У законопроєкті президента України Володимира Зеленського про внесення змін до Конституції не згадується анексований Росією Севастополь, який, як і Київ, має спеціальний статус. Про це йдеться в тексті запропонованого документа.
У чинній редакції Основного Закону анексоване місто згадується 6 разів (статті 118, 133, 140 і пункт 10 «перехідних положень»).
Стаття 133 нинішньої Конституції говорить, що «міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України». У новому варіанті цей пункт позначений без згадки Севастополя: «Правовий статус міста Києва як столиці України визначається окремим законом».
Голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдан Яременко (член фракції «Слуга народу»), коментуючи «зникнення» Севастополя із законопроекту, заявив, що «особливий статус Севастополя міг, але не допоміг під час російської операції щодо його і Криму окупації».
Яременко також засумнівався в доцільності надання Севастополю спеціального статусу.
«Як на мене, то немає іншої причини крім тієї, що це «місто російської слави» (в історії воєн росіяни терпіли в і під Севастополем поразки від всіх, хто міг зайти так далеко, і історія слави військових поразок Росії ще не закінчилася), а саме – головна база чорноморського флоту Росії», – написав Яременко у Facebook.
Він уточнив, що переговоривши з головою профільного комітету Андрієм Клочко, «домовилися при підготовці законопроєкту до другого читання внести поправку до перехідних положень, яка визначить, що зміни в статусі Севастополя відбудуться після його деокупації».
4 жовтня 2019 року Верховна Рада України проголосувала за нову Програму дій уряду, в якій відсутня згадка про Севастополь. Журналісти Крим.Реалії звернулися з питанням про відсутність Севастополя в стратегічному документі до Кабінету міністрів, однак відповіді поки не отримали.
Депутати Верховної Ради України вважають «технічною помилкою» відсутність міста Севастополь в плані дій українського уряду щодо Автономної Республіки Крим.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
