. Ми допомагаємо таким людям позбутися цих проблем, підібрати компетентного адвоката, отримати юридичну допомогу. Спочатку ми відкривали організацію як благодійний фонд для допомоги хворим. Дуже багато хворих людей, тим більше після війни. Але ми не приховуємо своєї позиції, відкрито говоримо про те, що ми проти окупаційного режиму в Чеченській республіці, тому до нас почали звертатися люди, яких переслідує цей режим. Ми єдина чеченська організація, яка відкрито допомагає людям, яких переслідує путінський режим в особі Кадирова. Так вийшло, що організація стала не просто благодійною, але й правозахисною.
‒ До того ж ви викриваєте «єврокадирівців» ‒ агентів Кадирова в Європі й просто людей, які його підтримують. Чи багато їх?
‒ Це дуже велика проблема. На жаль, їх чимало. У першу чергу ці люди шкодять справжнім біженцям у країнах Євросоюзу. Вони здаються під виглядом біженців, розповідають історії про те, що їх переслідують. Однак, отримавши політичний притулок, починають відвідувати Чеченську республіку, що ніяк не відповідає розповідям про переслідування. Звичайно, це стає відомим, і влади європейських країн перестають довіряти біженцям, які реально потребують допомоги. Через цих кадирівців страждають інші біженці, які не можуть повернутися в Чеченську республіку. До того ж, саме ці люди скоюють злочини на території європейських країн. ЗМІ говорять про чеченську мафію, чеченські злочинні організації... Однак насправді ці люди або кадирівці, або прокадирівські. Я не кажу, що немає злочинців або людей, які роблять правопорушення, серед людей, які є прихильниками незалежності та противниками Кадирова, ні, злочинці, на жаль, є скрізь, проте той чоловік, який приїхав до Європи, рятуючи своє життя і свою сім'ю, людина, яка не може жодним чином з'явитися на території Чеченської республіки або в Росії, ця людина не буде здійснювати тут злочини, він не буде ризикувати тим, що його депортують.
ЗМІ говорять про чеченську мафію
Цим займаються в першу чергу люди, яким нема чого втрачати. Якщо їх затримають, то їх депортують у Чеченську республіку, їм це нічим не загрожує. Тому саме ці люди в першу чергу стають на злочинний шлях. Знову-таки це впливає на всіх чеченських біженців, тому що влада європейських країн не знає цих тонких моментів, вони говорять загалом про всіх чеченців. Тому ми вважаємо необхідним проєкт з виявлення кадирівців у Європі. На жаль, через те, що чеченські біженці, які зацікавлені в тому, щоб кадирівців в Європі не було, нічого не робили проти цих людей, ці люди почали потихеньку відкриватися, вже відкрито показувати себе, виставляти відео з вихвалянням Кадирова. Вони почали переходити на інший рівень. Ми вирішили з цим боротися, тому що якщо не боротися з цим, то вже дуже скоро нам, чеченським біженцям, доведеться ховатися навіть в європейських країнах. Це вже доводиться робити.
‒ Ви вважаєте, що це справжні агенти Кадирова чи просто шахраї, які видають себе за біженців заради матеріальних благ?
‒ Є й ті, й інші. Але люди, у яких головне ‒ матеріальна мета, вони ж потенційні кілери. Цим людям потрібні кошти, а у Кадирова достатньо коштів. Для Кадирова знайти виконавців для будь-якої справи в Європі не складає труднощів. Якщо навіть для вбивства можуть знайти людину, то для інших справ тим більше. Ці люди в чергу можуть встати, якщо знадобиться.
Але є інші люди, як, наприклад, Тимур Дугазаєв, який є офіційним представником Кадирова в Європі. Вони, швидше за все, не будуть виконавцями, однак грають роль зв'язкових. Наприклад, приїжджає «Патріот» Абузайд Вісмурадов до Європи. Хто його зустрічає, хто його возить машиною, де він ночує, у кого гостює? Саме у тих людей, які тут перебувають як офіційні представники. При цьому деякі з цих же кадирівців є прихильниками Багдаді, голови терористичної організації ІДІЛ. Вчорашнього прихильника Багдаді ми бачимо в Чеченській республіці з футболкою Ахмата Кадирова, він підтримує цей режим. Потім знову приїжджає в Європу, тут він інше підтримує. Незрозуміло, на якій він стороні.
Для Кадирова знайти виконавців для будь-якої справи в Європі не становить труднощів
Терористичні атаки в європейських країнах на руку російським спецслужбам і Кадирову. Після таких атак європейська влада краще контактує з російською владою, варто тільки російській владі передати нібито докази причетності людини до терористичної організації. У більшості випадків це сфальсифіковане, проте європейська влада, налякана терористичними організаціями, особливо не розбирається і видає тих людей, яких запитує Росія. Дуже часто таке буває, на жаль. Нам доводиться боротися з цим, доводити, що людина не винна. Звичайно, якщо людина реально в якихось терористичних організаціях перебувала, ми нічим допомогти не можемо.
‒ Ви самі нещодавно опинилися в подібній ситуації, коли вас затримали в аеропорту Стокгольма. Що там сталося?
‒ Мені там повідомили, що я перебуваю в списку Інтерполу за запитом Росії. Для мене це не було несподіванкою. Мені повідомили, що я в розшуку за терористичною статтею, що я терорист і закликаю до тероризму. Десь через добу мене звільнили, коли прокурор вирішив не надсилати цієї справи до суду. Він відразу відмовив у видачі мене в Росію, ухвалив негайно звільнити.
‒ Чому для вас це не було несподіванкою?
‒ Як я і говорив, людей, яких хоче отримати Росія, вона звинувачує у скоєнні терористичних дій. Вони не можуть повідомити в Інтерпол, що ця людина ‒ прихильник незалежності Чечні, тому що це вже політичні мотиви. Потім нам доводиться доводити, що все сфальсифіковане. Перша справа така була із нашою співвітчизницею Амінат Акуєвою, яку затримали в Німеччині у 2017 році, їй загрожувала екстрадиція до Росії, написали, що вона допомагала учасникам незаконного збройного формування. Справа була сфальсифікована. Завдяки роботі наших адвокатів вдалося домогтися того, що Німеччина відмовила в екстрадиції. Потім ми отримали відповідь з Інтерполу, що вони видалили її зі списку розшукуваних людей. Це була перша справа, якою наша організація зайнялася, і перша справа, яку ми виграли. За останні рік-два нам вдалося домогтися видалення з цього списку більше ніж десяти осіб, наших співвітчизників переважно. Більше ніж 20 осіб ще перебуває в черзі, ми займаємося їхніми справами. Це вимагає чималих фінансових витрат, звичайно, що теж гальмує роботу. Але все потихеньку налагоджується.
‒ Повернемося до питання про діяльність агентів Кадирова в Європі. Ви могли б навести приклади їхнього викриття?
‒ Наприклад, ми дізналися про те, що в Австрії є такий Муслім Цибаєв, нібито чеченський біженець. Ми знайшли фотографії: він в обнімку сфотографувався з Абузайдом Вісмурадовим, «Патріотом». Потім трошки попорпалися і знайшли інформацію, що він був затриманий в Австрії як учасник якоїсь банди, яка займалася здирництвом, розбоєм і так далі. У нас інформація була, що ця людина часто відвідує Чеченську республіку. Нещодавно дізналися про те, що в Бельгії перебуває людина, яка називає себе чеченським біженцем, проте здався він під чужими відомостями. Він також зізнався, що воював на боці Росії, брав участь у спецопераціях, був в ОМОНі, був поруч з нині покійним Мусою Газімагомадовим, який тоді був начальником ОМОНу, є, до речі, його племінником. Наскільки ми знаємо, він чекає відповіді від влади. Інформацію, яку ми збираємо, ми записуємо та надсилаємо в компетентні органи тих країн, де ці люди перебувають.
‒ Тобто ви санітари чеченської еміграції?
‒ Так, можна так сказати.
‒ Досить небезпечна діяльність. Напевно отримуєте погрози?
‒ Я вже давно перестав звертати на це увагу. Ясна річ, що ця діяльність їм дуже заважає. Звичайно, вони будуть робити спроби все це припинити, або фізичним усуненням, або в інший спосіб ‒ запитуючи через Інтерпол.
‒ Багато є випадків екстрадиції чеченських біженців до Росії?
‒ Такі випадки є. Азамат Байдуєв був переданий Росії з Польщі та через кілька днів викрадений у Чеченській республіці. Торік був екстрадований Аслан Яндієв зі Словаччини на вимогу Росії. Також був екстрадований Тимур Тумгоєв із України.
‒ Еміграція з Чечні йде хвилями. Ви згадували кризу на польсько-білоруському кордоні в 2016 році. Біженців стає більше чи менше?
‒ Якщо й менше, то не через те, що щось у Чеченській республіці змінилося на краще. Просто шляхів в європейські країни стало менше. Є можливість перетину кордону Польщі з Білорусії, проте там пропускають складно і не всіх. До нас звертається чимало людей, просять допомогти, з Чеченської республіки пишуть: не могли б ви допомогти з дорогою, з грошима виїхати в європейські країни? З цим, звичайно, ми допомогти не можемо ‒ це і протизаконно.
‒ Ви вважаєте себе ворогом Кадирова? Як формувалися ваші політичні погляди?
‒ Кадиров ‒ це всього лише пішак, людина, яку поставила російська окупаційна адміністрація в Чеченській республіці. На його місці міг бути хто завгодно. Мій єдиний ворог ‒ це влада Росії, це Путін. Все моє дитинство припало на ці війни: 8-9 років, коли була перша війна, 13-14 років, коли почалася друга російсько-чеченська війна. У моєму розумінні тоді було все дуже просто: Росія ‒ це ворог, Чеченська республіка ‒ моя країна, на нашу країну напав ворог, треба захищатися. Відтоді для мене все, що пов'язане з окупацією моєї країни, є ворожим. Я не приховую, що брав участь у боротьбі за незалежність Чеченської республіки, за свободу. Я захищав свій народ не тому, що мені подобалася війна, війна не може подобатися нормальній людині ‒ це вбивства, це руйнування, діти втрачають своїх батьків.
Мені було 14 років, коли батька вбили
Я втратив свого батька у 2000 році, мені було 14 років, коли його вбили. Однак, коли на тебе нападають, я вважаю нормальним, що людина захищається. У нас кажуть: коли вбивають мишу, навіть миша кусається. Тому це нормально, що ми захищалися. Я захищав свій народ. Можна сказати, що я був правозахисником і тоді, тільки іншими методами ця боротьба велася. Я захищав право свого народу на свободу, на самовизначення.
‒ Ви тоді були підлітком...
‒ Так, у 1999 році мені виповнилося 14 років, з цього моменту я всіляко допомагав борцям за незалежність ‒ інформацією або чимось ще. Сьогодні я продовжую ту ж боротьбу, тільки ця боротьба вже іншими методами. Я бачу, що нам треба змінити повністю стратегію боротьби, її потрібно вести ненасильницькими методами. Наш народ втратив дуже багато людей, причому найкращих людей. Продовжувати збройну боротьбу або починати її знову ‒ це, я вважаю, неправильно. Найкращий метод ‒ ненасильницька боротьба. Ніяких вбивств, нападів, а мітинги, демонстрації, привернення уваги міжнародної громадськості, ЗМІ.
‒ Ви сказали, що Кадиров ‒ пішак, а у багатьох є відчуття, що він самостійний політик, і Путін нічого з ним не може вдіяти, бо сам його боїться.
Кадиров сказав, що, якщо він зробить крок у неправильному напрямку, йому зателефонують із Кремля
‒ Це всього лише гра. Таке враження створюється навмисно. Я думаю, що Путін навіть змушує його це робити. Кадиров ‒ людина, яка є всього лише російським чиновником, губернатором, ‒ в своїх заявах загрожує Америці, Грузії, Туреччині, Україні. Путін міг би дуже швидко його зупинити. На місцевому телебаченні Кадиров якось проговорився, сказав, що, якщо він зробить крок у неправильному напрямку, йому зателефонують з Кремля і скажуть: ти що там, чим ти займаєшся, давай, заспокойся. Тобто він сам визнає, що не може зробити нічого без відома Кремля. Тільки робиться вигляд такий, ніби Кадиров самостійний, щоб все звалити на Кадирова в потрібний момент, і на тлі Кадирова Путін здавався не таким страшним, щоб росіяни бачили проблему в Кадирові, а не в Путіні. Такий громовідвід. Я ні в якому разі не хочу сказати, що Кадиров хороший, однак Кадиров ‒ всього лише наслідок, а не причина.
‒ Влада Чечні болісно реагує на будь-яку критику. Днями чеченське телебачення показувало каяття 16-річного блогера, який ридав перед камерою. Чому вони так реагують на будь-яку дрібницю?
‒ Це ще один доказ того, що методи ненасильницької боротьби є найефективнішими. Для них було б дуже легко, якби цей молодий хлопець вийшов зі зброєю в руках і почав воювати проти них ‒ це те, що їм потрібно, це гра за їхніми правилами. Вони можуть показати народу: ось бачите, вони ‒ терористи, бандити. Кадирову і, звичайно, Москві вигідно показувати таких людей: значить, ми правильно все робимо, боремося з тероризмом. Але вони не можуть розстрілювати людей за те, що вони пишуть коментарі, вони не можуть штурмувати будинок, де засіла людина, яка поширює правду. Тут вже їм доводиться йти на такі заходи. Тому що вони розуміють, що, якщо народ побачить, що є можливість боротися проти цієї влади такими методами, вони ризикують втратити цю владу. Ми бачимо, що з кожним роком критиків стає все більше. Звичайно, на це потрібний час ‒ не один місяць, а роки.
‒ Ви не чекаєте на швидкі зміни?
‒ Очікування, що скоро все зміниться, Путін помре або піде, заважають народу почати діяти. Я думаю, такі настрої навіть вигідні Кремлю, бо вони заспокоюють людей, люди просто чекають хороших часів. Я вважаю, що чекати не потрібно, потрібно робити все, щоб хороші часи настали.
‒ Для таких змін необхідний лідер, яким був Джохар Дудаєв. Є такий лідер зараз?
‒ Поки що не бачу такого. Нам ще потрібний час, щоб такий лідер з'явився. Можливо кілька років, може, трохи більше. Тумсо Абдурахманов (на сайті офіційного інтернет-представництва президента України зареєстровано петицію з проханням надати йому політичний притулок – КР) ‒ єдина, на мій погляд, людина, яка могла б стати таким лідером. Але він говорить, що не хоче лізти в політику, він уже знайшов своє місце як блогер. Поки чеченці дуже роз'єднані. У народу велика недовіра до будь-якої людини, яка починає діяти. І це зрозуміло: дуже багато людей, які підвели народ.
‒ Ви сумуєте за Чечнею, хочете повернутися чи вам комфортно в Швеції?
‒ Дуже сумую. Це земля батьків, де ти виріс, батьківщина. Чим більше минає часу, тим складніше. Однак ніхто і не говорив, що буде легко. Боротьба не буває легкою, доводиться від чогось відмовлятися, доводиться терпіти. Як сказано в Корані, за тягарем ‒ полегшення.
