Російські чиновники Криму нарахували на півострові 1600 об'єктів, що не відповідають чинному законодавству. За словами головного російського архітектора Криму Ірини Соловйової, їх знесуть або вигадають якесь «інше рішення». Підконтрольна Москві влада Ялти вже оприлюднила «чорний список» під знесення ‒ це більше сотні недобудованих і вже готових житлових комплексів, зведених на найдорожчій у Криму землі. Якщо власникам не вдасться довести їхню законність, будівлі можуть зрівняти з землею.
На прес-конференції 25 грудня російський глава Криму Сергій Аксенов сказав, що місцеві чиновники зараз якраз відпрацьовують методику економного знесення незаконно зведених об'єктів на готелі «Каліпсо» в Алушті:
«Сьогодні готелю «Каліпсо» вже нарахована орендна плата за попередній період у розмірі 71 мільйон рублів. Уже органи влади, які виступають позивачами, подали до суду. Ми обкатуємо інструмент у межах законодавства. У частині введення підвищувальних коефіцієнтів, щоб на такі великі споруди не витрачати бюджетні гроші. Головне питання впирається в те, який об'єкт знести... Вчора Наталя Маленко (голова російської адміністрації Сімферополя ‒ КР) телефонує мені щодо міста Сімферополя ‒ там зараз з усіх, у кого закінчилися договори оренди наприкінці року, значна частина, більше ніж 30-40% тих, хто перебуває в місцях, які викликають сумніви. Договори їм продовжені не будуть, а всім іншим швидше за все на рік продовжать ‒ у першу чергу це стосується об'єктів, де працює достатня кількість людей, більше ніж 3-4 особи, і вони розташовані не на мережах, ну в центрі міста. Наталія Федорівна обіцяє, що упродовж року наведе лад із нестаціонарними торговими об'єктами в частині відпрацювання всіх правил, і я їй допоможу в цьому».
Ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико стверджує, що ще не бачив повного міського списку об'єктів під знесення.
Головний ворог Ялти ‒ це висотна забудова. Люди люблять саме стару Ялту, але зараз її забудовують хмарочосами
– На жаль, не всі плани чиновників оприлюднюються, не про всі їхні плани розповідають населенню. Про самобуди ми чуємо ще з часів уряду Василя Джарти, Анатолія Могильова ‒ змінюються держави, підходи, але суть залишається. Найбільш кричуще ‒ забудова Сонячного пляжу. Там виникає раптом у стометровій зоні комплекс під назвою «Гагарін». Але оскільки це сягає найвідомішого московського бізнесмена Сергія Габестро, то з ним починають домовлятися. На жаль, нинішні чиновники більш конфліктологи, ніж господарники. Головний ворог Ялти ‒ це висотна забудова. Люди люблять саме стару Ялту, але зараз її забудовують хмарочосами.
Сергій Сардико наводить у приклад висотну будівлю «Бригантина», яку бізнесмен Дмитро Зусманович ще до 2014 року, за інформацією ялтинського правозахисника, звів на 12 поверхів замість дозволених 5 поверхів.
‒ Цей бізнесмен заплатив щось до бюджету, і начебто самобуд став законним. У дрібних приватників балкончик можна прибрати, а великі хижаки, як ми говоримо, отримують дозвіл, і до нього надбудовують ще 5 поверхів. Кричущий випадок стався 2015 року: жила у нас така Марія Шебаршина, учасниця війни та льотчиця, яка обороняла Москву, у двоповерховому будиночку. Раптом сусіди вибудовують впритул перед її вікном маєток, закривши небо. Ми билися, пішли до суду, але ветеран померла за цей час. До цього дня не можемо знести цей маєток: є рішення судів, але нам в адміністрації Ялти говорять, що немає грошей у скарбниці міста на знесення самовільної забудови. Аксенов абсолютно має рацію в одному ‒ в Криму не вистачає кваліфікованих кадрів. Я б додав: ще й патріотів.
Ще влітку 2018 року секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев сказав, що в анексованому Криму виявлені факти бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо знесення самобудів, а також не приведені у відповідність до російського законодавства акти в сфері земельних правовідносин.
Член правління Спілки архітекторів Росії Олексій Комов вважає, що закон в анексованому Криму не єдиний для всіх власників самобудів.
Закон має бути один для всіх ‒ і для хижого забудовника, і для простої людини
– Все має бути за законом: якщо будівля не відповідає вимогам, вона має бути знесена. Але в Криму самобуди ‒ це взагалі символ, і вони тут зовсім різного масштабу. Одна справа ‒ це «свічка» у стометровій або природоохоронній зоні, інша справа ‒ надбудована трансформаторна будка, щоб вижити простому городянину. Однак страждають у першу чергу не великі комерсанти, а саме звичайні люди, які заробляють собі на хліб, здаючи квадратні метри й торгуючи в своїх магазинах. Закон має бути один для всіх ‒ і для хижого забудовника, і для простої людини. Десь щось зноситься, але так масово політична воля не виявлена. Навіть більше, якщо знести, то необхідно запропонувати щось натомість. Залишити людей без шматка хліба, спровокувавши соціальний вибух, ‒ це говорить про відсутність стратегічного планування.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
