Росія не припиняє скидати бомби на Маріуполь та блокувати евакуацію його жителів і захисників, бо націлена на максимальне знищення міста і людей. Про це заявляє антикризовий радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Як ці та інші дії Росії під час війни проти Україні впливають на переговори? Коли очікувати очної зустрічі української і російської делегацій, а також президентів Зеленського і Путіна? Та що Михайло Подоляк побачив в очах членів російської переговорної групи? Про усе це і не тільки він розповів в інтерв'ю Радіо Свобода.
Нижче – головні тези цієї розмови.
Повну версію інтерв'ю дивіться тут:
Про спецраунд переговорів у Маріуполі
«Безумовно, шанси (на проведення спецраунду – ред.) залишаються. Для нас принципово було б забрати людей наших: не тільки цивільних, а й військових, які сьогодні є символом незламності України.
Російська Федерація націлена на максимальне знищення Маріуполя в цілому... На жаль, Російська Федерація поки що все це (пропозиції щодо звільнення цивільних і військових у місті – ред.) ігнорує, бо росіяни на сьогоднішній день репутаційно все втрачають. Тому їм, в принципі, я так розумію, немає різниці: вб'ють вони тисячу цивільних чи 10 тисяч».
Про обмін Медведчука
«Медведчука в Україні хтось брендував як людину впливову і важливу для Російської Федерації. А з'ясувалось, що він їм практично не потрібний...
Цінність зламати Маріуполь, знищити його, вбити там практично всіх захисників, для них набагато більша (як вони вважають з пропагандистської точки зору), ніж забрати Медведчука чи будь-кого. Тому, на жаль, Медведчук – не актив. На жаль, ми його обміняти на наших хлопців не можемо.
Тобто, на умовному столі переговорів про обмін лежать усі пропозиції, включаючи можливість обміняти Медведчука. Просто ми бачимо реакцію російської сторони, що для них Медведчук не є цінним активом. Взагалі».
Про проблеми у переговорах
«Певною мірою можна говорити, що переговорний процес іде більш повільно. Тому що після Стамбульського комюніке ми отримали абсолютно вичерпні матеріали про прямі воєнні злочини Російської Федерації у Київській області: у цілій низці наших міст і селищ. Це – перше, що суттєво повпливало на емоційний фон.
Друга складова – у Російської Федерації (хто б що не говорив) ще достатньо ресурсів, щоб проводити активні бойові дії на сході країни. І вони хочуть отримати певні тактичні перемоги для того, щоб показати, що воювати вони вміють, щоб їх продовжували боятись.
Поки що я не бачу підстав для очної зустрічі».
Про прямий договір України і Росії
«Документ буде прописувати логіку виходу з війни: припинення вогню на всій території України, відвід військ російських з території України, обмін полоненими… Тобто там мають бути усі пункти, як країни виходять з війни.
Зрозуміло, що у нас вже не буде якогось «договору про дружбу і мир». Але нам треба зафіксувати позиції, які будуть для Росії червоними лініями, що на територію України жодного разу ця країна більш зайти не змогла
Про емоційний фон росіян
«Вони вважали, що ця війна десь там відбувається, а ми тут сидимо – шампанське, ікра і так далі, – розмірковуємо, ходимо у гості, тусуємось у нічних клубах. Але інтенсивність бойових дій, яку сьогодні демонструє Російська Федерація, вона однозначно перенесе бойові дії на територію Російської Федерації. Це ж зрозуміло.
І не важливо, хто там буде воювати. Можливо, вони будуть там провокації свої створювати, можливо, вони будуть підривати...
Безумовно, такі ексцеси на базах ГСМ, на складах зі зброєю будуть тільки збільшуватись. Навіть, якщо Україна не буде до цього дотичною, безумовно, ми будемо з інтересом за цим спостерігати, як падає велика і потужна російська вертикаль влади».
Зустріч президентів
«Я не бачу, що сьогодні це можна зробити буквально завтра чи післязавтра, як про це каже Туреччина... На жаль, нам треба трішки почекати.
Переговори двох президентів саме сьогодні все ж таки не на часі. Трішки пізніше, певно, вони будуть. Але ми хочемо, щоб позиції України на цих переговорах були дуже і дуже потужними. У нас просто президент вольовий: тобто він хоче приїхати на переговори і поводити себе так, як він має себе поводити, – як лідер дійсно глобального плану. І він має мати дуже потужну юридичну позицію. Ми маємо її підготувати».
Про росіян
«Немає очей у росіян. В них білі очі, білки, немає там нічого: вони не мають в них світла, не мають в них розуму і в них читаєш лише нелюдську жагу до вбивств.
На жаль, це практично є символом Росії - білі пусті очі.
Але я бачу просто неймовірні очі українців. І мені цього достатньо».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
