«Ресурсів не вистачає»: чи зможе Крим відсудити воду в Києва?

Перший позов до Києва про збитки від «водної блокади Криму» буде подано до підконтрольного Росії Арбітражного суду Криму до кінця лютого, повідомив 26 січня перший віцеспікер російського парламенту Криму Юхим Фікс. Чи є перспектива судового процесу через припинення постачання дніпровської води в Крим Північно-Кримським каналом? Чому підконтрольна Москві кримська влада з 2014 року не оскаржила в судах це рішення? Яка ситуація з водою у Криму зараз? Про все це – у матеріалі Крим.Реалії.

«Ми зараз завершуємо підготовку позову для передачі в Арбітражний суд Криму щодо визнання збитків. Закінчуємо роботу над матеріалами, які будуть передані в суд. Я думаю, що перші позови будуть подані наприкінці лютого», – повдіомив Юхим Фікс, уточнивши, що наразі йдеться лише про позови, що стосуються «збитків економіці Криму внаслідок водної блокади».

Він уточнив, що позови до офіційного Києва подадуть сім російських відомств Криму, серед них – міністерство екології та природних ресурсів, міністерство сільського господарства, міністерство курортів і туризму та держкомітет з водного господарства.

Говорячи про розмір «збитки», Фікс зазначив, що вони оцінюються в 1,45 трильйона рублів. Фікс не виключає можливого коригування цієї суми.

У серпні 2021 року Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу стосовно невстановлених осіб за «водну блокаду» Криму за статтею 358 Кримінального кодексу України (екоцид).

Спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов вважає, що у цій кримінальній справі мають бути зазначені конкретні особи, які причетні до припинення постачання дніпровської води на півострів Північно-Кримським каналом.

У липні 2021 року Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, зокрема, поскаржившись на «водну блокаду» Криму. Але в ЄСПЛ відхилили запит Росії.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів Північно-Кримським каналом відновиться тільки після деокупації Криму.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що через анексію півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

В ефірі Радіо Крим.Реалії юрист-міжнародник, експредставник президента України в АР Крим Борис Бабін назвав наміри російської влади Криму подати «водний позов» піар-кампанією, розрахованою на росіян.

– Російські маріонетки створюють інформаційні приводи, заявляючи про якісь позови, щоб «згодувати» це умовному мешканцю Сизрані (російської периферії – КР). Якщо ж говорити про правові питання, то є міждержавний позов, який Росія подала. Нехай тепер Європейський суд з прав людини ухвалює рішення щодо прийнятності цього позову. Можливо, на цьому етапі все закінчиться.

Протягом восьми років після анексії Криму на півострові так і не змогли вирішити проблему з нестачею прісної води. За оцінками експертів, її дефіцит вдарив по місцевому сільському господарстві та промисловості.

Восени та взимку 2021 року, а також на початку 2022 року опади наповнили багато водосховищ Криму. У січні кримські вчені та підконтрольні Росії чиновники виступили із заявами, що накопиченої води вистачить на цілий рік.

«Якщо в сезон активного завантаження на тиждень споживається від двох до двох з половиною мільйонів кубометрів води, то в зимові місяці – від одного до півтора мільйона кубометрів. Якщо навіть виключити випадання опадів протягом року (що малоймовірно) з урахуванням мертвого об'єму водосховищ природного стоку та забору води на рівні літнього – запасів вистачить щонайменше на 55–70 тижнів. Слід враховувати, що ми пройшли два роки з мінімальними опадами, наступний такий період може повторитися за п'ять-шість років», – повідомив кримські ЗМІ доктор технічних наук, професор «Кримського федерального університету імені Вернадського» Ілля Ніколенко.

Кримські ЗМІ повідомляють, що вчені Академії будівництва та архітектури «Кримського федерального університету» знайшли спосіб очистити води річки Салгір «до рівня, придатного для подачі до системи водопостачання». Це нібито дозволить подолати дефіцит води у Сімферополі та інших регіонах Криму.

Кримський експерт з питань водопостачання та водовідведення Анатолій Копачевський вважає, що мінералізація вод Салгира невелика порівняно з водами Азовського чи Чорного морів і може бути мінімізована за допомогою сучасних технологій.

«Якщо говорити про мінеральний склад, то ця вода не є високомінералізованою. Це означає, що найскладніші забруднення перебувають на прийнятному рівні. Другий клас забруднень – це окремі хімічні елементи, які мають бути видалені, щоб вода була придатна. Розроблених технологій багато, які включають різні ступені. Це ультрафіолетове знезараження, коагуляція, сорбція, осадження, фільтрація», – зазначив він в ефірі радіо «Крым», не уточнивши вартість такої очистки.

Заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що об'єми кримських водосховищ можна буде оцінити навесні.

– Із попереднього досвіду ми знаємо, що цих ресурсів не вистачає. Тому говорити зараз, що їх вистачить на рік, передчасно. Нині може бути добре. Але говорити, як буде, можна наприкінці березня чи на початку квітня. Тоді можна буде оцінити, як минув зимовий період і чи було додаткове накопичення води, що покрило використану частину водного балансу водосховищ. Тільки тоді ми зможемо об'єктивно говорити (вистачає чи ні запасів води до кінця року – КР).

Ідею з очищення Салгира для забезпечення водою жителів Сімферополя Яцюк назвав «ризикованою». Він пояснив, що ця річка тече в «промислово-активному регіоні, де дуже багато скидів, у тому числі важких металів і пестицидів», що вимагають спеціалізованого очищення.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко висловила Крим.Реалії думку, що через відсутність прісної води на півострові змінюється екологічна ситуація.

– Посуха у Криму викликає незворотні зміни. Збіднюються ґрунт і рослинність. Зникають листяні рослини. Вони засихають, гинуть. І разом із ними зникає фауна. Видовий склад птахів у нас став біднішим за останні роки. Можливості росту та розмноження рослинності теж зменшуються, тому що посуха впливає буквально на все.

Завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів Київського політехнічного інституту імені Сікорського Микола Гомеля вважає, що Крим можна забезпечити прісною водою шляхом очищення місцевих джерел. За його словами, багато залежить від технологій, вартості, політичної волі та компетентності людей, які цим займатимуться.