Росія ділить півострів: яка межа проляже між Кримом та Севастополем

Підконтрольні Росії глава Криму Сергій Аксенов та голова уряду Севастополя Михайло Развожаєв підписали «документ про встановлення кордону» між Кримом та Севастополем. Їх намагалися розмежувати за російським законодавством з 2017 року. Як писали у кримських ЗМІ, загальна площа суперечних ділянок становила близько 400 гектарів.

Після підписання угоди Сергій Аксенов запевнив, що зараз між сторонами немає розбіжностей і суперечних питань. За словами Михайла Развожаєва, територіально межа між Кримом та Севастополем встановлена давно і внесена до російського федерального закону після анексії Криму в 2014 році. Однак упродовж кількох років російська влада розробляла координатні точки, за якими був укладений документ, що дає точну прив'язку меж до місцевості. Про що може свідчити активізація цього процесу, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, які території між Кримом та Севастополем раніше вважалися суперечними.

‒ Цей документ в перспективі може дати можливість завершити розробку і затвердити генеральний план міста. Суперечних територій було досить багато. Одна з найвідоміших ‒ Байдарська долина, де якась частина лісів мала за кримською версією адміністративного кордону відійти до Криму, а Севастополь наполягав на тому, що це його територія. Також була суперечна ділянка на Південному узбережжі Криму поблизу Фороса. Севастопольська версія кордону мала проходити грядою гірської породи, а кримська була прив'язана до адміністративної межі та проходила вздовж дороги, на межі населених пунктів. Ще одна суперечна територія була поблизу Любимівки у Нахімовському районі Севастополя, де місто могло втратити певну площу. Втім, відтоді як Михайло Развожаєв керує Севастополем, проблем у публічній площині із Сергієм Аксеновим через це не було.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим і Севастополь: розділені кордоном

Колишній заступник голови Ради міністрів Криму та ексзаступник голови Севастопольської міської державної адміністрації Володимир Казарін переконаний, що ця межа суто номінальна і не відображає реальної ситуації.

‒ По суті це нічого не дасть, тільки створить додаткові проблеми. Подобається комусь чи ні, але господарський комплекс Криму та Севастополя насправді єдиний, і встановлюючи кордон, ми номінально перерізуємо залізницю, газогони та все інше. Фактично Севастополь завжди був частиною Криму. Я думаю, що активізація цього питання сьогодні пов'язана з тим, що при підготовці змін до української конституції внесена пропозиція при неминучому поверненні півострова до складу країни анулювати статус міста-регіону Севастополя як окремої адміністративно-територіальної одиниці. Відповідно, російське керівництво Криму та Севастополя стало бурхливо обговорювати, який кордон вони збираються там проводити.

Володимир Казарін вважає, що це втрата для Сергія Аксенова, який, на його думку, раніше очікував, що Севастополь буде підкорятися Сімферополю в російських правових реаліях.

‒ Але у нього це не вийшло, і сьогодні він йде на варіант з двома окремими адміністративними одиницями, не вигравши в господарських цілях ніякої вигоди. Російському керівництву цікавий Севастополь, насамперед, як база Чорноморського флоту, і вона облаштовується дуже активно. Звідси всі ці скандальні вилучення земельних ділянок у людей, які збудували дачі в Козачій бухті, у Качі на колишніх землях флоту.

У грудні 2019 року стало відомо про те, що оточення президента України Володимира Зеленського, яке працює над правками до Конституції України, не згадало в проєкті правок Севастополь, який, як і Київ, має спеціальний статус. У чинній редакції основного закону анексоване місто згадується шість разів. Зокрема, стаття 133 нинішньої Конституції говорить, що «міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, що визначається законами України». У новому варіанті цей пункт позначений без згадування Севастополя: «Правовий статус міста Києва як столиці України визначається окремим законом». Згодом Володимир Зеленський вирішив відкликати правки до Конституції у частині децентралізації.

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич розмірковує про адміністративно-територіальний поділ півострова в контексті українських зусиль щодо його деокупації.

‒ Безумовно, жодної юридичної сили ці домовленості не мають. Росія не має жодного права ухвалювати будь-які рішення щодо адміністративно-територіального поділу Криму. На міжнародних майданчиках ми завжди говоримо ‒ і це відображено в резолюціях різних організацій ‒ що Автономна Республіка Крим і місто Севастополь як дві окремі адміністративно-територіальні одиниці України тимчасово окуповані Росією. Взагалі, з точки зору децентралізації, міста не можуть мати спеціальний статус, тільки Київ ‒ столиця. Але поки Крим тимчасово окупований або поки ми не ухвалимо будь-які правки до Конституції з цього приводу, нам доцільно зберігати особливий статус міста Севастополя ‒ в першу чергу, для того щоб позбавити державу-окупанта політичного аргументу, нібито Україна про когось забула.

У Росії в період з 2003 до 2009 року кількість регіонів через укрупнення скоротилася з 89 до 83. Зараз у країні налічується 83 суб'єкти федерації, плюс анексовані Крим і Севастополь, тобто, за російською версією, 85 суб'єктів. Провідний аналітик російського «Інституту регіональної експертизи» Микола Євдокимов вважає, що процес укрупнення триватиме, але навряд чи торкнеться Криму.

‒ Зараз він припинений через те, що ті регіони, які можна було об'єднати, вже об'єднані. Тут в основі лежать проблеми управлінського характеру та соціально-економічні. Сьогоднішні 85 суб'єктів дуже сильно відрізняються один від одного за економічним потенціалом, за чисельністю населення, за багатьма параметрами. До того ж федерація збудована за змішаним типом. У ній є як територіальні, так і національні утворення, які теж досить серйозно відрізняються один від одного. Одна справа ‒ республіки на кшталт Чечні, Татарстану, Башкортостану, інша справа ‒ Єврейська автономна область або Чукотський автономний округ. Їхні статуси всередині Росії відрізняються. У будь-якому випадку для об'єднання суб'єктів потрібна їхня згода, що передбачає референдум, хоча він істотно й не впливає на результат справи в сьогоднішніх реаліях.

Микола Євдокимов прогнозує, що в найближчі кілька років російська влада не піде на об'єднання Криму та Севастополя за своїми законами, оскільки проблема півострова все ще залишається актуальною у зовнішньополітичному порядку денному країни.

(Текст підготував Владислав Ленцев)