Вони вже вдома ‒ двоє перших ув'язнених, яких правозахисники називають політичними, повернулися до Криму. Кримські татари Нурі Примов та Рустем Ваїтов провели в ув'язненні по п'ять років. Їх засудили за нібито причетність до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», чоловіки таке звинувачення заперечують. Наступні вісім років за колишніми в'язнями будуть спостерігати спецслужби Росії. Крим.Реалії зустрілися з Нурі Примовим і Рустемом Ваїтовим у перші дні на волі.
У російському місті Курган, майже за три тисячі кілометрів від Криму, інженера-будівельника Рустема Ваїтова зустрічала ціла делегація: адвокат, брат, активісти громадського об'єднання «Кримська солідарність» та представники українського консульства.
«Віра в Аллаха, допомога джемаату (громада кримськотатарською ‒ КР), ті листи, які мені надсилали, особливо від дітей. Я раніше не знав цінності рукописних листів, і тільки перебуваючи в місцях позбавлення волі, я відчув їх цінність», ‒ розповідає про те, що допомагало триматися в ув'язненні Рустем Ваїтов.
Друзям Рустем розповів, що його турбує головний біль, чоловіка відвезли до лікарні.
«МРТ черевної порожнини, хребта, головного мозку та колінних суглобів. Щоб знати, над чим працювати, тому що є речі, які мене турбують», ‒ розповідає за результатами обстеження Ваїтов.
Для сім'ї Рустема Ваїтова ці п'ять років були складними, говорять родичі. З дружиною Аліє вони розписалися за місяць до затримання, а про вагітність дізналися, коли Рустем був уже в СІЗО. Дочка Сафіє народилася з інвалідністю та перенесла вже кілька операцій.
«Перше побачення в ув'язненні було дуже трепетне щодо дитини. Тоді після операції, вона у нас ще не лежала, ми полетіли туди зі швами на спині. Через те, що у нас була друга операція на одному і тому ж місці на спинці, шви погано затягувалися, але наш нейрохірург дозволив полетіти до тата. Перший день Рустем боявся торкатися до неї і на руки брати, а потім і памперс міняв, і на руки брав, і годував, і поїв», ‒ згадує дружина Рустема Ваїтова Аліє Падошева.
Рустем буде під адміністративним наглядом ще вісім років, це означає, що йому не можна відвідувати та брати участь у масових та інших заходах, заборонено виїжджати за межі Сімферопольського району, заборонено перебувати за межами свого будинку в період з 22:00 до 6:00. Маленьку Сафіє часто потрібно возити в лікарні, а батько обмежений у пересуванні, нагадують рідні.
«Це така патова ситуація, коли дитині погано, батько має відвезти її до лікарні, але при цьому він має отримати дозвіл співробітників МВС. Максимум, що ми зараз можемо спробувати зробити, це подавати клопотання на зміну місця проживання або місця реєстрації», ‒ говорить адвокат Ліля Гемеджи.
Суть та діло
У Криму звільнення ув'язнених за звинуваченнями в участі в «Хізб ут-Тахрір» очікують цілими сім'ями, тут вже сформувалася серія подібних справ. Загальна кількість засуджених, або тих, щодо кого триває слідство, досягла 63 особи.
П'ять років тому першими затримали чотирьох чоловіків з околиць Севастополя ‒ Рустема Ваїтова, Нурі Примова, Руслана Зейтуллаєва та Ферата Сайфуллаєва.
За інформацією російського слідства, Зейтуллаєв, нібито був членом «Хізб ут-Тахрір» з 2005 року і створив осередок організації в навколишніх селах Севастополя. На думку російських правоохоронців, він вербував прихильників, організовував і проводив збори «Хізб ут-Тахрір». Інші обвинувачені нібито приєдналися до ініціативи Зейтуллаєва. Сайфуллаєв, Ваїтов і Примов, за інформацією ФСБ, мали пропагувати ідеї організації та організовувати власні навчальні групи. Діяльність обвинувачених названа слідством «антиросійською», «антиконституційною», «екстремістською», вказують на матеріали справи в міжнародному правозахисному центрі «Меморіал».
Під час судового засідання прокурор вказав, що провину кримських мусульман нібито доводить «широке коло свідків» ‒ всього допитали близько 30 осіб.
«Практично всі свідки в судовому засіданні відмовилися від того, під чим вони підписувалися ‒ тобто від протоколів. Вони сказали, що на них чинився тиск, хтось не читаючи підписував протокол. Свідомо підписали протокол три-чотири людини. Один із них ‒ колишній співробітник СБУ, нині ФСБ. Ще двоє-троє в минулому були процесуальними опонентами цих хлопців (у них сталася сварка за громаду, за землю), вони на питання захисту прямо відповіли, що мають особисту неприязнь до цих хлопців», ‒ розповів адвокат Еміль Курбедінов.
Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс рішення 7 вересня 2016 року, справу кримських мусульман тут слухали з 1 червня, а вирок оголосили за 15 хвилин.
Згідно з рішенням суду, Руслан Зейтуллаєв якого російські правоохоронці назвали організатором осередку «Хізб ут-Тахрір» був засуджений до семи років колонії загального режиму. У липні 2017 року, після повторного розгляду справи, Зейтуллаєву збільшили вирок до 15 років позбавлення волі. Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваітов і Нурі Примов отримали по п'ять років виправної колонії загального режиму, хоча прокурор хотів для них по сім і вісім років.
«На думку ФСБ, обвинувачені реалізовували другий етап розбудови «Всесвітнього Халіфату» (теократичної ісламської держави), який передбачав «підбурювання населення» до дій, спрямованих на «скасування органів державної влади, порушення суверенітету і державної цілісності Російської Федерації», «насильницьке захоплення влади і насильницьку зміну конституційного ладу Російської Федерації», «проведення мітингів з вимогою від влади передачі влади «Халіфату», ‒ пояснюють суть обвинувачення у міжнародному правозахисному центрі «Меморіал».
Верховний Суд Росії необґрунтовано визнав «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією, вважають у «Меморіалі», тому чоловіків там визнали політичними в'язнями. Ваїтов, Примов та Сайфуллаєв неодноразово говорили, що ніяким чином не причетні до організації «Хізб ут-Тахрір». Ніяких доказів провини немає, говорять адвокати, цей вирок був винесений за «кухонні розмови».
«Обійняти рідних, близьких»
Іншого кримського татарина Нурі Примова з колонії в російській республіці Марій Ел зустрічали не тільки кримчани та представники консульства, а й незнайомі люди у штатському, мабуть, російські силовики, вважає адвокат. Активістам об'єднання «Кримська солідарність» керівництво колонії заборонило знімати відео навіть на вулиці, а ось представників каналу «Росія 24» і на територію колонії пустили.
«Рідко якого ув'язненого зустрічають з колонії Марій Ел з червоними дипломатичними номерами. Вони представляють Україну. Приїхали до Юрія Примова», ‒ звернули увагу в своєму репортажі російські журналісти.
У перші години на свободі Нурі поділився своїми планами та бажаннями з активістами «Кримської солідарності».
«Обійняти рідних, близьких, які всі ці роки хвилювалися, терпляче чекали нас. Мати, сестру, сина. Хочеться побачити всіх тих людей, які підтримували нас, їм теж передати слова подяки. Писали багато листів, з Москви, з Пітера, надсилали слова підтримки, надсилали фотографії з пікетами, надсилали книги», ‒ розповів колишній політв'язень.
Найближчі вісім років Нурі Примову заборонено залишати територію Криму без відповідного дозволу управління МВС Росії у Криму.
«Він сидів і я з ним сиділа. Важко дуже було. Я взагалі хотіла спочатку туди до нього поїхати. Там десь орендувати квартиру і жити як декабристи. Потім інсульт був у мене і я не змогла», ‒ згадує роки очікування сина мати Нурі Примова Райме Примова.
Вдома Рустема та Нурі зустріли десятки кримських татар, люди зібралися, щоб привітати звільнених. За традицією, для всіх накрили стіл, прибулим вручили великий святковий торт із зображенням Криму, на честь вдалого повернення провели молебень ‒ дуа. Рідні та близькі висловлюють подяку всім, хто був поруч всі ці роки.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
