Перша заступниця глави Міністерства закордонних справ України Еміне Джеппар назвала обшуки, які російські силовики проводять у будинках кримчан, «формою розправи й залякування».
Так вона відреагувала на ранкові події 17 лютого в Криму, де відбулися масові обшуки ФСБ в будинках мусульман (більша частина з яких ‒ кримські татари).
«Сценарій політичних переслідувань та намагання заткнути рота громадянам України в окупованому Криму зазвичай такий. Виклики громадян України на «бесіди» з різними формами попереджень та тиску і шантажу. Потім обшуки та затримання під приводом боротьби із тероризмом та екстремізмом. Потім «суд», який «натягуюється» під політичне замовлення та вироки. Вироки страшні, які не отримують навіть злочинці-маніяки. Вироки тим, хто мирно живе на своїй батьківщині, намагаючись вижити емоційно та подекуди фізично в умовах окупації», ‒ відреагувала Джеппар у Facebook.
За її словами, мета обшуків ‒ «домогтися відсутності опору і повної лояльності до режимної дійсності».
Вранці 17 лютого в Криму пройшли масові обшуки російських силовиків у будинках мусульман (більша частина з яких ‒ кримські татари). Родичам на місцях проведення слідчих заходів слідчі ФСБ заявили, що затриманим інкримінують статтю 205.5 КК Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь в діяльності такої організації ‒ ред.).
Пізніше адвокат Еміль Курбедінов повідомив Крим.Реалії, що затриманому після обшуків кримському татарину Азамату Еюпову оголосили підозру в скоєнні злочину за частиною 1 статті 205.5 КК Росії, нібито за організацію осередку Хізб ут-Тахрір у Білогірську.
Адвокат Ліля Гемеджи повідомила, що ранкові обшуки 17 лютого у кримських татар пройшли, в тому числі, в рамках бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Російські силовики ці обшуки і затримання публічно ніяк не коментують.
Прокуратура АРК і Севастополя повідомила про відкриття кримінальних проваджень через ранкові масові обшуки в Криму 17 лютого.
У Представництві Президента України в АРК вказали на те, що інформацію про чергові масові обшуки російських силовиків у Криму оперативно передають українським правоохоронцям, а також мають намір використовувати її «в роботі на національному і міжнародному рівнях».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
