Спеціально для Крим.Реалії
У минулому матеріалі ми ознайомилися з віртуальними турами царськими палацами. Однак у Криму налічується декілька десятків інших великих музеїв, які також у період карантину спромоглися розробити віртуальні тури для онлайн-відвідувачів. Які ж вони?
Які музейні об'єкти у Криму найстаріші? Правильно ‒ заповідник Херсонес Таврійський, Судакська Генуезька фортеця та Бахчисарайський історико-культурний заповідник.
Почнемо з останнього. Портал Бахчисарайського заповідника ‒ це гігантський збірник інформації, який містить 36 параграфів у чотирьох розділах. Це опис історії музею, нарис історії Ханського Палацу, опис порталу Демір Капи (так зараз називають портал Алевіза), а також Мала мечеть, дворик Фонтану, Палацова площа, Соколина вежа, Ханська мечеть, Дюрбе Діляри Бікеч тощо.
Ханський палац до «реставрації» та краєвиди Бахчисарая часів СРСР (фотогалерея)
Але це, однак, текстова інформація. Що стосується віртуальної екскурсії, є інтерактивний мультимедійний авторський проєкт Віктора Гавриша «Ханський Палац», але, щоб подивитися його, треба встановити на комп'ютер додатковий флеш-плеєр. На сайті є посилання на відео, розміщене на іншому ресурсі: там є ролик тривалістю 6 хвилин 8 секунд, який, звісно, не дає повного уявлення про палац.
Офіційний сайт Бахчисарайського заповідника, однак, також «очолюваний» Міністерством культури Росії, яке, мабуть, на виправлений у дусі Росії український сайт додало масу додаткової інформації, як наприклад, розділ про Пушкіна, який відвідав Бахчисарайський палац, або присвячений 205-річчю від дня народження Карло Боссолі, що ще можна зрозуміти, але й багато інформації непрямої, яка іноді навіть не має стосунку до Бахчисарайського заповідника.
На сайті представлені 15 тематичних виставок: розділи «Портретний живопис і декоративно-прикладне мистецтво XVIII-XIX ст.», «Кримська війна 1853-1856 рр. в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві XIX-XX ст.», «Фарфор XVIII-XIX ст.» і зовсім уже не до місця «Пам'ятні дати військової історії», «Альмінська битва», розділи до 75-річчя перемоги у Другій світовій війні, 78-річчя закінчення битви під Москвою, дня конституції Криму, «До ювілею російського туризму», лекції «Бахчисарай та його околиці в роки Кримської війни». І зовсім вже, як корові сідло, на історичному сайті представлений розділ про протидію корупції.
Наскільки відомо, до Бахчисарайського палацу у кримських ханів був палац Ашлама неподалік Джуфт-Кале. Паралельно з бахчисарайським існували ще п'ять інших палаців у різних місцях Криму. Де вони? Про них в екскурсіях якщо і згадується, то нейтральними словами «не збереглися». Так само, як і щодо Бахчисарайського палацу, спаленого Мініхом, йдеться, що «первісний вигляд палацу не зберігся, він багато разів перебудовувався».
Немає докладних оповідань і про численні «реставрації» після XVIII століття, особливо перед приїздом Катерини II, які спотворювали вигляд палацу, і він втрачав характерні для його епохи риси. Я добре пам'ятаю слова Мустафи Джемілєва, сказані ним, коли ми стояли перед бюстом Пушкіна біля Фонтану сліз: «Бахчисарайський палац зберігся тільки тому, що тут побував цей геніальний російський чоловік», додамо ‒ ще й Катерина II, тому не насмілилися зруйнувати, а все інше, від кладовищ до палаців, – зруйноване.
Генуезькі бастіони Росії
Віртуальний тур Генуезькою фортецею в Судаку, назву якої скоротили до «Судакська фортеця», ніби викресливши генуезців з історії Криму, – це набір панорамних фотографій, які дуже спотворюють зображення. Розділ відеоекскурсії на сайті й тут доповнений масою сторонніх роликів, в яких потонули три відеоролики безпосередньо з музею.
Наприклад, хто пояснить, навіщо на історичному сайті про Генуезьку фортецю розміщене відео «Ленін і Судак»? хоча вождь пролетаріату ніколи не був навіть у Криму. Або відео про акцію «Безсмертний полк», відеоекскурсія «до Дня видання Маніфесту Катерини II про входження Криму до складу Російської Імперії», давнє інтерв'ю Аріни Новосельської, відеолистівки з днем конституції, матеріали про коронавірус та молодіжний форум, репортаж про святкування дня сім'ї, любові та вірності, сюжет «Судак на Івана Купала», а також багато-багато різних пісень і звичайний концерт, який чомусь назвали «Судак ‒ до Дня Росії»? Відеоматеріали про Генуезьку фортецю, які мали тут бути головними і помітними звідусіль, – просто потонули в цьому потоці шлаку.
На сайті розміщений також цілий документальний фільм «Судакська фортеця», який автори не посоромилися назвати «Бастіони Росії». І звісно ‒ розділ із протидії цього разу вже не корупції, а тероризму. Без цього зовсім не можна.
Херсонесити ‒ народ Росії?
Дуже багатий матеріалами сайт «Херсонес Таврійський». Це хороший нарис історії Херсонеса, в якому, щоправда, проводиться все та ж путінська генеральна лінія про те, що Херсонес є колискою православ'я.
7 грудня 2015 року президент Росії Володимир Путін підписав указ «Про віднесення федеральної державної бюджетної установи культури «Державний історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський» до особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації». Тепер виходить, що херсонесити були народом Росії, хоча раніше були греками-візантійцями.
26 червня 2013 року під час 37 сесії ЮНЕСКО об'єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хори» (№ 1411) був внесений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зазначимо про себе ‒ стародавнє місто та його хори, але зовсім не нинішній заповідник, спотворений переробками не так вчених, скільки представників Херсонеського монастиря, який претендує на верховенство в заповіднику.
Розділ відео за 2015 та 16 роки на сайті ‒ це зовсім не відеоекскурсії, які можна було б подивитися віртуальним відвідувачам для знайомства з об'єктом, а відеолітопис музею. Тут розміщені відеосюжети типу «Херсонес відвідав Володимир Путін та Сильвіо Берлусконі», фотовиставка «Крим очей чарівність», свято слов'янської писемності та культури, VII Міжнародний Візантійський семінар «ΧΕΡΣΟΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: Імперія та Поліс», ніч мистецтва, пресконференція директора, пояснення щодо реставрації, різні телепередачі.
І, нарешті, відеоматеріали за 2017 рік ‒ це відеоекскурсії самим об'єктом: серіал «Херсонес ‒ моя історія», документальний фільм «Таємниці Херсонеса», а також сотні інших сюжетів, включаючи передачі міського та російського телебачення і репортажі про візити Путіна до Криму, навіть виставку про птахів і тварин. Більшість цих роликів з історії Херсонеса переставлені також на YouTube. Загалом це 590 сюжетів. Але на 2017 році цей літопис обривається і розділів за наступні роки на сайті вже немає. Може, в роботі?
Ці ж серіали мають посилання на головній сторінці сайту, окрім того, музей запрошує всіх приєднатися до проєкту «Херсонес online», де відвідувачі зможуть віртуально відвідувати городище Херсонеса, дізнаватися інформацію про експонати та брати участь у вікторинах. В акаунтах музею щодня о 12.00 нові віртуальні екскурсії Херсонесом, о 15.00 ‒ новини про музей, о 17.00 ‒ статті про предмети з фондової колекції музею.
Путешествие в античность: прогулка по Херсонесу (фотогалерея)
Таким чином, із матеріалів розглянутих нами музейних сайтів, їхні творці головну увагу приділили перегляду політичної складової, що виявилося у привласненні Росією їхньої історії, навіть більше, історії античних пам'яток. Справжня історична складова цих музеїв залишилася на другому плані і служить тільки екзотикою, дивиною, якою можна залучати відвідувачів, щоб вони разом з історією поглинали її політичне трактування. Я думаю, що не всі науковці й музейники згодні з такою організацією віртуальних експозицій, але змушені миритися в російських умовах домінування політики.
Усе це ‒ на шкоду історії, але думаю, це мине. І Кліо відновить своє добре ім'я.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
