Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає створення «Кримської платформи» є «беззастережною перемогою України» і загрожує намірам Росії продовжувати анексію Криму.
Про це він заявив під час свого виступу у Верховній Раді України 10 вересня.
«Уперше за багато років питання Криму винесене на найвищий міжнародний рівень. Уперше у нас є реальний механізм, який веде до деокупації півострова. Учасники Платформи ухвалили декларацію, в якій зафіксували не тільки тверду позицію щодо невизнання спроби анексії Криму, а й готовність разом з Україною протидіяти загрозам окупації, готовність до посилення санкційного режиму проти Росії», – сказав міністр.
Він зазначив, що Декларація «Кримської платформи» залишається відкритою для приєднання.
Міністр нагадав, що «Кримська платформа» почала працювати на трьох рівнях: урядовому, парламентському та експертному.
«Я дякую всім народним депутатам, які активно долучились до наших зусиль. З вашою участю уже встановлені зв'язки з іншими парламентами для взаємодії в рамках Кримської платформи. Розраховую, що парламентський вимір Платформи стане драйвером багатьох важливих національних рішень в Україні та за кордоном, які наближатимуть день деокупації Криму», – додав голова МЗС.
Він запевнив, що МЗС України працюватиме у кримському питанні доти, поки півострів не повернеться під контроль України.
«Битва за Крим – це битва за Україну. Хто б що не казав, якими б іронічними не були посмішки скептиків, але якщо ми відмовимося від активної деокупації Криму – суверенної України не буде. Ми не складемо історичний іспит на зрілість, на здатність ефективно і безапеляційно захищати національні інтереси. Саме тому деокупація півострова буде пріоритетом міжнародної діяльності України, моєї роботи та роботи Міністерства закордонних справ, поки ми не повернемо Крим», – заявив Кулеба.
Він також вказав на порушення прав людини в Криму, згадавши недавні затримання та арешти, які провели на півострові російські силовики.
«Росія системно порушує права людини в Криму. Російські каральні органи проводять незаконні обшуки, ув'язнюють членів кримськотатарської громади та активістів. Реакція Москви свідчить, що «Кримська платформа» несе реальну загрозу намірам Росії продовжувати окупацію. Кремль здійснив пряму помсту та залякування. Такі емоційні дії Росії підтверджують моральну поразку Москви, а кількість учасників «Кримської платформи» – поразка її дипломатії», – сказав Кулеба, зазначивши при цьому, що «Росії не вдасться залякати та зупинити Україну».
«Кримська платформа – це беззастережна перемога України», – підсумував Кулеба.
Напередодні постійний представник України при ООН Сергій Кислиця закликав держави, які не змогли взяти участь в інавгураційному саміті «Кримської платформи» в Києві 23 серпня, приєднуватися до Декларації, яка була підписана за підсумками саміту.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що недавніми затриманнями та арештами кримських татар «Кремль тестує на рішучість учасників «Кримської платформи».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.