Вибори в Туреччині: Крим у «євразійській дузі» Кремля 

28 травня в Турецькій Республіці відбувається другий тур президентських перегонів. За крісло глави держави борються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі: чинний президент і голова правлячої Партії справедливості та розвитку (АКР) Реджеп Тайїп Ердоган, а також лідер опозиційної Республіканської народної партії (СНР) Кемаль Киличдароглу.

Як Кремль перед другим туром президентських виборів у Туреччині продовжує використовувати євразійців, які втратили перспективу агітувати за «російський Крим» з парламентської та президентської трибун, але зберегли свої медіа-ресурси, чи є зв’язок між сучасними євразійцями та їхніми комуністичними попередниками, чому «євразійська дуга Дугіна» в Туреччині остаточно втрачає «кримський аргумент» – у матеріалі Крим.Реалії.

Комуністи, соціалісти та євразійці знову поза стінами парламенту Туреччини

14 травня в Турецькій Республіці одночасно з першим туром президентських виборів відбулись вибори до парламенту. Виборці з 87 виборчих округів обрали 600 членів Великих національних зборів Туреччини (ВНСТ) строком на п’ять років, сформувавши 28 скликання парламенту країни.

Порівняно з попереднім складом ВНСТ у новій каденції АКР на чолі Народного Альянсу втратила 27 голосів, але зберегла більшість у парламенті, маючи сьогодні 268 голосів. Партія націоналістичної дії (МНР) з цього альянсу додала один голос і має 50 мандатів. Нова партія благоденства у складі альянсу вперше увійшла до парламенту з 5 голосами, а Партія великої єдності втратила єдине крісло. Народний Альянс загалом отримав 323 голоси.

СНР на чолі Національного альянсу, навпаки – отримала додатково 23 голоси і зараз має у політичному активі 169 голосів. Вперше до опозиційного альянсу до складу ВНСТ увійшла Хороша партія (IP) на чолі з колишньою соратницею лідера МНР Мераль Акшенер, партія отримала одразу 43 крісла. Інші партії альянсу не отримали мандатів. Національний альянс загалом має тепер 212 голосів.

Ліва партія зелених (YSP) на чолі Альянсу праці та свободи втратила 4 голоси та отримала 61 місце у парламенті. Робоча партія Туреччини (ТІР) у цьому альянсі придбала додатково 2 голоси і тепер має 4 місця у парламенті. Інші учасники альянсу не здобули мандатів. Загалом альянс має 65 крісел.

Альянс предків на чолі з Партією перемоги (ZP) втратив єдиний голос і наразі взагалі не представлений у парламенті. Союз соціалістичних сил у складі Лівої партії (SP), Комуністичної партії (TKP), Комуністичного руху (TKH) пройти до парламенту не зміг.

Склад турецького парламенту 28-го скликання оновився на 63,49 відсотка. Перше засідання його Генеральної Асамблеї має відбутися під тимчасовим головуванням лідера МНР Девлета Бахчелі протягом трьох днів після остаточного оприлюднення результатів виборів.

Курди пройшли до парламенту на ідеях лівих та соціалістичних партій – експерт

Старший викладач Факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського Національного Університету імені І.І. Мечникова, координатор Центру турецьких студій Юлія Тарасюк у бесіді з кореспондентом Крим.Реалії відзначила нові тенденції, що супроводжували парламентські передвиборчі перегони в Туреччині.

«Місця у новому складі турецького парламенту отримала і Соціалістична партія з блоку, який себе називає Ліва партія зелених. У випадку із Соціалістичною партією йдеться не тільки і не зовсім про «соціалістичний рух або ліві ідеї марксизму-ленінізму». Під прапором соціалістів до парламенту провели курдську партію – Демократичну партію народів. Під час передвиборчої кампанії була загроза, що вона може бути закрита та заборонена, тому з’явилася Соціалістична партія. Під час минулих виборів процеси відбулись інакше – у тому числі й розподіл місць у парламенті. Представники маргінальних партій пройшли до парламенту завдяки можливості створення блоків. Соціалісти найбільше взяли місць на сході країни, у провінції Ван, тому соціалісти – це питання курдської партії минулого скликання. Усіх кандидатів було висунуто за списком зазначеної Лівої партії зелених. Ліва ідеологія набула певної популярності у турецької молоді через свої ідеї «про капіталізм, який руйнує світ, про необхідність вільного розподілу ресурсів між усіма порівну». Це свого часу і Європа переживала. Ліві політичні сили за останній рік досить активно стали демонструвати себе в Анатолії. Вони проводили акції, поширювали листівки з марксистськими, ленінськими, троцькістськими ідеями, влаштовували збори – демонстрували небувалу активність порівняно з минулими періодами», – зазначила Юлія Тарасюк.

Турецькі євразійці – на боці Росії, проти США та світового імперіалізму

Лідер Партії Батьківщини (Vatan Partisi), який висувався як кандидат у президенти і не набрав необхідної для цього кількості голосів виборців, Догу Перінчек – відома в Туреччині та за її межами особистість, прихильник євразійства, член євразійської ради, соратник і друг російського лідера міжнародного євразійського руху Олександра Дугіна.

З його персоною пов’язана гучна справа «Ергенекон», за якою розслідувалися військові змови в Турецькій Республіці, а також можливий зв’язок змовників з Росією через невизнану Турецьку православну церкву.

Партія Батьківщини – порівняно молода, існує з 2015 року. Заступником голови партії є колишній начальник розвідувального управління Генерального штабу Туреччини генерал-лейтенант у відставці Ісмаїл Хаккі Пекін.

Догу Перінчек з 1992 року був засновником та лідером Робочої партії (IP), до цього з 1969 року він очолював нелегальну Революційну робітничо-селянську партію Туреччини (TİİKP), яка відокремилася від Федерації революційної молоді Туреччини. Партія Батьківщини не представлена в турецькому парламенті, але, на думку російських ЗМІ, «є впливовою силою, особливо в регіонах», «у партії налічується понад 50 тисяч осіб».

На відміну від офіційної турецької влади Догу Перінчек підтримує ідею «російського Криму» і в 2022 році «схвалив» вторгнення Росії в Україну, заявивши, що «зброя, яку використовує Росія, – це зброя, яка приносить мир і спокій».

У березні персону Догу Перінчека, який не мав статусу кандидата в президенти, російські медіа представляли «як претендента на пост глави держави». При цьому він заявляв, що визнає Крим «і нові регіони», захоплені під час військової агресії в Україні, такими, що належать Росії, а також обіцяв вивести Туреччину з НАТО.

Російський слід у публікаціях «медіа-імперії» Партії Батьківщини

«Євразійський рух у Туреччині – маргінали, але завдяки використанню соціальних мереж і широких медійних каналів вони мають свою аудиторію, що розширюється. Партія Батьківщини має свою газету – Aydınlık, та свої канали – Ulusal Kanalı та ODА ТV. Вони набувають популярності, особливо серед молоді, транслюючи такі наративи: багатовекторна зовнішня політика країни, Туреччина – сильний регіональний лідер. Вони повністю збігаються з антизахідною риторикою, яка підтримується в соціумі Туреччини – до 90% турків мають антизахідні настрої. Щодо євразійців, то вони не проходять до парламенту, але мають традиційні прямі зв’язки з Росією та російськими євразійцями – з Дугіним, чиє реноме Росія останнім часом намагається «воскресити». Вони мають спільні проєкти та ідеї. Наприклад, у Дугіна була така робота про «вісь Анкара-Москва», вона навіть була перекладена турецькою мовою. Нині вони позиціонують себе як нові євразійці, в основі лежить антиамериканізм. А на прикладі виборів ми бачимо, що він поєднує практично всі політичні сили в Туреччині. У концепції євразійства Дугіним була також детально розроблена роль і для Туреччини: ці ідеї були популярними наприкінці 90-х та на початку 2000-х», – розповіла експертка.

Вона наголосила, що на тлі російської агресії в Україні євразійці в Туреччині відіграли певну роль, поширюючи російські наративи в Анатолії. Вони просували цільовий контент, запрошували до етерів та публікували інтерв’ю з відставними офіцерами, активно висвітлюючи свої ідеї – завершення епохи імперіалізму та атлантизму. При цьому російську агресію в Україні вони трактували за калькою Кремля як «боротьбу Росії проти несправедливого світового порядку».

Серед прикладів проросійської діяльності медіа-імперії Догу Перінчека експертка назвала: кампанію щодо «українських нацистів з «Азова» за російськими лекалами та спроби публікувати фейкові докази під час активної участі президента Ердогана у наданні допомоги Україні зі звільнення воїнів «Азова» з російського полону. Брали участь ресурси Партії Батьківщини і в критиці влади Туреччини через її нібито відверту проукраїнську позицію, а також «сприяння створенню образу героя українського президента».

«Вбивство Дар’ї Дугіної стало також подією, яку використали євразійці. Поширювали інформацію, що син Перінчека – Мехмет Перінчек – з дитинства дружив із Дар’єю. «Український слід» у цьому вбивстві транслювали в Туреччині також із використанням ресурсу Партії Батьківщини, мережа російського Супутника на той час функціонувала в Туреччині, а в інших країнах – вже була закрита», – додала співрозмовниця Крим.Реалії.

Напередодні жалобної дати 18 травня – 79 річниці з дня початку злочинної депортації кримських татар із Криму – ресурси турецької Партії Батьківщини знову опублікували провокаційний матеріал та сфабриковані документи з тезою про те, що Україна нібито «вважає кримських татар потенційними ворогами».

«Саме на ресурсах євразійців з’являються всі провокаційні месенджі щодо України. Також лунали заклики щодо Криму – визнати півострів російським. За останні півтора року вони зуміли вийти на рівень, коли їх почали слухати. Цей феномен вивчають і турецькі фахівці. Проблема їхнього існування в контексті України не стільки в їхньому політичному впливі, скільки в тому, що вони є ретранслятором російських агресивних ідей та пропаганди в турецькому суспільстві. У Туреччині є інші маргінальні медіа-ресурси, менш популярні. Але треба розуміти, що євразійці використовують журналістів – лідерів громадської думки, які мають до 1,5-2 млн підписників у твіттері», – зазначила Юлія Тарасюк.

Кремль змінює інструменти впливу в Туреччині: «з медіа пішли до соціуму»

18 травня Догу Перінчек закликав «турецький народ та своїх прихильників» у другому турі президентських виборів голосувати за чинного президента Реджепа Тайїпа Ердогана. Аргументи: Кемаль Киличдароглу є «кандидатом від програми ліквідації національної держави та турецької армії, поневолення світовими фінансовими центрами, культурного занепаду, помсти за 15-16 липня та хаосу», а «шановний президент – мета імперіалістичних планів, незважаючи на його політику балансу та друзями». У зверненні Перінчека період після 29 травня 2023 року названий «складним для Туреччини», під час якого Партія Батьківщини виступатиме як «конструктивний опозиціонер чинної влади».

Експертка звернула увагу, що додатковий вплив Росія поширила у Туреччині своєю присутністю в турецькому соціумі – насамперед, через Русский дом в Анкарі та Россотрудничество. Масові заходи з трансляцією тези про нібито «звільнені нарешті російські землі» в Україні там проводяться абсолютно відкрито, і туди запрошують представників цільових турецьких партій, насамперед, Партії Батьківщини. Саме це, за словами Юлії Тарасюк, і є інструментом впливу Кремля на турецьке суспільство.

«Більшість парламенту Туреччини – у президентської партії АКР. Якщо переможе опозиційний кандидат у президенти, то за такого парламентського розкладу просувати заявлені реформи йому буде досить складно, а позиція Туреччини щодо Криму в будь-якому випадку залишиться незмінною – це невід’ємна частина України», – підсумувала експертка.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.