Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв повідомив, що «деоккупація Криму» – це його «принципова позиція». Так він прокоментував Крим.Реалії рішення російського суду в Криму, який оголосив його в розшук за підозрою в «публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії».
«Подібне рішення окупаційних судів – це переслідування за мою правозахисну та суспільну діяльність. За захист прав кримськотатарського народу та мою принципову позицію про те, що Крим повинен бути деокупованим, а територіальна цілісність (України – КР) відновлена. Оголосивши мене в міжнародний розшук, російська влада намагається обмежити мою діяльність на міжнародному рівні. Зокрема, я часто і багато виступаю на міжнародних майданчиках на захист прав людини. Також ми активізували міжнародний рух за деокупацію Криму і солідарність із кримськотатарським народом. Окупантові це не подобається», – сказав Барієв.
Правозахисник повідомив, що має намір боротися за невизнання такого рішення російського суду.
«Ми плануємо подати касаційну скаргу до Верховного суду Росії, до міжнародних судів та комітетів. На цивільному рівні ми будемо проводити ненасильницькі акції для того, щоб роз'яснити міжнародному співтовариству про свавілля, яке здійснює окупаційна влада», – додав Барієв.
13 лютого прес-служба Кримської правозахисної групи з посиланням на постанову російського Верховного суду Криму повідомила, що російський суд в анексованому Криму оголосив у розшук Ескендера Барієва.
На думку Кримської правозахисної групи, переслідування активіста пов'язане з його громадською і політичною діяльністю.
У грудні 2018 року Ескендер Барієв повідомив, що його родичів, які проживають в анексованому Криму, викликали на допит співробітники ФСБ Росії.
За даними правозахисників, понад 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованому нею Криму. Міністерство закордонних справ України направило вже приблизно 300 нот до Росії з вимогою звільнити українців, які перебувають там.
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
