9 грудня 2016 року в Міністерстві культури України відбувся брифінг на тему «Загроза втрати пам'ятників Бахчисарайського Державного Історико-культурного заповідника». Заступник міністра культури Тамара Мазур повідомила, що Мінкульт отримав інформацію про те, що окупаційна влада Криму підготувала будівельний проект на території Бахчисарайського історико-культурного заповідника, втілення якого є «загрозою втрати пам'ятки національного значення ‒ Бахчисарайського Ханського палацу».
За словами Мазур, проектом передбачається будівництво над ханським палацом металевого навісу розміром 42 на 42 метри, встановленого на шести металевих опорах, при цьому, «одна з опор навісу буде спиратися на дах гарему. Розробники проекту повідомили, що вони просто перенесуть її трошки в бік. Ми підкреслюємо, що подібні зміни створюють небезпеку того, що ця тимчасова конструкція може завалитися і завдати руйнування пам'ятці національного значення». Стурбованість, за словами заступника міністра, викликає і те, що реалізація проекту здійснюється непублічно, і те, що до неї долучаються організації, які не мають спеціальних дозволів на проведення таких робіт, ніколи раніше не працювали над історичними дослідженнями Ханського палацу.
Міністерство культури України звернулося до Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з вимогою направити на тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим комплексну моніторингову місію, яка повинна перевірити дотримання на території АРК вимог міжнародного законодавства, зокрема стан збереження пам'яток, включаючи ті, які внесені або номіновані на внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це стосується і Ханського палацу.
Бахчисарай ‒ столиця Кримського ханства ‒ держави кримських татар, яка існувала з 1441 року до російської анексії Криму в 1783 році. Назва міста Бахчисарай перекладається з кримськотатарської як «сад-палац» (бахчa ‒ сад, сарай ‒ палац).
До моменту утворення Бахчисарая в першій половині XVI століття він складався з трьох основних частин: міста-фортеці Кирк-Єр (нині відомий як Чуфут-Кале), селища Салачик в ущелині біля підніжжя Кирк-Ера і селища Ескі-Юрт при виході з долини.
У 1500 році хан Менглі I Герай збудував в Салачику Зинджирли медресе ‒ найстаріший навчальний заклад на території сучасної України. У 1736 році місто було повністю спалене російською армією під командуванням Христофора Мініха. Істотно постраждав Ханський палац. Нинішні будівлі палацу були споруджені під час відновлення міста упродовж 1740-х-1750-х років. Під час Кримської війни 1853-1856 років Бахчисарай опинився у центрі військових дій ‒ неподалік, на річці Альма, відбулася битва, в якій російські війська зазнали поразки. Під час оборони Севастополя місто приймало обози з провіантом, спорядженням і пораненими. У цей період Ханський палац і Успенський монастир перетворилися в госпіталі.
В кінці XIX століття невелике містечко Бахчисарай ‒ центр інтелектуального життя кримських мусульман. Тут жив і працював великий просвітитель, громадський діяч, видавець першої справді загальнотюркської газети «Терджиман» Ісмаїл Гаспринський. Тут побачив світ перший в історії мусульманського світу жіночий журнал «Алем-і-Нісван», який редагувала дочка Гаспринського Шефіка.
Важливі події останнього сторіччя в історії кримських татар пов'язані також з Бахчисараєм.
99 років тому, в листопаді-грудня 1917 року, в Ханському палаці відбувся національний з'їзд – Перший Курултай кримськотатарського народу.
1-го листопада 2013 року в Хансараї відбулася інавгурація нового складу Меджлісу кримськотатарського народу
Тут через довгі десятиліття після депортації відкрився Перший Всесвітній конгрес кримських татар. Сталося це 19-20 травня 2009 року. Не менш урочисто 1-го листопада 2013 року в Хансараї відбулася інавгурація нового складу Меджлісу кримськотатарського народу. Це був один з найщасливіших днів у новітній історії народу. Сьогодні діяльність представницького органу в Криму заборонена.
Ще одна історична подія відбулася в 2005 році, коли вперше після депортації головою Бахчисарайської райдержадміністрації став кримський татарин Ільмі Умеров. Тоді багато хто висловлював сумнів, що Умерову вдасться впоратися з керівництвом настільки складного району... Але скептики помилилися. Майже десять років Умеров був вельми успішним головою Бахчисарайської райдержадміністрації, проте вже після анексії, він вирішив за неприйнятне залишатися на цій посаді.
Сьогодні Ільмі Умеров, відкрито виступивши за територіальну цілісність України, перебуває під слідством, пройшов принизливу процедуру примусової психіатрії, яка визнала його здоровим. Слідство у його кримінальній справі, відкритій 12 травня 2016 року УФСБ Росії у Криму, втім, триває. Йому інкримінують частину 2 статті 280.1 Кримінального кодексу Росії «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації, вчинені з використанням ЗМІ або електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж». Сам Умеров неодноразово підкреслював, що виступає не за порушення, а за відновлення територіальної цілісності і Росії, і України, не визнаючи кримський «референдум» 16 березня 2014 року, який проводився з порушенням всіх загальновизнаних норм міжнародного права.
Умеров неодноразово підкреслював, що виступає не за порушення, а за відновлення територіальної цілісності і Росії, і України
Символом сьогоднішнього Бахчисарая є не тільки Ільмі Умеров, а й викрадений через кілька днів після порушення справи на Умерова, 24 травня 2016 року, його близький соратник Ервін Ібрагімов, член Виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар. Минуло вже багато місяців з моменту його викрадення, але досі про його долю нічого не відомо...
Знаком часу є і те, що найвідоміший у світі бахчисараєць ‒ лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв ‒ сьогодні не може повернутися у свій рідний дім. Йому ‒ який довгі роки боровся за повернення на батьківщину, який провів 15 років в таборах, щоб кримські татари могли жити в Криму, ‒ в'їзд на батьківщину заборонений.
Уособленням нинішнього Бахчисарая є і заарештований 29 січня 2015 року заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз ‒ за звинуваченням в організації масових заворушень 26 лютого 2014 року.
Сьогоднішній Бахчисарай ‒ це і заарештовані за абсурдними звинуваченнями кримські мусульмани, які очікують вироків, а їхні сім'ї залишилися без годувальників...
Наш прекрасний Бахчисарай ‒ серце всіх кримських татар ‒ сьогодні болить...
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
