Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін 6 серпня на форумі експертної мережі «Кримської платформи» вказала на те, що світ не повинен забувати про російську анексію Криму. За її словами, США продовжать використання санкційної політики щодо Росії.
«США наполягають на тому, що анексія Криму – це великий злочин, про який не можна забувати. Росія намагається показати, що Крим – це частина Російської Федерації. Але США ніколи не визнають нелегальну окупацію Кримського півострова. Однак заяв про це недостатньо. Порушення прав людини в Криму тривають. Ті, хто в цьому винен, повинні понести відповідальність», – сказала Квін під час свого виступу.
Вона запевнила, що США продовжуватимуть розповідати про ті порушення, які відбуваються в Криму, і використовуватимуть санкційну політику щодо Росії, а також домагатимуться звільнення кримських політв'язнів.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
У 2014 році ЄС і США запровадили проти Росії санкції за анексію українського Криму і події на Донбасі. У Кремлі анексію Кримського півострова називають «возз'єднанням».
Сергій Лавров назвав «заразливою» практику запровадження санкцій проти його країни, російських політиків і компаній після анексії Криму і звинуватив у цьому США.
6 серпня в Києві розпочався установчий форум експертної мережі «Кримської платформи». У ньому беруть участь представники посольств, національні та міжнародні експерти.
Українська влада ініціювала створення міжнародного майданчика з деокупації Криму – «Кримська платформа». Її саміт запланований на 23 серпня.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
