Російська фігуристка, дружина прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова Тетяна Навка стала власницею 16% акцій кримської компанії з виробництва солі «Галіт» ‒ про це повідомило ділове видання The Bell. За інформацією журналістів, Навка отримала частку в компанії наприкінці листопада ‒ приблизно водночас «Галіт» виграла контракт на 26 мільйонів рублів на постачання технічної солі для «Кримавтодор» як єдиний учасник конкурсу.
За інформацією The Bell, окрім Тетяни Навки частку у виробничому кооперативі «Галіт» мають член Ради Федерації Юрій Волков, власник телеканалу «Царгород» бізнесмен Костянтин Малофеєв і каскадер Олександр Іншаков. На запит видання Навка не відповіла. У компанії «Галіт» повідомили, що не можуть підтвердити або спростувати інформацію про те, чи володіє фігуристка часткою у виробництві.
Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук вважає, що так наближених до російської влади людей винагороджують за патріотизм.
Лівадійський палац оцінили всього в 500 мільйонів рублівВолодимир Гарначук
‒ Ми спостерігаємо в Криму систематичну монетизацію патріотизму. Люди на кшталт Костянтина Малофеєва «віджимають» царську резиденцію за копійки. Лівадійський палац оцінили всього в 500 мільйонів рублів при тому, що в Ялті приблизно стільки ж коштують великі апартаменти або дача. Тетяна Навка, громадянка США, раптом стає власницею найбільшого постачальника для федеральних цільових програм. Разом з Олександром Іншаковим, який у 1990-і роки був не тільки каскадером, а й входив, як кажуть, до організованого злочинного угруповання та займався рекетом. Я не розумію, що це за патріотизм, який вимагає для підтримки такого потужного бюджетного фінансування, виділення земель, палаців та держконтрактів.
На думку Володимира Гарначука, ці прецеденти доводять, що корумпована вся російська влада, а не тільки кримські чиновники.
‒ Немає ніякої містечкової корупції, особливо якщо це пов'язане з реалізацією федеральних цільових програм, ‒ корупція безпосередньо йде в московські кабінети. Так було при Україні, коли в Києві призначали відповідальних людей. Той же самий Віталій Нахлупін, якого заарештували, займався тим же і при українському прем'єрі Криму Василі Джарти, і при Москві. Яка різниця, де красти ‒ при Україні, при Росії? Змінюється тільки столиця, куди відвозять валізи грошей. «Кримавтодор» виступає однією з «розпилювальних» контор, куди вливається величезна кількість коштів, а потім роботи виконують неякісно, гроші розкрадають. Крим став у чергу дотаційних кавказьких республік, які не виробляють нічого, а тільки висмоктують гроші з жебрацьких російських регіонів. Це така «недо-Чечня», можна сказати.
Яка різниця, де красти ‒ при Україні, при Росії? Змінюється тільки столиця, куди відвозять валізи грошейВолодимир Гарначук
Корупційні гри в Криму
Спеціаліст з регіонального розвитку, колишній начальник управління Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим Ігор Кобеля називає ціну продажу Лівадійського палацу неадекватною світовій практиці, але в той же час ‒ закономірною.
‒ Після анексії туризм ніколи не буде економічною категорією ‒ він завжди буде одним з доказів світу, що нібито дії Росії були виправдані, що стало краще, ніж в Україні, за всяку ціну. Об'єкти в Криму будуть такими трофеями ‒ якимось чином же потрібно учасникам системи отримати з цього вигоду. Один з маркерів розвитку території ‒ це коли туди заходять мережі, мережеві готелі. У Криму статус анексованої території закриває будь-які можливості для участі якихось мереж, причому будь-якого сегменту. В результаті інвесторами там стають внутрішні гравці ‒ з санкційних списків і не з них. Під це потім пишуть державні програми, наприклад, санаторного лікування, та закачуються гроші. Швидше за все, це комплексний підхід, а не просто хтось купив Лівадію.
Голова громадської організації «Сила права», екс-віце-прем'єр АРК Андрій Сенченко робить висновок, що рано чи пізно така політика Росії призведе до соціального вибуху.
‒ Вони розглядають Крим як захоплену територію для розграбування, а потім освоюють там російський бюджет за допомогою захоплених трофеїв. Так Росія сьогодні влаштована й тому пікірує значно швидше, ніж свого часу Радянський Союз. Я думаю, що фігурантам цих справ загрожують не тільки санкційні списки, а те, що в решті решт ‒ я впевнений в цьому ‒ російський народ скаже «Досить!». Куди будуть бігти всі ці персонажі ‒ Пєскова, Навки, вищі та нижчі ‒ я ледве собі уявляю. Якщо вони в цей момент будуть перебувати на території Росії, я їм не заздрю. А я буду робити все, що в моїх силах, щоб цих персонажів не забували вносити в санкційні списки і в Україні, і в США, і у наших партнерів.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
