Подача води в Крим і переговори про долю півострова

У Росії та анексованому Криму знову зазвучали вимоги до української влади про подачу води на півострів, а скандально відомий російський політик Володимир Жириновський навіть запропонував змінити річище російської частини Дніпра, щоб підвести воду до Криму.

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що Україна може використовувати цю тенденцію на свою користь і почати переговори про долю окупованого Криму, які жодного разу не проводилися досі.

«З початку окупації і до сьогодні переговорів щодо Криму просто не було. Неодноразово обговорювалися різні варіанти формату такого діалогу: Нормандський, Женевський, Будапештський та інші, але фактично нічого так і не було реалізовано, оскільки Росія відмовлялася брати у них участь», ‒ нагадав Ескендер Барієв.

За його словами, активізація вимог Росії до України у зв'язку з подачею води пов'язана з декількома факторами.

«По-перше, це, звісно, зміна влади в Україні. Кремль завжди позиціонував президента Петра Порошенка та склад Верховної Ради попереднього скликання як «хунту, яка прийшла до влади в результаті перевороту». Однак тепер в Україні з'явився інший президент і нова Рада, що дало Володимиру Путіну формальну можливість для діалогу. Звісно, риторика російських пропагандистів змінюється відносно нової української влади в негативну сторону, у міру того, як заяви і дії Володимира Зеленського не відповідають їхнім очікуванням, проте Кремль усе ще залишає для себе лазівку для переговорів», ‒ сказав Барієв.

За його словами, запаси води в Криму обмежені, а на тлі глобального потепління та безперервної спеки її нестача особливо відчувається. На думку Барієва, саме тому віцепрем'єр російського уряду Криму Георгій Мурадов виступив із закликом до офіційної Москви розпочати переговори про подачу води.

«З одного боку, вони перевіряють цим реакцію українського політикуму та суспільства, з іншого боку, демонструють свою готовність почати діалог. Цікаво, що так званий глава Криму Сергій Аксенов робить у цьому зв'язку взаємовиключні заяви, стверджуючи, що води досить для забезпечення Криму, але, водночас, що київська влада залишає без води понад два мільйони кримчан. Показово й те, що окупаційна влада дозволила провести мітинг в Армянську, жителі якого вимагали подачі води Північно-Кримським каналом. Звісно, такий мітинг вигідний Росії як демонстрація перед Заходом, що саме Україна нібито винна в нестачі води. Але я не виключаю, що мітинг міг відбутися з ініціативи самих жителів, оскільки проблеми з прісною водою дійсно відчуваються», ‒ розмірковує голова Кримськотатарського ресурсного центру.

Останнім мотивом частіших вимог Кремля до Києва Ескендер Барієв називає все відчутніший для російської економіки вплив санкцій.

«Вода в цьому випадку може стати приводом для початку переговорів, в яких Росія може піти на певні поступки, наслідком яких могло б стати припинення санкційної політики. Ми бачимо, що нещодавно Європейський Союз ухвалив рішення про продовження санкцій через Крим без обмеження у часі, а з боку США тим часом посилюються санкції за отруєння Скрипалів. До слова, у грудні закінчується договір про транзит газу через українську газотранспортну систему, що також може бути використане Кремлем при спробах виторгувати подачу води», ‒ припускає експерт.

Ескендер Барієв підкреслює: альтернативних способів подачі води на півострів у Росії зараз немає.

«Обсяг дніпровської води з російських джерел становить всього 5% від загального обсягу, тому, якщо росіяни почнуть втілювати план Жириновського, вони зможуть збудувати тільки нікому не потрібне водосховище на території Росії, яке жодним чином не вирішить проблему Криму. Не випадково в Україні зараз активізувалися процеси подачі позовів до судових органів проти державного підприємства «Північно-Кримський канал» і Державного агентства водних ресурсів України, щоб домогтися відновлення подачі води. Я не виключаю роль у цьому російської агентури, що створює різноманітні юридичні особи. Не можна повністю виключати й спроби військового вирішення питання з боку Москви. Однак наразі такий сценарій видається малоймовірним, тим більше, що Росія вже робила спроби пробити сухопутний коридор до Криму в 2014-2015 роках, і всі вони виявилися безуспішними. Тепер їм буде ще складніше вести повномасштабну війну проти України», ‒ вважає кримськотатарський активіст.

Ескендер Барієв не виключає, що Москва може використовувати проблеми Криму з водою для торгів з інших питань, наприклад, щодо її дій на Донбасі або при обміні полоненими.

«Не виключено, що Путін може запропонувати піти з Донбасу в обмін на подачу води. Але Україна не готова зараз приймати розорений Донбас, тим більше на умовах легітимації наявних там збройних формувань. Очевидно, що в такому разі Росія використовуватиме цю територію для впливу на всю Україну. Проте, я думаю, Україна зацікавлена в початку переговорів, навіть якщо доведеться використовувати воду як предмет торгу. Важливий сам факт, що з'явиться переговорний формат, який стосується питання Криму, в якому Росія братиме участь як суб'єкт. Далі багато залежатиме від досвідченості української дипломатії та її готовності дотримуватися принципу територіальної цілісності країни. На мій погляд, якщо Дональд Трамп запросить Росію на зустріч G7 у США не як члена G8, а як простого учасника, Україні треба наполягати, щоб її також запросили на зустріч, а важливим питанням порядку саміту має бути обговорення кримського питання. Це теж може змусити Росію почати переговори щодо Криму», ‒ пропонує Ескендер Барієв.

Як зазначає кримськотатарський експерт, багато що залежить і від того, як поводитиме себе населення прикордонних із Кримом територій. За його словами, Україні треба вести особливу роботу з розвитку таких регіонів, щоб люди, які проживають там, не піддавалися на провокації Москви.

«Україні важливо створити програму сталого розвитку прикордонних територій у контексті екології, економічного розвитку та інвестиційної привабливості, щоб рівень життя людей у цих районах ріс. Окрім цього, кримчанам також важливо буде бачити добробут в Україні поруч з їхніми межами. До слова, в Кримськотатарському ресурсному центрі вже є відповідні напрацювання. Що стосується юридичних осіб, які намагаються судитися з Північно-Кримським каналом або водним господарством України, СБУ має пильно розслідувати діяльність цих організацій, як можливих агентурних структур», ‒ радить Ескендер Барієв.

Що стосується інфраструктури Північно-Кримського каналу, на думку Ескендера Барієва, зараз вона непридатна для відновлення подачі води до Криму.

«Через те, що канал не використовується вже понад п'ять років, у ньому з'явилися великі тріщини. Відповідно, якщо зараз пустити ним воду, вся вона піде в підґрунтові пласти, розмиваючи сіль, яка накопичилася за роки. В результаті ми можемо затопити частину Херсонської області та північного Криму. Після деокупації Криму, швидше за все, доведеться будувати окремий трубопровід для подачі води до Криму», ‒ додає Ескендер Барієв.