Фізично люди не вічні. Настає час, вони залишають тлінний світ і залишають по собі тільки пам'ять. І чим більше зроблено людиною за життя, тим болючішим є факт догляду, тим міцнішим і глибшим залишається про нього пам'ять у серцях людей.
До нас прийшла скорботна звістка: у Сімферополі 17 лютого внаслідок важких травм, отриманих в автомобільній аварії кілька тижнів тому, пішов із життя видатний кримськотатарський художник, етнограф, кераміст, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, дизайнер, заслужений художник України Мамут Чурлу.
Пам'ять про нього кримськотатарський народ, і всі кримчани завжди зберігатимуть тому, що в метушні буднів він зробив для народу фактично те саме, що зробили Кирило і Мефодій для слов'ян. Але він дав народу непросто грамоту. Абетка та мова існували і раніше. Мамут Чурлу відновив після повернення з депортації малюнок, зміст, зміст та значення кримськотатарської народної символіки, розшифрував та узагальнив мову орнаментальних символів, які допомагають людям розуміти один одного та спілкуватися вже не в лінгвістичному, а у художньому світі.
Мамут Чурлу був кримською людиною до мозку кісток. Ми познайомилися і багато зустрічалися з ним у Криму на початку нового тисячоліття. Я написав про нього кілька нарисів, писав про виставки його робіт, багато разів брав інтерв'ю та коментарі. І щоразу своїми виставками він розкривав перед глядачами загадковий світ кримськотатарських символів, що наповнювали вишивки, килими, гобелени, художні полотна. Він навчав глядачів читати та розуміти ці символи.
Мамут Чурлу народився 1946 року на засланні у Фергані. До повернення до Криму він не бачив Батьківщини, але робота з народними орнаментами та народними художніми виробами дозволила йому глибоко зрозуміти свій народ, його унікальність, сформувати у душі художнє відчуття його історії, написаної не завжди літерами, але часто символами, вишивкою, ткацтвом. З 1988 року він є членом Спілки художників СРСР, з 2010 року – заслужений художник України.
Розуміння звукових та орнаментальних символів у майбутнього художника було спадковим. Прізвище Чурлу отримав ще прадід за майстерне наслідування співів птахів. Мамут почав малювати у ранньому дитинстві. Розповідають, що сусідкою його родини у Фергані була родичка Іллі Еренбурга, журналістка Віра Видріна. Він ще до школи навчився читати, і вона давала Мамуту книги зі своєї бібліотеки.
Однак хлопчик не зайнявся літературою, але, мабуть, підсвідомо пішов стопами прадіда-звуконаслідувача. Він присвятив себе музиці. 1965 року закінчив Ферганське музичне училище, а потім Новосибірську консерваторію ім. Глінки за спеціальністю «музикознавець». 1975 року Мамут Чурлу організував у Фергані художнє відділення дитячої школи мистецтв, працював у ній викладачем. Молодого музикознавця відрізняло розуміння глибокого взаємозв'язку між видами мистецтв, загадковість та переплетення звукових та графічних символів, розуміння багатовекторного простору як осередку мистецтва, як ресурсу для творчості.
Його приваблює монументальне мистецтво. Тому Мамут паралельно навчається у Ферганському училищі мистецтв за спеціальністю «художнє оформлення», яке закінчив 1980 року. Він бере участь у декоруванні інтер'єрів профілакторію при Палаці металургів та Будинку молоді у Ташкенті. У цей час він почав створювати гобелени, 1987 року звернувся до живопису.
У 1983-1986 роках Мамут Чурлу викладає композицію студентам відділення художнього оформлення Ферганського училища мистецтв. Композиція – складний атрибут будь-якого мистецтва. Ця робота та спілкування зі студентами, аналіз їх творів наштовхнули Мамута на думку про художнє та смислове взаємини символів. Це був один із перших кроків художника до розшифрування орнаментальних народних символів. Мамут бере участь у симпозіумах ЮНЕСКО з ковроткацтва, що відбулися в Баку (1983) та Санкт-Петербурзі (1988).
Перше відвідування Криму 1987 року вразило художника красою природи, глибиною історії. Він створює серію мальовничих унікальних за композицією та кольоровим виконанням полотен «Бахчисарай – моя батьківщина». Багато його творів мали політичний підтекст, іноді виражений прямо і однозначно, як, наприклад, у пізнішому полотні «Лютневі фрукти», інші завуальовано. У результаті 1989 року, Чурлу переїжджає до Криму.
Митець був активним учасником соціально-політичних процесів. Стояв у пікетах біля будівель органів влади у Сімферополі з вимогою надати землю кримським татарам для будівництва будинків. Він отримав ділянку для будівництва будинку у селі Перевальному та завершив споруду за один рік.
Крим надихнув Мамута Чурлу на активну роботу у багатьох галузях мистецтва. Він займався оформленням профілакторію Керченського суднобудівного комбінату, брав участь у створенні Асоціації кримськотатарських художників, Кримськотатарської національної галереї, яка пізніше була перетворена на Кримськотатарський музей культурно-історичної спадщини, де він активно експонував як свої персональні виставки, так і виставки колег.
У середині 90-х років Мамут Чурлу звертається до відродження мистецтва та традицій кримськотатарського килимарства, а також до відродження кримськотатарського стилю керамічних виробів. Він створив творчу групу національних художників «Чатир-Даг», сприяв творчому зростанню та розвитку художніх поглядів відомого нині художника-кераміста Рустема Скібіна. Разом вони створюють творчий художній напрямок «Кримський стиль».
Мамут Чурлу - художник-експериментатор, що було для нього джерелом новизни та різноманітних знахідок. Він постійно експериментував із матеріалами та техніками, комбінував різні види народного мистецтва. Мамут вперше використав традиційний орнамент кримськотатарської вишивки в живописі, станковому шитті, килимарстві, постійно працював над новими ескізами для кераміки та шкіри.
Мамут Чурлу опублікував мистецтвознавчі дослідження у різних видах народних ремесел. Так, улітку 2005 року в Криму він організував науково-практичний семінар з вивчення орнаментики кримськотатарської вишивки. Кримськотатарський народний орнамент «Орньйок», який після репатріації народу в Криму відтворив та розшифрував Мамут Чурлу, визнаний ЮНЕСКО нематеріальною художньою спадщиною кримськотатарського народу. Можна сказати, що відтворюючи довоєнний стиль у багатьох видах народного мистецтва і створюючи синтезований «Кримський стиль» Мамут Чурлу увічнив пам'ять як про себе, а й відродили художню спадщину народів Криму.
Микола Семена, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги» передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Декоративні панно і вишивка золотом: кримські татари відроджують історичний етно-стиль (фотогалерея)
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
