Ердоган в гостях у Путіна: результату немає, а про Крим ще не говорили

Президентам Росії та Туреччини Володимиру Путіну і Реджепу Ердогану під час останньої зустрічі в Сочі не вдалося домовитися про зернову угоду. Ситуація навколо неї, огляд суден військовими Чорноморського флоту РФ, у тому числі турецького суховантажу, та активність російських військових кораблів у регіоні, обстріли української портової інфраструктури та погрози на адресу суміжних країн, які підтримують український експорт сільськогосподарської продукції, говорять про прагнення Росії контролювати все Чорне море.

У Росії 4 вересня відбулись переговори між президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом та президентом Росії Володимиром Путіним. За підсумками цієї зустрічі Ердоган заявив, що Анкара підготує нові пропозиції в ООН стосовно відновлення угоди щодо експорту зерна з України.

Україна розраховує на контакт найближчими днями президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Ердогана за результатами переговорів у Сочі, заявив посол України в Туреччині Василь Боднар.

Навіщо була потрібна ця зустріч?

Кандидат політичних наук, старший аналітик Атлантичної Ради та Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер, коментуючи події на прохання Крим.Реалії, заявила, що це питання – головне, і воно виникло у більшості, хто дивився спільну пресконференцію за підсумками двостороннього діалогу, оскільки очевидно, що якихось конкретних результатів під час цих переговорів досягнуто не було.

«Проте для Ердогана було важливим, щоб ця зустріч відбулася. Дуже багато анонсували напередодні. Турецькі ЗМІ кілька місяців писали про те, що до цієї зустрічі прикута увага всього світу. І якщо хтось і в змозі повернути зернову ініціативу до життя, то це лише Туреччина та її президент Ердоган. Тому турецький президент не міг допустити, щоб така зустріч не відбулася – якщо не в Туреччині, то в Росії. При цьому було бажання почути ще якісь аргументи Кремля, мабуть, була надія, що вдасться умовити Путіна повернутися до домовленостей. Коли цього не сталося, результатом переговорів була названа нібито готовність Путіна повернутися до зернової ініціативи (яку він сам же й залишив в односторонньому порядку), якщо будуть розглянуті нові пропозиції ООН та Туреччини, які містять компромісні кроки назустріч Росії», – зазначила співрозмовниця Крим.Реалії.

На її думку, не можна вважати результатом також поки що разову домовленість про постачання мільйона тонн російського зерна за фінансової підтримки Катару.

«В ідеалі Туреччина сподівалася на продовження життя зернової ініціативи, проте, коли цього не сталося, важливо було продемонструвати підтримку Анкари країнам Африки. До того ж, пропозиція Росії економічно вигідна Туреччині, яка має переробити це зерно на борошно, і потім реекспортувати до країн Африки за фінансової підтримки Катару. Але, фактично, це не є вирішенням проблеми чи заміною зернової угоди. Продовольча безпека як залишалася під загрозою російської агресії та російського беззаконня, так і залишається», – наголосила Євгенія Габер.

У свою чергу, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ) політолог-міжнародник Максим Ялі вказав на робочий характер останньої зустрічі лідерів Туреччини та Росії.

«Це була робоча зустріч, на якій обговорювалися перспективи повернення Росії до зернової угоди. Ердоган привіз нові пропозиції ООН і, мабуть, від західних партнерів. Він виступає головним медіатором у цьому питанні. Тож очікувати моментального результату не треба було. Заздалегідь було відомо, що візит матиме робочий характер і навряд чи розраховували на успіх, оскільки учасники озвучували вкрай протилежні погляди», – зазначив Максим Ялі.

На думку Євгенії Габер, на зустрічі обговорили кілька питань двостороннього порядку: економіка, енергетика, туристи.

«На спільній пресконференції було згадано ще одну атомну електростанцію – цього разу на Чорному морі, в турецькому Синопі, про яку раніше вже говорив Ердоган і яку має (у разі досягнення домовленостей) будувати Росатом. Путін постійно говорить про газовий хаб. Але незрозуміло, хто його фінансуватиме, на яких умовах він працюватиме. Туреччина поки що на нього не погоджується у такому форматі, як того хоче Росія. Лунають стандартні заяви про прагнення значного зростання товарообігу до 100 млрд доларів США. Але, за фактом, зустріч – робоча, ще раз проговорили ті питання, які стояли на порядку денному раніше: Сирія, Лівія, Південний Кавказ, плюс відкриття російського офісу на Північному Кіпрі…», – підкреслила співрозмовниця Крим.Реалії.

Путін у міжнародній ізоляції

Президент Росії перебуває у міжнародній ізоляції, яка закріплена ордером, виданим Міжнародним кримінальним судом на його арешт. Володимир Путін вважає за краще не виїжджати навіть у російські регіони, найчастіше беручи участь у заходах через відеозв’язок. На думку експертів, на тлі легітимно обраного в черговий раз президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана Путін виглядає політиком без майбутнього.

«Володимир Путін, схоже, остаточно перетворився на одного з багатьох керівників країн «глобального Півдня», якому, напевно, комфортно лише на зустрічах БРІКС чи самітах Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Але при цьому практично всі інші його партнери намагаються вибудовувати відносини із Заходом, а він позбавлений цієї можливості. Та й на цих зустрічах він явно не головний герой», – вважає український журналіст, оглядач Крим.Реалії Віталій Портников.

Євгенія Габер розповіла, що раніше Путін не поїхав до Ердогана через кілька причин.

«Перше – він фізично боїться залишати територію Росії. По-друге, він не знає, що може статися в Росії за його відсутності: очевидно, він не піде на такі ризики. І, по-третє, так із Кремля посилають певний сигнал Ердогану, наголошуючи на тому, що саме турецький президент більш зацікавлений у цій зустрічі, ніж, власне, сам Путін. А президент Росії зайняв іншу позицію: просіть мене, намагайтеся мене вмовити, щоб я повернувся до зернової ініціативи, але я виставлятиму все нові й нові вимоги. І певною мірою це спрацювало», – наголосила Євгенія Габер.

Чорне море та Крим

Максиму Ялі не вдалося зафіксувати у Сочі прямий вихід теми анексованого Криму на рівень російсько-турецького діалогу.

«На жаль, Крим поки що не є темою для відкритого обговорення між Москвою та Анкарою. Туреччина офіційно не визнає анексію півострова Росією. Але коли обидві сторони шукають шляхи до взаєморозуміння, така позиція відходить на другий план. Це особливо виявилося після «ляпасу» Ердогана Путіну, коли Туреччина передала Україні командирів полку «Азов» та інших військових підрозділів, і під час останньої зустрічі Ердоган навряд чи порушував такі болючі для Путіна теми», – зазначив Максим Ялі у розмові з журналістом Крим.Реалії.

«Важливим на цих переговорах, на мою думку, є те, що Ердогану, я сподіваюся, після зустрічі стане явно очевидним, що продовження переговорів чи діалогу з Путіним у такому форматі – це, в принципі, завдання шкоди репутації самої Туреччини. Так, зрозуміло, що є інтереси, які пов’язують дві країни. Але ми знаємо лідерські амбіції Туреччини та характер Ердогана. Його поїздка до Путіна, зустріч із ним, вислуховування всієї цієї російської брехні та пропаганди, спроби умовити повернутися до зернової ініціативи – все це не ті кроки, яких очікують від країни-члена НАТО та від потужної чорноморської держави як країни в регіоні, так і західні партнери. Тому, я думаю, що Туреччині слід задуматися над тим, чи є така стратегія виграшною, коли Путін має можливість диктувати свої умови. Мені здається, що в цьому випадку умови Росії має нав’язувати Туреччина, а не навпаки», – підсумувала Євгенія Габер.

«Коли Збройні Сили України дійдуть, як мінімум, до адміністративного кордону Криму, і питання звільнення півострова розглядатиметься у практичній площині, тема його справжньої приналежності вийде на порядок денний і турецько-російського діалогу», – наголосив Максим Ялі.

На думку експертів, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган перебуває у дуже складному становищі. З одного боку, Росія – непередбачуваний сусід і ніяк не союзник. З іншого боку – зернова угода та бажання убезпечити себе від потенційних загроз, які можуть виходити від Росії. А наявність симпатиків Росії у Туреччині не виключається як у правлячих структурах країни, так і в опозиції.

Напередодні візиту турецького лідера до Сочі канал СNN Türk широко транслював дискусію прибічників євразійського руху Олександра Дугіна в Анкарі. Тут прихильники турецької Партії Батьківщини (Vatan Partisi) Догу Перінчека говорили про швидкі удари України по Москві, наявність у Києва «таємної ядерної зброї», про те, як Росія нібито «дуже ретельно» дотримується прав людини, і про те, що у разі подальшої ескалації Україна «зазнає всієї сили російської відплати».

«Турецький перекладач припустився застереження під час зустрічі президентів Росії та Туреччини… у Сочі. …Під час перекладу повідомлення Ердогана до Путіна перекладач помилився, сказавши, що Росія і Туреччина воюють між собою: «Між Росією та Туреччиною війна, еее... між Україною та Росією», сказав перекладач», – повідомило за підсумками переговорів російське видання Газета .RU з посиланням на Telegram-канал «Ви слушали Маяк».

На думку російського економічного експерта, оглядача Радио Свобода Максима Бланта, максимум, чого здатний досягти Путін тепер уже «зерновим шантажем», – нового сплеску глобальної інфляції, яка бумерангом повернеться до Росії.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.