Спеціально для Крим.Реалії
Днями завершився «Чумацький шлях» – перший етап масштабного проєкту «Шлях/Yol». Протягом семи днів 30 відомих кримськотатарських і українських діячів культури, журналістів, блогерів пройшли за маршрутом однієї з гілок колишнього Чумацького шляху від Києва до Криму, точніше – до нинішнього КПВВ «Каланчак».
Учасники проєкту сподіваються, що після деокупації Криму їм вдасться завершити проєкт і пройти останню частину шляху – від Перекопу до Бахчисараю. З метою максимального відродження духу Чумацького шляху вони ночували в наметах і, спільно з представниками місцевої влади та активістами, проводили культурно-мистецькі заходи: відкривали пам'ятні шляхові знаки, проводили концерти, вечори мистецтв, виставки, зустрічі з місцевими жителями, брали участь у програмах на місцевих телеканалах і радіостанціях.
Маршрут довжиною 1250 кілометрів був прокладений через чотири області України на історико-торговому шляху, яким чумаки їздили в Крим за сіллю.
Проєкт реалізується громадською організацією «Ель Чебер» за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і «Кримського дому». У ньому беруть участь відомі діячі культури та мистецтва, в тому числі українська співачка кримськотатарського походження Джамала, історик Гульнара Абдулаєва, заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, один із засновників Української Гельсінської групи, проректор УКУ Мирослав Маринович, діячі мистецтва Рустем Скибін, Петро Гончар, Ахтем Сеітаблаєв і багато інших.
Керівник проєкту «Шлях/Yol» голова громадської організації «Ель Чебер», кримськотатарський художник-кераміст Рустем Скибін народився в Узбекистані, закінчив Самаркандське училище мистецтв, член творчого об'єднання «Чатир-Даг».
Скибин на основі орнаментів кримськотатарської вишивки, зібраних і розшифрованих мистецтвознавцем Мамутом Чурлу, створив свій стиль розпису керамічних виробів, що несе в собі кращі риси традиційних культур кримських татар. Його орнаменти подібні до традиційної кераміки стилів Ізнік або Кутах'я (старовинні міста на території сучасної Туреччини – ред.).
Як пише турецький альманах «Cornucopia», палітра у Рустема Скибіна – «своя особлива, не яскрава, а приглушена, зі стриманими тонами, схожа на європейські кахлі XIX століття». Сині, жовті, червоні та зелені тони часто облямовані коричневим, що нагадує кераміку в традиційній іспанській техніці «суха нитка». Візерунки творів Скибіна передають головну програму буття – продовження життя на землі.
Як розповів Рустем Скибін, «Чумацький шлях» – тільки один із перших проєктів великого задуму. Його мета – зв'язати Крим і материкову Україну, повернути на культурно-духовну карту країни древній шлях чумаків, що об'єднував український та кримськотатарський народи в XV-XIX століттях, адже цей шлях був живою артерією обміну культурами, товарами, новинами.
Чумацький шлях є архетипом для українських і кримських татар, позаяк цей шлях служив нашим народам протягом століть – як шлях народної дипломатіїРустем Скибін
«Ми хочемо, щоб він служив цим цілям і далі та закінчувався місцями дружби та миру, а не дислокацією російських військових частин. Чумацький шлях є архетипом для українських і кримських татар, позаяк цей шлях служив нашим народам протягом століть – як шлях, як би зараз сказали, народної дипломатії, і сьогодні ми сучасними засобами робимо те ж саме через культуру», – наголосив Скибін.
Арт-караван Чумацьким шляхом – це перша всеукраїнська реконструкція історичного шляху, який з'єднує материкову Україну і півострів Крим. «Чумацький шлях» стартував в Києві та з'єднав Світлогірськ, Нікополь, Борислав, Каховку і Каланчак.
«Абсолютно переконаний у тому, що знання про себе, про тих, хто живе поруч із тобою, через культурний інструментарій, через традиційні ремесла, через емоційний дуже змістовний наратив – це, можливо, один із тих фундаментальних шляхів для того, щоб дійсно такі поняття як «об'єднання» були не просто мріями, а втілилися в життя», – зазначив директор «Кримського дому», режисер Ахтем Сеітаблаєв.
Учасники проєкту дорогою до Криму вперше представляли глядачам державну колекцію прикладного, візуального, аудіовізуального, кримськотатарського та українського мистецтва.
У цілому проєкт «Шлях/Yol» включає сім масштабних ініціатив. Зокрема два виставкові проєкти в «Кримському домі» і музеї Гончара, нову державну колекцію з приблизно 200 предметів прикладного мистецтва ручної роботи, чотири художні резиденції, презентацію альбому народних пісень у виконанні Джамали в супроводі симфонічного оркестру. А також новий туристичний маршрут історичним Чумацьким шляхом із встановленням пам'ятних знаків та проведенням культурних акцій у регіонах.
Ця ініціатива абсолютно нівелює всі міфи, які поширювала радянська пропаганда, а нині – російська про те, що українці та кримські татари ворогувалиСвітлана Ляховець
Кожна з цих ініціатив – окремий блок, який розповідає і показує в різних сегментах культуру, історію, освіту, релігію, державність, традиції. Вони розповідають про кримських татар і українців, демонструють нерозривність культурних та історичних зв'язків Криму з материковою частиною України, розкривають взаємини України та Криму, розвінчують всі ті міфи, які були впроваджені у свідомість людей протягом 200 років.
«Ми проїхали маршрутом Чумацького шляху, зупинялися в містах цим маршрутом, проводили культурно-мистецькі акції спільно з місцевою владою та місцевими громадами, встановлювали пам'ятні знаки про те, що тут проходив історичний Чумацький шлях, який з'єднував материкову частину України та півострів Крим. Ця ініціатива абсолютно нівелює всі міфи, які поширювала радянська пропаганда, а нині – російська про те, що українці та кримські татари ворогували», – говорить менеджер проєкту «Шлях/Yol» мистецтвознавець Світлана Ляховець.
Арт-проєкт «Чумацький шлях» завершився, але не закінчено проєкт «Шлях/Yol». Майстри мистецтв материкової України та Криму планують пройти іншими відгалуженнями Чумацького шляху, представити нові виставки та концерти, залучити до багатонаціонального руху нових учасників. Він триватиме, поки не завершиться на території звільненого Криму.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
