Російські військові днями проводять в анексованому Криму серію навчань. Як повідомили в пресслужбі Чорноморського флоту, на півострові тривають танкові маневри – оборонні і наступальні дії. Окрім того, російські військові вчаться відбивати повітряні атаки за допомогою зенітних ракетних систем С-400 «Тріумф» та комплексів «Панцир-С».
Тим часом підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов повідомив про безпрецедентну посуху на півострові: за його відомостями, 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень. Українська влада не раз говорила, що готова відновити припинене у 2014 році постачання дніпровської води до Криму лише після його деокупації. Тим часмом віцепрем'єр-міністр України ‒ міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков повідомив, що Україна «готова дати відсіч» Росії у разі її наступу через дефіцит води в Криму. Про те, наскільки військові навчання можуть бути пов'язані з реальними планами Росії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російський військово-політичний експерт Юрій Федоров висловив Крим.Реалії думку, що навчання у Криму ‒ частина політичної гри Кремля.
Я думаю, що нинішні навчання у Криму ‒ звісно, засіб політичного тиску на українське керівництво
– Будь-які навчальні маневри такого типу, в яких беруть участь і танки, і авіація ‒ завжди сигнал про те, що країна готується до якоїсь військової операції. Я думаю, що нинішні навчання у Криму ‒ звісно, засіб політичного тиску на українське керівництво. У середині травня в Берлін приїхав російський віцепрем'єр Дмитро Козак, який, судячи з усього, обговорював підготовку чергової зустрічі в «нормандському форматі» ‒ а вже на початку червня до Німеччини з тією ж метою вирушила українська делегація. Мені здається, Москва хоче натиснути на Київ, щоб напередодні майбутнього саміту домогтися максимально сприятливих умов. До того ж у Криму дійсно склалася напружена ситуація з прісною водою. Причому російська влада останніми роками не звертала уваги на цю проблему й витрачала гроші на все що завгодно, тільки не на водопостачання кримчан.
Юрій Федоров вважає, що потреба забезпечити Крим водою з Дніпра дійсно може стати приводом для нової військової операції Росії проти України.
Можливо, ми бачимо блеф і брязкання зброєю, а може, підготовку до чогось дійсно небезпечного
– Це може бути як локальна операція для захоплення Каховського водосховища, так і тригер для набагато більшої військової провокації. Дуже висока ймовірність того, що ескалація перейде на схід України ‒ почнуться вилазки сепаратистських угруповань з окупованих територій Донбасу. Словом, це може бути початком великої війни. Коли йдеться про Володимира Путіна та російську верхівку загалом, я нічого не можу виключати. Можливо, ми бачимо блеф і брязкання зброєю, а може, підготовку до чогось дійсно небезпечного. Україні потрібно готуватися до цього... На тлі економічних труднощів у Росії сценарій «маленької переможної війни» здається цілком імовірним. Захід зараз стурбований пандемією коронавірусу, відновленням економіки, а в США тривають масові протести ‒ це може підштовхнути Кремль до зовнішньополітичних авантюр.
Росія не наважиться на прорив із Криму на материкову частину України, навіть якщо щосили готується до нього, ‒ заперечує український військовий експерт Олег Жданов.
У Росії сьогодні немає сил і засобів для ведення масштабних наступальних дій
– Тренування збройних сил на самому півострові ‒ це повсякденне завдання життєдіяльності військ. Будь-які війська мають бути готовими виконати завдання свого призначення. Якщо їхнє завдання ‒ обороняти Крим, то вони й відпрацьовують це на навчаннях. Наступальні операції вони також опрацьовують, оскільки цьому має бути присвячено не менше половини програми бойової підготовки. Проте, ймовірність будь-якої активності з боку російських військ на Перекопі сьогодні нульова. Не такий страшний чорт, як його малюють: у Росії сьогодні немає сил і засобів для ведення масштабних наступальних дій. Зараз не 2014 рік, Україна вибудувала ешелоновану оборону, і її доведеться проривати максимальними силами ‒ зокрема з авіацією та артилерією. Другий важливий фактор ‒ політичний. Усі шість років Путін намагається вивести Крим за дужки будь-яких переговорів.
Олег Жданов переконаний, що повномасштабна військова операція, яка почнеться з території Криму, разом перекреслить багаторічні зусилля Кремля з пересування уваги на Донбас.
Зараз достатньо двох американських бомбардувальників, щоб потопити 48 бойових кораблів
– Це моментальна політична поразка ‒ добровільне визнання факту збройного конфлікту між Україною та Росією, який у Кремлі досі заперечують. Тому я вважаю, що для Росії зараз важливіше підготуватися до оборонної операції в Криму ‒ особливо тоді як США відпрацьовують нанесення ракетних ударів по Чорноморському флоту. Зараз достатньо двох американських бомбардувальників, щоб потопити 48 бойових кораблів.
Український політолог Володимир Фесенко називає умови, за яких Кремль відкине політичну обережність і може ризикнути знову напасти на Україну.
У 2014 році теж мало хто очікував, що Росія піде на пряму агресію ‒ на анексію Криму
– У 2014 році теж мало хто очікував, що Росія піде на пряму агресію ‒ на анексію Криму, нехай у формі гібридної війни. Тому нічого не можна виключати навіть через шість років ‒ українська влада має розглядати будь-які, навіть малоймовірні сценарії. Ще у 2015-2016 роках низка експертів прогнозували, що, оскільки Росія не може постачати Крим тільки морем, то обов'язково піде в наступ і захопить північне узбережжя Азовського моря. Яка ймовірність цього у 2020-му? Скажу так: якщо для Путіна пріоритетом залишатиметься відновлення діалогу з Заходом, як зараз, то Росія не піде на військову операцію в Херсонській області. Якщо ж проблема з водою стане вкрай критичною, а відносини із Заходом будуть конфліктними, то, на жаль, ризик військової операції зросте. Варто зазначити, що в такому випадку ніхто, окрім нас, із Росією не воюватиме.
Володимир Фесенко впевнений, що українській владі також не варто розраховувати на економічне та політичне ослаблення Росії через епідемію коронавірусу: на його думку, навіть при найгіршому варіанті розвитку подій ресурсів у Кремля вистачить ще на два-три роки колишньої зовнішньої політики.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
