«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства», – говорить перша стаття Всесвітньої декларації прав людини, ухвалена державами-членами ООН 10 грудня 1948 року. Здавалося б, що учасники організації мають обстоювати зазначені цінності, але у випадку з Кримом це не так. Після окупації та анексії півострова Росією у 2014 році місцеві жителі стикаються з дискримінацією та репресіями. До десятих роковин анексії півострова Крим.Реалії публікують цикл матеріалів під загальною рубрикою «Десять років окупації». Кожен із них буде присвячений порушенню одного з базових прав людини у Криму за десятиліття. Попередній матеріал читайте тут.
В одній із публікацій ми вже зверталися до 5-ї статті Загальної декларації прав людини, яка забороняє тортури.
Однак у цій нормі також міститься твердження, що ніхто не повинен піддаватися нелюдському покаранню. Це значною мірою стосується поводження з ув'язненими у місцях позбавлення волі. Через що довелося пройти за десять років тисячам кримчан, які опинилися в сімферопольських слідчих ізоляторах чи виправних колоніях півострова і наскільки нелюдським виглядає таке поводження з погляду існуючих у цивілізованому світі правил, читайте у цьому матеріалі.
Умови утримання
Одному з двох слідчих ізоляторів у Сімферополі торік виповнилося 220 років. За даними російської адміністрації, у низці приміщень відтоді капітальний ремонт не проводили. У всіх камерах є вогкість, на стінах пліснява та грибок, немає доступу свіжого повітря, туалети не закриті – зазначив у своєму позові проти СІЗО-1 кримськотатарський активіст Казім Аметов, який провів в ув'язненні 14 місяців.
«Одна камера була без шибок у вікнах і їх закривали матрацами», – згадує Аметов.
Незважаючи на те, що Ахметов виграв суд, через три роки ситуація в ізоляторі не змінилася. «Умови жахливі: вогкість, на стелі пліснява, кусають клопи, а з туалету (вибачаюся за такі подробиці) ночами вилазять щури», – написав адвокат політв'язня Івана Яцкіна про карантинну камеру Сімферопольського СІЗО.
«На першому поверсі там найстрашніші місця, бо за часів Катерини цей поверх був стайнею. Перехід з одного корпусу в інший – «кишка», лабіринт, через який проходять підсудні під час етапування. Найчастіше їх там утримують понад годину, а то й увесь день. Через цей лабіринт проходять усі комунікації: опалювальні, водопровідні, туалетні. Постійні витоки, щось капає, щось тече», – доповнює опис умов утримання колишній політв'язень Ісмаїл Рамазанов. Також він згадує про постійну переповненість камер, коли ліжок менше, ніж людей, які перебувають у камері, і вони змушені спати по черзі. Проблему «переліміту» відзначено навіть в офіційних документах окупаційної влади.
У звіті російського уповноваженого з прав людини в Криму за 2017 рік зазначається, що «переліміт» становив лише 40-60%, а у 2016 році показник досягав 90% переповнення «посадкових місць».
У «двійці» – новому СІЗО-2, який використовують для утримання підслідних ФСБ, про завантаженість поки що не чути. Але умови перебування там навряд чи можна назвати іншим словом, окрім «тортури». Вікна в камерах замальовані фарбою, щоб ув'язнені не бачили сонячного світла. Електричне світло світить дуже яскраво і ніколи не вимикається. Також є радіоточка, яка регулярно і дуже гучно транслює російський гімн.
Особливості режиму
Головною особливістю та проблемою в СІЗО-1 Сімферополя було недотримання нормативів щодо прогулянок ув'язнених. Цей факт змушений був визнати російський суд під час розгляду позову Казіма Аметова до установи. В адміністрації установи пояснюють усі проблеми кадровим дефіцитом – в ізоляторі забракло конвоїрів для повноцінного забезпечення прогулянок. З цієї ж причини в СІЗО недостатньо забезпечували вивезення ув'язнених на медичні обстеження.
Тим часом режим у СІЗО-2 відрізняється не просто нелюдяністю, а жорстокістю. Про це журналістам розповів колишній в'язень Екрем Крош. За його словами, протягом 16 годин арештантам заборонено лягати та сидіти, окрім як на вузькій залізній лавці. Переміщатися їм дозволяється лише в позі «ластівки» (голова на рівні пояса, руки підняті за спиною). За найменше порушення, а часто й без жодної причини, конвоїри ув'язнених б'ють по руках і ногах, кийками, а також електрошокерами. Іноді цькують собаками. При цьому в цій установі існує похмура традиція «прийомки» – коли новоприбулих ув'язнених, змушують довго сидіти в незручних позах, а потім жорстоко і довго б'ють.
Харчування
«Харчування підслідних і засуджених, які утримуються в Сімферопольському слідчому ізоляторі №1 краще, ніж у кримських дитсадках», – стверджують російські пропагандисти.
У цей же період Віра Котелянець, мати політв'язня Євгена Панова, заявила, що в сімферопольському СІЗО №1 усіх затриманих, у тому числі й її сина, годують їжею з мухами та личинками.
Раніше, у 2016 році, ув'язнений правозахисник Емір-Усеїн Куку під час одного із судових засідань заявив, що харчуватися їжею в ізоляторі неможливо – в супі плавають таргани. Потім почали надходити також повідомлення, що в їжу для мусульман додають свинину, переводячи частину в'язнів на голодний пайок.
Дочка колишнього політв'язня Едема Бекірова також зазначала, що вся їжа готується на комбіжирі (небезпечний при серцевих і судинних захворюваннях). Працівники харчоблоку СІЗО використання канцерогенної та високохолестеринової речовини заперечують.
Відсутність медичної допомоги
Найгостріша проблема кримських місць несвободи – відсутність мінімальної медичної допомоги. 189 днів минуло з моменту першого звернення про гострий біль від ув'язненої Ірини Данилович до того моменту, коли їй почали видавати ліки відповідно до встановленого діагнозу. Щоб домогтися обстеження та лікування, їй довелося оголошувати голодування.
Її історія непоодинока. Про повну відсутність лікування заявляли кримськотатарський активіст Асан Чапух, який переніс у СІЗО інсульт; його соратник Бекір Дегерменджи із загостренням астми; правозахисник Сервер Мустафаєв, який перехворів в ізоляторі на ковід; політв'язень Едуард Бекіров із цілим набором хвороб, що виключають взяття під варту. Список публічно відомих фактів цими прізвищами не обмежується.Також важливо зазначити, що ця проблема характерна не тільки для слідчого ізолятора.
Політв'язень Андрій Захтей, який відбував покарання в ВК-1 Сімферополя, був там заражений гепатитом С. Про те, що в колонії не дозволяли звертатися за медичною допомогою, згадував і активіст Майдану Ігор Шиптур, який сидів у цій же установі.
Наявність проблеми з лікуванням ув'язнених у Криму визнає низка міжнародних організацій. Так, Генеральна Асамблея ООН в одній із резолюцій висловила «серйозне занепокоєння щодо неадекватних умов утримання в пенітенціарних установах, включаючи переповненість камер і відсутність належного медичного обслуговування».
У Європейському парламенті підкреслили «занепокоєння повідомленнями про умови тримання під вартою, включаючи заяви про тортури та жорстоке поводження і відмову в доступі до основної медичної допомоги», а Комісар Ради Європи з прав людини констатував: «Відсутність доступу до належної медичної допомоги у місцях позбавлення волі, за повідомленнями, призводило до випадків смертельних випадків для найбільш уразливих осіб».
Заява про смертельні випадки з'явилася невипадково. У звіті за 2017 рік російська уповноважена з прав людини в Криму Людмила Лубіна зазначала, що в сімферопольському слідчому ізоляторі від різних недуг померло 13 людей. При цьому вона зазначила, що у 2016 році цей показник був ще вищим. Не заперечує «омбудсмен» і проблеми з наданням медичної допомоги, але докладно пояснює, що пов'язано це з перелімітом ув'язнених, дефіцитом конвоїрів, недостатнім фінансуванням установ ФСВП та іншими причинами.
Мати двох політичних в'язнів – братів Абдуллаєвих – бачить причину зовсім в іншому.
«Російське суспільство не настільки цивілізоване і гуманне, щоб ставитися до засуджених як до людей, які мають права, тим більше на медицину», – вважає Діляра Абдуллаєва. Цей висновок якнайкраще відображає підхід російської пенітенціарної системи не лише до медицини, а й до всіх інших аспектів поводження з кримськими в'язнями – за людей російська влада їх не вважає.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
