Країни Євросоюзу готують жорсткіші санкції проти Росії за анексію Криму. Уряд Німеччини спочатку висловив заперечення щодо розширення санкційного списку, але тепер хоче, щоб Брюссель погодився. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Spiegel.
Видання посилається на конфіденційний звіт посольства Німеччини в Брюсселі, який є в його розпорядженні. Згідно з документом, Литва, Болгарія, Румунія, Данія та інші країни закликали до нових заходів реагування у робочій групі з представниками країн ЄС минулого понеділка. Вони хотіли додати ще п'ять осіб або організацій до «кримського» санкційного списку ЄС. Хто туди буде включений, поки що точно не відомо, оскільки така інформація є предметом особливої таємності, щоб зацікавлені особи не могли вплинути на процес до того, як санкції будуть офіційно запроваджені та наберуть чинності. При цьому спочатку в Німеччині відмовлялися розширювати санкційний список, проте пізніше в уряді цієї країни передумали.
Розширення санкційного списку, за даними Spiegel, планується на наступному засіданні робочої групи Ради в Брюсселі.
Україна теж не залишається осторонь санкцій, пов'язаних із Кримом. Наприкінці минулого тижня президент Володимир Зеленський ввів у дію санкції РНБО України проти російських силовиків, суддів і міністрів в анексованому Росією Криму. Вони передбачають блокування активів в Україні, запобігання виведенню капіталів за межі України та інші санкції строком на п'ять років.
Крім того, 21 січня Зеленський ввів у дію п'ятирічні санкції проти ТОВ «Криммереженергопроєкт» («Крымсетьэнергопроект»), державної автономної установи Севастополя «Центр розвитку туризму» («Центр развития туризма») та інших російських відомств і організацій.
Потрапило під українські санкції і австрійське архітектурне бюро Coop Himmelb(l)au, що спроєктувало оперний театр в анексованому Росією Севастополі. На офіційному сайті бюро, до речі, Севастополь вказано частиною Росії.
Повідомляється, що санкції запроваджено проти засновника і директора бюро Вольфа Дітера Прікса та ще п'ятьох австрійців – керівників та співробітників Coop Himmelb(l)au, а також проти всього бюро як юридичної особи. Термін дії обмежувальних заходів – 5 років. Персональні санкції передбачають блокування активів в Україні, заборону участі у приватизації, оренду державного майна України та заборону на в'їзд в Україну.
Під європейські санкції австрійське бюро поки що не потрапило – керівники компанії стверджують, що не порушили європейські санкційні обмеження щодо діяльності у Криму, оскільки вони не поширюються на сфери культури та мистецтва.
З логікою внесення до санкційного списку австрійського архітектурного бюро начебто все гаразд. Також у ньому тепер числяться Гранд Сервіс Експрес, це оператор пасажирських залізничних перевезень через Керченський міст. Є підприємство ЛЕНМОРНІІПРОЕКТ, яке у тому числі проєктувало підходи до мосту через Керченську протоку.
Але є питання до внесення до списку санкцій ТОВ «Криммереженергопроєкт». Так, у російській пресі згадується, що ця компанія брала участь у будівництві залізничних підходів до мосту через Керченську протоку, і саме завдяки їхній експертизі на будівництво завезли не той ґрунт, завдяки чому кошторис будівництва збільшився на 3 мільярди рублів. Але якими були причини вносити на початку 2022 року до санкційного списку підприємство, що проходить процедуру банкрутства з 2019 року, і ця інформація є у відкритому доступі на сайті російської податкової служби?
Голова Регіонального центру прав людини Сергій Мокренюк каже, що такі санкційні «казуси» можуть бути пов'язані з терміном ухвалення рішень.
– Наприклад, є рішення про ухвалення санкцій, є повна інформація, і пакет санкцій готовий. Наприклад, пакет санкцій щодо ситуації навколо Православної церкви України в Криму. Я хочу нагадати, що позаминулого року Крайова Рада Українців Криму запропонувала пакет санкцій щодо фізичних та юридичних осіб, які переслідують ПЦУ у Криму, там і так звані судді, і судові пристави тощо. Ми передали цей пакет у жовтні (2020 року – КР) до Міністерства реінтеграції. Я точно знаю, що Міністерство реінтеграції одразу почало працювати, розпочало процедуру узгодження цього документа. Але уряд його ухвалив у липні 2021 року. Тобто від початку, як запустили санкційний пакет у роботу, до розгляду урядом минуло 9 місяців. Після цього РНБОУ його розглядає з липня до грудня, це 5 місяців. І через місяць президент вводить пакет санкцій у дію. Тобто з моменту, коли пакет санкцій був готовий, до їх запровадження минуло 15 місяців. А тепер уявімо, що потрібно проводити дослідження. У такому разі від ухвалення рішення до моменту запровадження санкцій минає 2 – 2,5 роки.
Ще однією проблемою української санкційної політики, на думку Мокренюка, є безініціативність українських міністерств. Майже всі санкційні пакети, яких, за підрахунками Мокренюка, вже близько 30, було розроблено Міністерством у справах тимчасово окупованих територій України та його наступником – Мінреінтеграції.
«Справа в тому, що всі санкції, які на сьогодні запроваджено, крім одного пакету, – всі вони були розроблені Міністерством у справах тимчасово окупованих територій. Почалося це в той момент, коли ми у міністерстві розробили саму логіку, розпочали ці санкції, і процес продовжився у міністерстві з питань реінтеграції (тимчасово окупованих територій України). Від інших міністерств існує лише один санкційний пакет, який пройшов через уряд і був – коли Міністерство культури України розробило пакет санкцій проти кримських музеїв, коли постало питання про «скіфське золото» та участь кримських музеїв у кампанії з передачі майна за кордон і назад.
Говорячи про санкційні списки США та ЄС, головний редактор видання BlackSeaNews і голова моніторингової групи «Інституту чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко звертає увагу на неочевидні поки що ризики санкційної політики щодо Криму. За його словами, підготовка масштабного пакету «пекельних санкцій» ЄС та США, які будуть запроваджені у разі, якщо Росія зважиться на новий етап агресії проти України, може вплинути на подальшу санкційну політику Заходу.
– Якщо чергового витка агресії не буде, цих санкцій не буде. І ми запитуємо себе, як у цій ситуації нам продовжувати лобіювати нові кримські санкції. Тому що як тільки ескалація завершиться, військова напруженість спаде, пакет «пекельних санкцій» не буде застосований, він лежатиме готовим до наступного разу. І якщо в цій ситуації ми ставитимемо питання про нові санкції до Росії, то виникне на Заході певна смислова суперечність: «Вони ж не напали, а ви зараз про санкції».
За словами Клименка, у питанні подальших «кримських» санкцій проти Росії позитивну роль для України можуть відіграти зобов'язання, які взяли на себе 44 держави, які брали участь в установчому саміті Кримської платформи.
– Нам належить чітко розділяти ці дві історії, згадувати дуже важливу подію минулого року – саміт Кримської платформи. І 44 країни, і 2 міжнародні організації, які до неї приєдналися та взяли на себе зобов'язання проводити подальшу роботу щодо розширення санкцій за окупацію Криму і за те, що зараз відбувається у Криму. І у сфері прав людини, і у сфері військової промисловості, і у сфері мілітаризації Криму тощо.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
