Від «от тепер це моя збірна» до «піжонів, які зажерлися» – така еволюція підтримки української команди у соціальних мережах. І якщо до матчу з Казахстаном зміни у збірній при новому тренерові викликали гучні оплески та купу приємних гіфок у фейсбуці, то після – обурливі відгуки. Як-то кажуть, від любові до ненависті... один матч.
Футболістам із Росії в збірній – табу
Почалося все з радісних коментарів, коли виконувач обов'язків головного тренера Олександр Петраков пояснив свою позицію щодо виклику українських футболістів з Росії до лав збірної.
«Підійшов до Михайлівської церкви, звідти вниз до стадіону Динамо веде дорога, до музею. Зайшов у відреставровану Андріївську церкву, у Софіївський собор... А в стороні від Михайлівської побачив фотографії наших загиблих військових, молодих дівчат та хлопців. Стільки прізвищ, стільки фотографій. Я зрозумів, що зараз ані футболістів з Росії, ані примирення апріорі бути не може», – тоді заявив Петраков.
Хоча насправді «невиклик» українців із Росії відбувався ще за попереднього тренера – Андрія Шевченка. Тоді без запрошень до лав збірної залишився Ярослав Ракицький. Який з часом заявив, що припиняє виступи за збірну.
«Я чекав виклику в команду протягом усього 2019 року. Але великий футбол став великою політикою. Саме страхом керуються люди, які розсилають запрошення в національну команду», – написав у 2019 році Ярослав Ракицький, який грає у російському «Зеніті».
З одного боку, Ракицький – не єдиний український гравець, який зараз виступає в Росії. З іншого – він і не єдиний з них, кого давно не викликають грати за збірну України.
Наприклад, Денис Кулаков. Він почав виступати в Росії ще у 2015 році. На той момент у «синьо-жовтій» формі зіграв 2 матчі. Наразі статистика не змінилася.
Артем Полярус грає за російський «Ахмат». До лав основної збірної не викликався.
У 2019 році по перехід у російський футбол заявив захисник Іван Ордець. На той момент за його спиною було 12 ігор за збірну України та один гол. Після чого футболіста вже не викликали на тренувальні збори української команди.
Ще один український гравець – Дмитро Іванисеня – у 2021 році підписав контракт з російським клубом «Крилья Совєтов». Він у своєму активі мав лише одну гру за національну збірну України. Восени 2019 року він дебютував за «жовто-синіх» у матчі проти Естонії.
Почали спілкувати українською мовою
На пресконференції Андрій Ярмоленко перейшов на українську мову. Пояснив, що раніше соромився цього.
«З батьками вдома я розмовляю українською, але не зовсім чистою. Мені здавалося, що з мене люди та журналісти будуть сміятися за не дуже якісну мову. Але після одного з інтерв’ю почув схвальні відгуки, тому й вирішив сьогодні розмовляти рідною. Якщо всім подобається, буду й надалі говорити українською», – розповів Ярмоленко.
Гравця української збірної тут же підтримали у соціальних мережах. Мовляв, нарешті, дочекалися – збірна України спілкується українською мовою.
Але варто нагадати, що все ж таки перші кроки гравці збірної України в свої українізації робили ще на Євро-2020.
Ганьба після матчу з Казахстаном
Матч проти Казахстану виявився тим самим кроком – від любові до негативних коментарів.
Уже на 2-й хвилині Яремчук ударом з-поза меж штрафного майданчика вивів українців уперед. На 75-й хвилині Валіуллін забив після помилки українців у захисті. У доданий час українці знову вирвалися вперед, проте не втримали перевагу, Валіуллін на 95-й хвилині забив удруге.
Позитивних коментарів у соціальних мережах про гру проти Казахстану знайти – місія нездійсненна. Хоча український вболівальник і вимогливий, але поразку з бойовим характером пробачити можуть, а ось матч проти казахів – ні.
По-перше, згадують, Андрія Шевченка, який залишив команду.
По-друге, дуже багато питань до гри футболістів, які, на думку експертів, були дещо «розслаблені».
«Це вже традиція – вечір, збірна, нерви. Перший тайм – гра дається, швидкий гол, є моменти. Ну, так не вигадуйте нічого – забийте другий, видихайте й тоді вже влаштовуйте майстер-класи для підписників! Ні – граблі тюнінговані, з написом італійською, але ж це – граблі. Наші старі граблі – з топами б'ємося, з аутсайдерами виходимо заслужено народними майстрами спорту. Аут. Послухаймо дівчат в інстаграмі, давно не розповідали, що ми неправильно вболіваємо за Марлоса», – пише Олександр «Фоззі» Сидоренко, лідер гурту ТНМК.
«Вимучену перемогу віддати на останній секунді – важко буде засинати хлопцям. Хіба на зворотньому шляху до Києва поки марять, як слід. Та за великим рахунком усе справедливо. Казахи не менше прагнули перемоги. Грали вдома і були заведеними. 2:2 – це результат їхньої боротьби до останньої миті... Домашня мирова з казахами більш прикра. Ну і звісно, матч припав на розпал Паралімпіади. Якби футболістам якимось дивом показати дайджест виступів українців у Токіо, може вони б завелися. Бо приклад брати є з кого», – пише журналіст Руслан Свірін.
«Я знав, що наші гравці – піжони, які зажерлися, але не знав, що настільки. Зганьбили країну і підвели головного тренера. Ще раз переконуюся, ситі коти не можуть бути професіоналами. У них все, хі-хі-ха-ха, а потім – «вибачте». Ваші вибачення нікому не потрібні... Ви одягаєте футболку національної збірної. На вашу честь виконують національний гімн», – пише експерт В'ячеслав Заховайло.
Коли вболівати за збірну України далі?
Уже 4 вересня також в рамках відбору на світову першість українська команда вдома прийматиме збірну Франції.
На 8 вересня заплановано товариський матч Чехії та України.
Раніше в Українській асоціації футболу повідомляли, що УЄФА скасувала квоту, яку отримували фани виїзних команд, на час вересневих матчів відбору на чемпіонат світу-2022.
Таким чином, на матчах зможуть бути присутні лише місцеві глядачі. Отже, до Казахстану українці вболівати не поїдуть, але і на матч з Францією не приїде підтримка від гостей.
