Російські силовики 17 лютого затримали шістьох кримчан за звинуваченнями у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір». Це Ленур Сейдаметов, Тимур Ялкабов, Азамат Еюпов, Яшар Шихаметов, Ернест Ібрагімов та Олег Федоров. «Хізб ут-Тахрір» ‒ організація, що заборонена в Росії, проте майже в усьому світі працює легально.
Українська влада та міжнародний правозахисний центр «Меморіал» вважають подібні переслідування в Криму політично мотивованими, а затриманих у «справах «Хізб ут-Тахрір» ‒ політв'язнями. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, коментуючи ранкові обшуки 17 лютого, повідомила, що дії російських силовиків «порушують презумпцію невинуватості, права на свободу та особисту недоторканність, а також на правову допомогу».
Одночасно з новими затриманнями, пов'язаними зі звинуваченнями в участі в «Хізб ут-Тахрір», ФСБ 17 лютого провела обшуки в Криму та трьох регіонах Росії у справі іншої мусульманської організації ‒ «Ат-Такфір валь-Хіджра». За повідомленнями російського силового відомства, затримано загалом 19 осіб. Подробиці цієї операції наразі невідомі. Про нову серію обшуків на півострові йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Під будівлею підконтрольного Росії Київського районного суду в Сімферополі, що обирав запобіжний захід затриманим за звинуваченням в участі в «Хізб ут-Тахрір», на їхню підтримку зібралися близько 300 кримських татар з різних міст півострова.
Адвокат Сафіє Шабанова, яка захищає Тимура Ялкабова, розповіла Крим.Реалії, як проходило засідання.
Як я розумію, це нова «справа «Хізб ут-Тахрір», але про неї поки нічого не відомоСафіє Шабанова
‒ Нікого до зали суду не пустили, органи попереднього слідства виступили з клопотанням про обрання моєму підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 квітня. Все шаблонно: мовляв, нібито він сховається від слідства, погрожуватиме свідкам і знищуватиме речові докази. Ми надали документи про стан здоров'я Тимура Ялкабова й просили про інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, тому що у нього бронхіальна астма, запалення сідничного нерва, він інвалід третьої групи. На засіданні він не міг ні сидіти, ні стояти, йому викликали «швидку допомогу» і зробили укол знеболювального ‒ словом, він не може утримуватися під вартою. Однак суд задовольнив клопотання слідства, втім, як і завжди, і Тимур Ялкабов вирушив у СІЗО. Як я розумію, це нова «справа «Хізб ут-Тахрір», але про неї поки нічого не відомо.
Нові справи проти кримських мусульман: як обирали запобіжний захід затриманим після обшуків кримчанам (фотогалерея)
Сафіє Шабанова підкреслює, що її підзахисний поки скористався правом відмовитися від будь-яких свідчень.
‒ Можу сказати, що Тимур Ялкабов активно брав участь у зборах для підтримки тих, щодо кого вже були заведені подібні кримінальні справи. Разом з іншими він допомагав родичам затриманих продуктами, грошима тощо. Тобто це людина з активною громадянською позицією. Тимур Ялкабов працював у нас на Привозі, у нього велика родина ‒ п'ятеро малолітніх дітей. Двійнята народилися п'ять місяців тому, а його батьки потребують догляду. Нічого протизаконного він ніколи не робив, на обліку не перебував, вів звичайний спосіб життя. Як він сам сказав, був здивований тому, що до нього з обшуком увірвалися силовики. Тимур Ялкабов також не має жодного стосунку до організації «Ат-Такфір валь-Хіджра».
Більшість із затриманих 17 лютого так чи інакше пов'язані з громадським об'єднанням «Кримська солідарність» ‒ зазначає кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва.
‒ Деякі з них брали участь у роботі проєкту «Кримське дитинство», щодо підтримки дітей політв'язнів ‒ це Ернест Ібрагімов та Яшар Шихаметов із Севастополя. До того ж усі ці люди займали активну громадянську позицію, вони відкрито висловлювали свій протест проти репресій кримських татар. Це забезпечені роботою, соціально влаштовані люди, переважно підприємці, які допомагали сім'ям політв'язнів матеріально, фінансово. Зокрема, величезний внесок у цю справу в Бахчисараї зробив підприємець Олег Федоров. Для тих, кому він допомагав, сьогоднішній обшук став великим ударом. Хотіла б звернути увагу на те, що від самого початку цих слідчих дій о 4 годині ранку і до 15 години не було офіційних заяв або публікацій про те, що вони пов'язані з кримськими татарами чи партією «Хізб ут-Тахрір».
Лутфіє Зудієва вважає, що російські силовики в Криму таким чином спробували прив'язати місцеві обшуки та затримання до одночасної аналогічної кампанії ФСБ у сусідній Росії.
Кримський порядок денний спробували вбудувати в російський, який, на мій погляд, вигідний силовикам для залякування населенняЛутфіє Зудієва
‒ Тут же подаються ефектні кадри зі зброєю, з іншими небезпечними предметами. Тобто кримський порядок денний спробували вбудувати в російський, який, на мій погляд, вигідний силовикам для залякування населення. Ближче до вечора з'явилося повідомлення на «Крыминформе» та в інших проросійських ЗМІ з посиланням на джерело у правоохоронних органах: мовляв, так, дійсно відбуваються обшуки, затримано шістьох осіб, припускається їхній зв'язок з «Хізб ут-Тахрір». Однак тут же пишуть, що в будинках була знайдена якась література ‒ і це важливо, тому що ні про яку зброю чи небезпечні предмети не йдеться. Для обивателя, незнайомого з регіональним порядком денним Криму, все, що відбувалося 17 лютого, злилося в один інформаційний потік. Тому ми спеціально зробили заяву, щоб у головах людей усе це не змішувалося.
Директор центральноазіатської програми російського правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов пояснює, що являє собою організація «Ат-Такфір валь-Хіджра», за причетність до якої в Криму також затримали одну людину.
‒ Її у 2010 році заборонив Верховний суд Росії як екстремістську. У рішенні вона названа «міжнародним релігійним об'єднанням», але навіть на рівні експертного товариства в Росії і на Заході неодноразово висловлювалися сумніви в тому, чи існує ця організація в такому вигляді. Колись давно, у 1970-і роки була група в Єгипті, яку місцева преса охрестила «Ат-Такфір валь-Хіджра». Є течія всередині ісламу ‒ такфіризм, проте не можна сказати, що всі її прихильники ‒ терористи. Там є абсолютно різні люди: і з помірними, і з радикальними поглядами. Деякі відмовлялися ходити в мечеті, вважаючи, що імами неправильно ведуть богослужіння, і збиралися молитися на приватних квартирах, проте в їхніх діях не було жодного тероризму чи закликів до насильницьких дій.
Віталій Пономарьов вказує на те, що у так званого міжнародного релігійного об'єднання «Ат-Такфір валь-Хіджра», що згадується в рішенні Верховного суду Росії, немає ні лідера, ні бази, ні ідеологічної книги, ні агітаційних матеріалів, підписаних такою назвою.
У Росії у справах, пов'язаних зі звинуваченнями в екстремізмі, тероризмі, склалася конвеєрна модель репресійВіталій Пономарьов
‒ Тобто це такий собі фантом, й оскільки самі мусульмани також не вважають себе членами такої організації, звинувачення, швидше за все, базуватиметься на експертних висновках. Як вони працюють на користь слідства, правозахисники прекрасно знають. У Росії у справах, пов'язаних зі звинуваченнями в екстремізмі, тероризмі, склалася конвеєрна модель репресій. Усюди створені центри боротьби з екстремізмом, у них великі бюджети, і вони не можуть звітувати про відсутність проблем. Якщо зменшується активність одних людей у фокусі уваги силовиків, вони будуть неминуче знаходити інших. Я ще у 2015 році попереджав, що в Криму слідом за «справами «Хізб ут-Тахрір» підуть «справи «Ат-Такфір валь-Хіджра», «справи «Джамаат Табліг» ‒ і такі вже є. Ця машина переслідувань не може зупинитися й буде знаходити все нові й нові жертви.
У представництві президента України в Автономній Республіці Крим назвали ранкові події 17 лютого в Криму «політичним переслідуванням». «Формою розправи та залякування» назвала обшуки й затримання перша заступниця глави Міністерства закордонних справ України Еміне Джеппар. У МЗС також повідомили, що мають намір винести інформацію про останні обшуки та затримання в Криму на розгляд сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Українська правозахисниця, координатор Медійної ініціативи за права людини Марія Томак вважає, що офіційний Київ докладає недостатньо системних зусиль до того, щоб вплинути на Росію в питанні переслідувань у тимчасово окупованому Криму.
‒ Україні зараз ніщо не заважає документувати незаконні переслідування її громадян у Криму. Прокуратура та інші правоохоронні органи порушують кримінальні справи за цими фактами, тобто з їхнього боку робота ведеться. Інша справа, що США, Євросоюз або Канада не можуть ініціювати кримінальні справи, однак, якщо вони вважають, що якийсь випадок порушує цінності прав людини, то можуть запровадити санкції відповідно до свого законодавства. В цьому випадку зобов'язання держави Україна, або ж це можуть бути громадські організації, полягають в тому, щоб надавати інформацію про обурливі порушення прав людини, про причетних до цього. Тут у нас проблеми, системна робота не ведеться. Це трудомісткий процес, ми готували подібні повідомлення. В цьому контексті, мені здається, має сенс говорити про «Кримську платформу».
Марія Томак нагадує, що ця ініціатива Міністерства закордонних справ України спрямована не тільки на проведення міжнародного саміту з деокупації Криму влітку 2021 року, але й на координацію зусиль щодо ефективного реагування на порушення прав людини на півострові.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
