Тисячі кримчан змушені евакуюватися з анексованого півострова після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Такі дані озвучує кримський активіст Олексій Єфремов, який допомагає мешканцям півострова облаштовуватися за його межами. Сам кримчанин теж має досвід такої евакуації та поділився ним із редакцією Крим.Реалії.
Чому люди залишають Крим, через десятиліття життя в російських реаліях, чи це складно і скільки може коштувати дорога, читайте в нашому матеріалі. Олексій Єфремов – шкільний вчитель із Сімферополя. Він відомий як активіст, який не боявся, перебуваючи в Криму, виступати з критикою місцевої російської влади та спілкуватися з Крим.Реалії.
Кримчанин неодноразово зазнавав різних переслідувань з боку російських силовиків. Один із таких епізодів стався у травні 2017 року. Тоді Олексій Єфремов провів під адміністративним арештом десять днів. Силовики склали на нього два адмінпротоколи – за «непідкорення поліції» та «організацію несанкціонованого мітингу» в день, коли в сусідній Росії відбувалися протести проти корупції в рамках ініціативи покійного російського опозиціонера Олексія Навального.
Після того як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Олексій Єфремов публічно виступив проти війни та засудив масові вбивства російськими військовими цивільного населення материкової частини України.
Після публікації антивоєнних постів у соцмережах активіста затримали представники ФСБ. Його залякували та били по голові й нирках під час обшуку в його помешканні, заявив активіст. У результаті на нього склали протокол за ст. 20.3.3 КоАП Росії (дискредитація ЗС РФ) та оштрафували на 40 тис. рублів.
Коли у Росії (у тому числі в анексованому Криму – КР) оголосили мобілізацію для продовження воєнних дій проти України, Олексій Єфремов вирішив залишити Крим. До такого рішення його, як він каже, підштовхнула сім'я, щоб уникнути участі у війні з Україною у лавах російської армії.
Дві доби в дорозі
Кримчанин їхав на материкову частину України через Росію та Білорусь.
Спочатку із Сімферополя він потягом приїхав до Москви, а потім також потягом – до Бреста (Білорусь). Після цього на таксі він дістався білоруського прикордонного пункту. Весь цей шлях у нього зайняв дві доби. «Я випадково дізнався про гуманітарний коридор через Білорусь, яким можна було виїжджати за українськими документами. У мене були побоювання, що спецслужби цієї країни можуть мати загальну базу даних із ФСБ або якісь списки «неблагонадійних» громадян. Мене на пункті пропуску протримали півтори години, але все ж таки пропустили. І вже коли я побачив українські прапори на кордоні, відчув ковток свободи», – розповів Олексій Єфремов Крим.Реалії.
За словами активіста, успішно пройти український пункт пропуску йому допомогла публічність, забезпечена, зокрема, й публікаціями в Крим.Реалії.
«Зазвичай, коли кримчани приїжджають на український кордон, їх запитують, що вони робили десять років. Мені таких питань не ставили. Хто я такий, можна за хвилину дізнатися в інтернеті. Співробітники СБУ, як з'ясувалося, знають про мене, зокрема, з публікацій у Крим.Реалії. Мене спокійно пропустили. Один лише прикордонник із викликом запитав, чому я раніше не приїхав. Я відповів, що вони, мабуть, не справляються, тож я сам приїхав допомагати звільняти Крим. Після цього він більше мене ні про що не запитував. Але я знаю історії, коли людей доводили до сліз та істерик запитаннями і погрозами. Людський фактор є скрізь», – стверджує він.
«Міг відсиджуватися в Європі, але вирішив бути зі своєю країною»
Всупереч можливості після евакуації з Криму жити у країнах світу, де немає воєнних дій, Олексій Єфремов вирішив залишитися на материковій частині України.
«Я наважився на переїзд не одразу. Бо чим старша людина, тим важче переїжджати. Пускаєш коріння вдома, застряєш і нічого вже не хочеться змінювати. На моє рішення залишити Крим вплинула мобілізація, оголошена в Росії. Я підлягав призову до окупаційної армії. Це була перша загроза, яка наді мною нависла. До того ж, після адмінарештів, судів і штрафів за дискредитацію Збройних сил Росії мені загрожувала небезпека кримінального переслідування. Під тиском моїх близьких я наважився поїхати. У мене є всі українські документи, за якими я мав можливість відсиджуватися в Європі. Але я вирішив бути в Україні – разом зі своєю країною», – каже Олексій Єфремов.
Він стверджує, що після приїзду до столиці України вирушив у військкомат. Але там йому пояснили, що кримчан і мешканців інших окупованих Росією територій поки що призивають на службу до ЗСУ за бажанням.
Проте активіст не виключає, що в рамках зміни законодавства про мобілізацію може опинитися у лавах ЗСУ. Поки що Олексій Єфремов живе цивільним життям, а у вільний від роботи час називає себе «інтернет-воїном». Він консультує кримчан щодо виїзду з півострова та облаштування на нових місцях.
«Крим нестерпний для нормальної людини»
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Крим, за оцінками Олексія Єфремова, залишили тисячі мешканців. Пік цього процесу, за його словами, припадав на осінь 2022 і був пов'язаний з оголошенням мобілізації в Росії. На той момент Крим, за словами активіста, залишали десятки тисяч людей.
Другий період масового виїзду з регіону спостерігався навесні 2023 року, але тоді потік людей скоротився з тисяч до сотень, стверджує кримчанин. Перевірити ці дані з інших незалежних джерел наразі неможливо.
Офіційної «кримської» статистики влада України не має. Велика кількість кримчан, за словами Олексія Єфремова, влаштувалася за програмами прийому біженців з України в Ірландії, Норвегії та Німеччині. Частина кримчан осіла у Вірменії, Грузії та Туреччині.
«Я всіляко агітую кримчан виїжджати з Криму, щоб не бути там заручниками та живим щитом російської армії. У кримчан в окупації немає ані перспектив, ані майбутнього. Виїжджати треба хоча б, щоб не сплачувати Росії податки, за які вона озброюється та вбиває українців. Також у Криму складно перебувати в умовах російського інформаційного поля. Ти постійно бачиш Z-ки (символ, з яким російські війська беруть участь у повномасштабному вторгненні в Україну – КР) «колорадські» стрічки, чуєш провоєнні гасла з кожної праски. Це нестерпно для нормальної людини...», – каже активіст.
Дорога з Криму на материкову частину України через Росію та Білорусь може обійтися, за словами Олексія Єфремова, приблизно в 400 доларів з людини. Шлях через Європу може коштувати дорожче.
Організаційну та фінансову допомогу в евакуації з Криму, за словами активіста, надають волонтери у Росії та Україні.
«Багато кримчан думають, що евакуація – це дуже дорого. Але це не астрономічні суми. Багато хто також переживає, що їде в голе поле без цивілізації. Мене питають, наприклад, чи є в Україні перевізники. Доводиться пояснювати, що Україна – європейська цивілізована країна, тут транспорт ходить за розкладом і працюють магазини. Люди, перебуваючи в російському інформаційному полі, слухають якісь страшилки та бояться, що залишаться в Україні нікому не потрібними. Хоча насправді тут можна отримати допомогу для переселенців, волонтери допоможуть знайти роботу і житло. Тобто, з голоду тут ніхто не помре і не пропаде», – стверджує кримчанин.
Як виїхати з Криму
Кримчанам, які хочуть евакуюватися, Олексій Єфремов рекомендує скористатися гуманітарним коридором «Колотилівка-Покровка» на кордоні Бєлгородської області Росії та Сумської області. Однак у такому разі потрібно бути готовим подолати пішки три кілометри до безкоштовного евакуаційного потяга.
«Люди перетинають цей гуманітарний коридор переважно в теплу пору року. Найчастіше ним користуються мешканці Донецької та Луганської областей. Кримчан там одиниці. Вони здебільшого їдуть туди, щоб отримати документи, оскільки, наприклад, на момент російської окупації Криму були ще малолітні й не могли отримати український паспорт. Раніше їх пропускали вільно, а тепер українські прикордонники вимагають «білий паспорт» (посвідчення особи на повернення в Україну – КР). Через цю перепону потік кримчан знизився ще більше. Хоча українська влада публічно запевняє, що пропускає мешканців Криму навіть за ксерокопією українського паспорта. Насправді це не так. Я також знаю про скарги кримчан, які довго перебувають у Кишиневі чи Мінську, чекаючи на оформлення українських документів від консульств і не можуть їх отримати», – стверджує активіст.
Крим.Реалії на момент публікації цього матеріалу не мають офіційної позиції органів влади України, які відповідають за пропуск кримчан до країни. Ми готові надати можливість компетентним органам влади роз'яснити всі скарги, що надходять.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
