В Україні випробовують новийкулемет великого калібру. Одразу два заводи заявляють про готовність виробляти зброю калібру 12,7 мм, яка в позиційній війні на Донбасі є однією з найбільш поширених на передовій. У якому стані ще радянські кулемети в українській армії і що нового пропонують розробники?
В умовах мінських домовленостейкулемет великого калібру став чи не найбільш потужною «дозволеною» зброєю на передовій на Донбасі. Одним із найпоширеніших в Збройних силах України є ДШК – кулемет великого калібру Дегтярьова-Шпагіна, який бійці звикли називати «дашка».
«Я випускав від 600 до 1200 патронів – то нічого, не ламалося. Нюанси є, тому що мастило дуже сильно любить і не любить бруду. Якщо влітку, наприклад, стріляєш, то пил потрапляє в механізм, і кулемет починає клинити: не стріляє чергами, а вже одиночними», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Віталій.
Вперше ДШК з’явився в радянській Червоній армії ще а 1939 році. Модернізований варіант – після Другої світової. Ефективна дальність стрільби – до трьох з половиною тисяч метрів. Калібр – 12,7 мм.
«Є хоча б на позиції потужна зброя, не автомат Калашникова, – вже противник трохи боїться стріляти і висовуватися», – додає Віталій.
Кулемети були зняті з озброєння до 2014 року, а у 2014 році повернені в стрійМихайло Жирохов
«Це кулемети, які були зняті з озброєння до 2014 року, а у 2014 році повернені в стрій. І їх на складах, принаймні на 2017, 2018 роки, було більш ніж достатньо. Це засіб вогневого підсилення будь-якого опорного пункту, включаючи взводний опорний пункт, – це перший засіб підсилення. Тим більше в умовах, коли щось більш серйозне встановлювати не можна», – розповідає військовий експерт Михайло Жирохов.
Нові українські кулемети
Власного виробництва кулеметів калібру 12,7 мм в Україні не було. Зараз одразу два заводи пропонують українській армії свої варіанти.
«Радянські кулемети свій ресурс поступово відпрацьовують, і необхідна заміна їх», – переконує представник компанії «ХАДО-Холдинг» Євген Бондар.
Підприємство представило кулемет Snipex Laska K2. Це піхотна версія, але, за словами розробників, він також може бути встановлений на техніку – бронеавтомобілі чи танки. А ще планується не тільки в радянському, але і в калібрі НАТО. У Міністерстві оборони України вже почали випробування.
«Держвипробування – це декілька місяців щонайменше, це не дуже швидкий процес. Це випробовується практично весь ресурс кулемета, а ресурс кулемета закладено понад 10 тисяч пострілів», – розповідає Євген Бондар.
Завод «Маяк» – виробник кулеметної пари танка «Оплот»Олександр Гордєєв
Іще один кулемет калібру 12,7 мм – виробництва державного заводу «Маяк». Це танкова версія, але планується і піхотна. На підприємстві розповідають: це третє схоже виробництво у світі – після Казахстану, звідки родом радянський НСВТ, і Росії, де зробили «Корд».
«Щодо 12,7 мм – сьогодні ми виконуємо діючий контракт. Завод «Маяк» – виробник кулеметної пари танка «Оплот»: основний кулемет 12,7 мм, він називається КТ-12,7, і другий кулемет допоміжний – КТ-7,62. Ми на самому початку шляху, я не можу персоніфікувати цифри, на жаль, але ми на самому початку шляху. Ми довго заявляли, що ми готуємося до цього виробництва, ми завершили етап підготовки підприємства до серійного випуску», – розповідає головний конструктор заводу «Маяк» Олександр Гордєєв.
Також тут проводять заводські випробування власного ДШКМ. Раніше «Маяк» налагодив виробництво кулеметів КТ-7,62. Тепер там розробили морську версію цієї зброї і обіцяють унікальний захист від корозії.
«Ось деталь 120-міліметрового міномета. Вона пофарбована, це спеціальне покриття, термостійке і так далі, але його можуть подряпати, вдарити, і в цих місцях буде корозія. Натомість ці деталі (для морської версії кулемета – ред.) кидайте куди завгодно, в будь-яке середовище – з ними абсолютно нічого не станеться», – розповідає начальник цеху заводу «Маяк» Олександр Зуй.
Ми працюємо, щоб Міноборони було ще цікавіше. Хочеться, щоб було більше взаєморозумінняОлександр Гордєєв
Склад покриття на заводі не розкривають, але планують використовувати технологію у всіх своїх виробах. У тому числі в піхотній гарматі «Нічний хижак».
«Гвинтівка працює дуже тихо, її абсолютно не чути за 700 метрів. Ми працюємо над тим, щоб Міністерству оборони було ще більш цікаво, ніж раніше. Це все, що можу прокоментувати. Звичайно, хочеться, щоб було більше зацікавленості, більше взаєморозуміння, хоча б тому, що фронт – саме фронт – знає цей профіль озброєння», – розповідає Олександр Гордєєв.
Ресурс радянських кулеметів
Калібр «Нічного хижака» – 14,5 мм. Зроблена гармата на основі змінного ствола кулемета КПВТ. Це ще один радянський кулемет, який в українські армії встановлено на багатьох бронемашинах.
«14,5 мм – це з кулеметів, які використовуються на техніці, найпотужніший кулемет великого калібру. Все, що далі, належить до артилерії. Я думаю, все потрібно змінювати, бо воно застаріле – і машини, і кулемети», – розповідає кулеметник бронемашини БРДМ, військовослужбовець ЗСУ Олександр.
«Ситуації, що зараз чи вчора потрібно було замінити, – такого немає. Ресурс стволів іще якийсь є. Є великі проблеми за іншими напрямками – не вистачає того ж кулемета Калашникова 7,62 мм. А щодо великого калібру, то не вистачає станків для кулеметів 12,7 мм, для тих же КПВТ», – розповідає Михайло Жирохов.
Ресурс ствола в радянських кулеметах великого калібру – близько 10 тисяч пострілів. Для зброї, яка здатна видавати 600–800 пострілів на хвилину, – під час інтенсивних боїв не так і багато.
За словами експерта-оглядача інформаційного агентства Defense Express Олега Каткова, розробка нової стрілецької зброї повинна бути прив’язана до планів розвитку армії загалом – зокрема, переходить вона на натівській калібр чи залишається на радянському. Переозброєння потребує довгострокової стратегії.
Ми не знаємо, скільки ще тих радянських запасів, скільки радянських стволів, радянських кулеметів, радянських патронів іще є на складахОлег Катков
«Якби виробники мали на руках ці документи, вони б розуміли, що це, наприклад, буде коштувати стільки, стільки-то буде коштувати розгортання серійного виробництва, стільки часу піде на це, – і могли б рахувати. Зараз така ситуація, що Міноборони не говорить, що в нас буде через 5 років взагалі. Ми рухаємося в такій системі координат, яка зараз є, а вона сповідує принцип: якщо в нас є ще радянські запаси, ми їх будемо використовувати. І ми не знаємо, скільки ще тих радянських запасів, скільки тих радянських стволів, радянських кулеметів, радянських патронів іще в нас є на складах, тобто це обмежена інформація», – розповідає Олег Катков.
Донбас.Реалії звернулись із запитом до Міноборони: чи зацікавлені там у розробках «ХАДО» або ж «Маяка» і чи існує проблема зношеності кулеметних стволів. Але відповіді на момент публікації матеріалу не отримали.
