Велика Британія підтримує запропоновану Україною концепцію міжнародної платформи з деокупації анексованого Росією Криму. Про це говорили під час зустрічі першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джеппар із послом Сполученого королівства Меліндою Сіммонз.
«Під час зустрічі було обговорено важливість підвищення уваги міжнародної спільноти до кримського питання, а також бачення української сторони щодо створення та роботи «Кримської платформи» в умовах погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму та мілітаризації Росією Азовсько-Чорноморського регіону», – мовиться у повідомленні МЗС.
Зазначається, що Джеппар висловила сподівання на активну участь у платформі Великої Британії. У свою чергу, Мелінда Сіммонз зазначила, що Лондон готовий вести подальші консультації з цього питання, додавши, що Велика Британія залишається відданою захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Раніше про готовність співпрацювати з Україною у рамках «Кримської платформи» заявила повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.
Раніше заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз розповів, що Офіс президента України поки не запросив до обговорення міжнародної платформи з деокупацію Криму Меджліс кримськотатарського народу. «Ми взагалі не знаємо, про що ця платформа. А ми – це єдиний представницький орган з Криму, який має мандат. Ми не в курсі, і це нас дуже сильно турбує», – зазначив Чийгоз.
На його думку, в завдання «Кримської платформи» має входити широке коло проблем, крім звільнення кримчан із російських в’язниць.
Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.
У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.
У Кремлі неодноразово вказували на те, що питання Криму закрите, і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
