Підконтрольна Росії кримська влада оголосила результати голосування щодо питання внесення правок до Конституції Росії. Кримська підтримка ініціативи, названої в народі «обнулінням Путіна», перевищила статистику сусідньої Росії і щодо явки, і щодо кількості голосів «за», проте показала і внутрішню специфіку. Крим.Реалії з'ясовували, де в Криму найбільше підтримують російського президента, а де ‒ навпаки, а також чому в Севастополі виявилося більше противників правок, ніж загалом на півострові.
У голосуванні в Криму з 25 червня до 1 липня взяли участь 1,2 мільйона виборців (понад 81%), повідомляють у підконтрольному Росії Виборчкомі Криму. Голова відомства Михайло Малишев наголошує, що явка на півострові перевищила показник голосування на виборах президента Росії у 2018 році.
Російський глава Криму Сергій Аксенов, зі свого боку назвав результати кримського голосування «гідною відповіддю всім ворогам Криму та Росії».
Однак статистика кримського виборчкому показує деякі специфічні моменти. Наприклад, те, що в низці регіонів явка перевищує середні показники, проте там і більше людей, які проголосували проти правок.
Хто найактивніший
Найактивніше на півострові під час російського конституційного процесу голосували в Чорноморському та Роздольненському районах, а також в Армянську. Там явка, за повідомленнями кримського виборчкому, перевищує загальну кримську статистику і становить понад 86%.
Понад 85% тих, хто проголосував, зафіксували в Судаку.
Також перевищили загальну статистику явки у Красноперекопському районі Криму та Київському районі Сімферополя, де вона склала 83% і більше.
У Бахчисарайському та Первомайському районах, Красноперекопську та Саках проголосували понад 82% виборців.
Найнижчі показники голосування ‒ у Феодосії (59%), Кіровському районі (понад 66%) і Білогірському районі (понад 69%).
Рекордно низькою виявилася явка в Севастополі. Місто військових, де зазвичай активно голосували на російських виборах, цього разу показало результат всього понад 61%.
Найактивніше голосували, за інформацією російського Севвиборчкому, жителі Ленінського району міста (понад 72%). Найменше тих, хто голосував, виявилося в Балаклавському районі (понад 53%).
Т.в.о. російського губернатора міста Михайло Развожаєв назвав цю явку «гідною», зазначивши, що в місті «висока громадянська відповідальність».
Де у Криму ‒ за правки Путіна?
Загалом у Криму на підтримку правок у російську Конституцію висловилися понад 90% тих, хто проголосував. Це при 77% у сусідній Росії.
Найбільше прихильників конституційних правок у Первомайському районі ‒ понад 92%. Показники вищі, ніж загальна статистика, також у Сакському, Красноперекопському, Нижньогірському, Совєтському районах і Сімферополі ‒ понад 91%.
За загальнокримською статистикою, проти правок у російській Конституції висловилися понад 9% кримчан. Однак у регіонах півострова графи «проти» в бюлетені набрали вищі відсотки.
Противники
Більшість кримчан, не згодних із правками до Основного закону Росії, за офіційними повідомленнями, живуть у Керчі та Армянську. Там проти них проголосували понад 12% виборців.
Понад 11% противників зміни російської Конституції живуть у Кіровському районі та понад 10% ‒ у Бахчисарайському районі.
Цікаво, що Бахчисарайський район у загальній статистиці входить у число лідерів щодо явки, а Кіровський ‒ навпаки, демонструє одні з найнижчих показників явки. Це означає, що місцеві жителі, які не згодні з ідеєю голосування, або ігнорували його, як у Кіровському районі, або активно йшли голосувати проти, як у Бахчисарайському.
У Севастополі відсоток тих, хто підтримав правки до Конституції Росії, теж нижчий за загальнокримський рівень ‒ 84%.
Противників змін у місті військових виявилося більше, ніж у Криму ‒ понад 14%.
Більшість прихильників конституційних змін живуть у Балаклавському районі Севастополя, більшість противників ‒ у Нахімовському районі.
«Спроба повторити результати 2014 року»
Кримський політолог Євгенія Горюнова звертає увагу на регулярне повторення цифр у результатах різних голосувань у Росії. Зокрема, понад 76% росіян у 2018 році проголосували за Володимира Путіна на президентських виборах. А тепер за поправки до Конституції, за попередніми відомостями, висловилися понад 77% тих, хто проголосував.
«Це просто магія: поєднання цифри сім з іншими. Ні шість, ні вісім, а саме сім з варіаціями від 75% (кваліфікована більшість) у різні боки. У Росії не можна вірити ні результатам виборів, ні інформації статистики, ні заявами державних діячів. Але така очевидна пристрасть до 70+ ‒ це вже просто смішно. Це виглядає, швидше, як бажання продемонструвати високий рівень легітимації влади, якій на тлі такої довіри дозволене все або майже все», ‒ пояснила вона Крим.Реалії.
Якими насправді можуть бути результати голосування, зокрема, і в Криму, політологу уточнити важко. «Складно сказати, треба відштовхуватися від явки. А оскільки голосування розтягнули на тиждень і дозволили голосувати навіть на лавочках у парку, оцінити результати фальсифікацій вкрай складно», ‒ говорить Євгенія Горюнова.
Кримський історик, політичний оглядач Олександр Севастьянов теж вважає показники кримського голосування не випадковими.
«Кримські та російські цифри явки та підтримки (правок до Конституції ‒ КР) мають свою логіку і сенс. У російському контексті показник явки ‒ це, очевидно, повторення результату Путіна на президентських виборах у Росії у 2018 році, яке має служити нагадуванням, що його підтримка нібито нікуди не поділася. У Криму ж це чергова спроба повторити результати 2014 року («референдуму» про статус Криму, який не визнаний владою України, Європи та Заходу ‒ КР). А насправді хто як голосував, не має жодного значення через крайню сумнівність самого заходу», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Підсумки голосування у Севастополі Олександр Севастьянов пояснив особливостями політичної системи в місті. На його думку, проти правок до Конституції Росії проголосувала опозиційна частина місцевого населення.
«Багато севастопольців зараз роздратовані ситуацією в місті, а також постійними «варягами»-губернаторами, яких їм спускають. Низька явка там ‒ це усі ті, хто по-різному виступають проти нинішньої севастопольської влади. Це прояв політичного ландшафту і політичної активності в регіоні, тобто всього того, чого немає в Криму. У Севастополі все-таки є прямі вибори губернатора, там у місцевому парламенті представлені шість партій і немає такої тотальної зачистки політичного поля, як у Криму», ‒ вважає він.
Голосування щодо правок до Конституції Росії Олександр Севастьянов вважає сумнівним, оскільки федеральний закон про правки до Конституції був ухвалений Держдумою Росії ще на початку року і підписаний Володимиром Путіним. Нинішнє ж волевиявлення кримчан і росіян, на його думку, «є сумнівним через формат проведення» і може в майбутньому стати підставою для визнання його недійсним, якщо в Росії виникне така політична необхідність.
Влада України не визнає голосування в Криму щодо правок до російської Конституції і закликає міжнародні інституції засудити його.
В Євросоюзі також відмовилися визнати кримське голосування, оскільки «не визнають незаконну анексію Кримського півострова Росією».
