Заводи «Кримський титан» і «Кримсода», які продовжують функціонувати на анексованій Росією території Криму та до подій 2014 року були основою виробництва України з випуску двоокису титану і кальцинованої соди, «незважаючи на санкції, зберегли свій потенціал та активно реалізують інвестиційні проєкти» російського холдингу. Про це за підсумками 2023 заявив призначений Москвою перший віцеспікер російського парламенту Криму Юхим Фікс. Зазначені підприємства розглядаються федеральним центром як «єдиний виробник діоксиду титану» в Росії та «єдиний виробник кальцинованої соди» на південному заході федерації. Як Кремль реалізує схеми приховування реальних власників хімічних виробництв у Криму? Звідки та яким чином у прифронтових умовах постачають сировину для відновлення роботи підсанкційних потужностей на півночі півострова? Чи виробляють там продукцію для російської армії? У цих питаннях розбиралися Крим.Реалії.
«Кримська сода» у структурі «Росхим»
АТ «Кримський содовий завод» – виробник та експортер кальцинованої соди, розташований у Красноперекопську. У листопаді 2014 року ПАТ «Кримський содовий завод» було перереєстровано як «суб'єкт господарської діяльності Російської Федерації». У 2020 році підприємство перейменовано на акціонерне товариство «Кримський содовий завод». З 14 квітня 2022 року терміном на 5 років керуючою компанією для АТ «Кримський содовий завод» призначено АТ «Русский водород» (Москва). Рішення ухвалили на позачергових зборах акціонерів 11 квітня 2022 року. Вже торік у серпні «Русский водород» змінив найменування на «Росхим».
Станом на 31 грудня 2022 року статутний капітал привласненої Росією «Кримсоди» становив близько 646 млн російських рублів і був розподілений між низкою основних власників акцій: Dwara Trading Limited (Республіка Кіпр) – 77,4%, ТОВ «Химические инвестиции» (Москва, РФ) – 14,97%, The Bank of New York Mellon (Нью-Йорк, США) – 3,41%, власник окремого рахунку в Banque Pictet & Sie SA (Женева, Швейцарська Конфедерація) – 2,28%. Dwara Trading Limited пов'язують з ім'ям підсанкційного українського олігарха Дмитра Фірташа, який переховується від американської влади.
На думку нинішнього правління підприємства, основним споживачем продукції заводу є скляна промисловість. 2022 року було відвантажено споживачам соди кальцинованої – понад 523 тисячі тонн, солі харчової – понад 18 тисячі тонн, соди харчової – близько 30 тисяч тонн. Ринки збуту: внутрішній ринок РФ – 99,37%, експорт – 0,63%, з них Білорусь – 0,33%, Казахстан – 0,19%, Киргизстан – 0,06%, Азербайджан – 0,04%, Вірменія – 0,01%. Незважаючи на перебування під санкціями та відсутність експорту до країн Євросоюзу, російське керівництво «Кримсоди» як своїх конкурентів розглядає виробництва у Болгарії, Польщі та Румунії.
«Інвестиції» з Криму в «Русский титан» і назад
«Кримський титан» – виробник діоксиду титану пігментного, червоного залізоокисного пігменту, мінеральних добрив, сірчаної кислоти, сульфату алюмінію, рідкого натрієвого скла, залізного купоросу та інших продуктів хімії. Розташований неподалік міста Армянськ, будучи містоутворюючим підприємством.
У серпні 1997 року ВО «Титан» було включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України. У березні 1999 року – став суб'єктом єдиної в Україні Північно-кримської експериментальної економічної зони «Сиваш», що реально функціонувала.
У лютому 2000 року на базі «Титану» було створено Державну акціонерну компанію (ДАК). ЗАТ «Кримський Титан» створено наприкінці серпня 2004 року. У товаристві ДАКу належав контрольний пакет акцій, решта 50% – 1 акція – фінансовий капітал акціонера в особі компанії Ostchem Germany GmbH (Гамбург, ФРН), яка контролюється Group DF Дмитра Фірташа.
У 2014 році свою частку підприємства Дмитро Фірташ «перереєстрував з Армянська у Київ», заснувавши окремий суб'єкт – Ukrainian Chemical Products, його власником залишалася Ostchem Germany GmbH.
«Державну» частку «Кримського титану» кримська російська влада привласнила. Для здійснення операцій та нібито інвестицій у Росії створювали тепер уже ліквідовані ТОВ «Титановые технологии», ТОВ «Титанактив», ТОВ «Титановая Трейдинговая Компания».
У 2021 році Ukrainian Chemical Products продало свою кримську власність ТОВ «Русский титан» (Барнаул, Алтайський край РФ), створеному наприкінці 2018 року за участі ТОВ «Титанактив» та АТ «Русский водород». Пізніше «Русский титан» ліквідували через поглинання з боку АТ «Русский водород», його активи перерозподілили всередині холдингу на користь кримських потужностей. 16 серпня 2023 року АТ «Русский водород» змінило найменування на АТ «Росхим». Зрештою, всі частини «Кримського титану» виявилася власністю московського ТОВ «Титановые инвестиции» – компанії, контрольованої АТ «Росхим».
«Титановые Инвестиции» на місці «Кримського титану» заснували філію в Армянську. В Москві його тепер вважають найбільшим виробником та експортером хімічної продукції у Східній Європі, єдиним виробником діоксиду титану на території РФ. Основні види продукції підприємства: діоксид титану, сірчана кислота, залізний купорос, мінеральні добрива (амофос).
«Росхим» реалізує окрему інвестиційну програму щодо «модернізації» кримського підприємства. Це, як вважається, дозволить збільшити сумарно виробничу потужність до 120 тисяч тонн на рік пігментного діоксиду титану. Планується провести заміну застарілого обладнання, знизити витрати сировини та споживання енергоресурсів, мінімізувати вплив на довкілля. Із завершенням модернізації підприємство зможе зайняти провідні позиції у галузі. Вважається, що сьогодні воно здатне виробляти до 90% всіх потреб діоксиду титану в Росії.
Вибухівка для російської армії?
Експерт Асоціації реінтеграції Криму, представник президента України в АР Крим (2017-2018), юрист-міжнародник Борис Бабін у розмові з журналістом Крим.Реалії особливо зазначив, що до масштабної агресії Росії в Україні негативну діяльність і «Кримського титану», і «Кримсоди», як це прямо випливає з єдиного реєстру судових рішень, розслідували за статтею «Екоцид» Кримінального кодексу України за кримінальним провадженням, хоча останні відомості про перебіг цього провадження датуються 2020 роком.
«На потужності «Кримського титану» наразі надходять основні форми сировини і, відповідно, підприємство постачає продукцію переважно залізницею через Кримський міст на територію сусідньої Росії. Після того, як у межах підготовки до масштабної агресії окупантам вдалося побудувати залізничну гілку цього незаконного мосту, їхня логістика змінилася: поступово відійшли від завезення ільменіту до кримських портів. Крім того, є обґрунтована підозра, що під виглядом «потужностей із виробництва аміачних добрив», про які на цьому заводі оголошували окупанти, підприємство почало виробляти вибухівку. Щодо «Кримсоди» нічого особливо не змінилося: основну сировину вони одержують із Західного Сиваша, перетвореного на гігантський випарник; рапу до нього закачують насосною станцією на Кутаранській греблі», – заявив експерт.
Добрива для посівів у Криму та на південному сході України
До 2014 року на «Кримському титані» як сировину використовували концентрат ільменіту Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Україна). Як стверджується, згодом альтернативні постачальники сировини були знайдені та розташовувалися у В'єтнамі та Мозамбіку. Ільменіт із цих країн незаконно завозили через закриті кримські порти. У березні 2023 року філія ТОВ «Титановые инвестиции» в Армянську після тривалого простою відновила виробництво мінерального добрива – амофосу. З Амурської області Росії поставили перші 10 тисяч тонн концентрату ільменітового російського виробництва. План з амофосу – близько 100 тисяч тонн на рік. Вироблені в Армянську мінеральні добрива реалізовані у Криму, Краснодарському краї, Херсонській та Запорізькій областях. До «осінньої посівної» 2023 року закупили і ввели в експлуатацію автоматичну лінію для пакування. Стверджується, що для оптимізації виробництва мінеральних добрив раніше було відновлено залізничні перегони від станції «Заводська» до станції «Вадим», прокладено лінію подачі сірчаної кислоти, сформовано резерв фосфатної сировини.
Уникнути санкцій
Титан і сода у Криму – частина стратегії щодо виведення росхімпромом з-під санкцій «Росхиму»: в основі бізнес-моделі компанії – принцип кластеризації. На сьогоднішній день до «Росхим», крім потужностей «Кримського титану» та «Кримсоди», входять великі хімічні підприємства, розташовані в різних регіонах РФ:
- АТ «Стерлитамакский нефтехимический завод» – підприємство, що спеціалізується на випуску бутадієн-стирольних каучуків, авіаційного та спортивного бензину, малотоннажної хімії
- АТ «Березниковский содовый завод» – спеціалізується на випуску кальцинованої соди, миючих технічних засобів, вапняку, щебеню з гірських порід ·
- ТОВ «ДонБиоТех» – реалізує інвестиційний проєкт «Комплекс з глибокої переробки зерна для виробництва амінокислот у місті Волгодонськ Ростовської області» за фінансової підтримки АТ «Россельхозбанк»
- ·Розпорядженням російського уряду терміном на п'ять років до довірчого управління АТ «Росхим» передано 47% акцій АТ «Башкирская содовая компания»
Загальний обсяг державної підтримки організаціям хімічного комплексу Росії у 2023 році становив близько 30 млрд рублів. Найбільший приріст виробництва показали галузі виробництва барвників, пігментів і мінеральних добрив. Пріоритети щодо розвитку хімічної промисловості Росії до 2030 року будуть закладені в проєкт технологічного суверенітету, розробка та затвердження якого заплановані на перший квартал 2024 року. У червні 2022 року Канада оголосила чергові санкції проти Росії через агресію в Україні: влада країни вирішила заборонити надавати низку послуг російським підприємствам, які працюють у нафтовій, газовій та хімічній галузях. США оновили список санкцій з російської хімії, а в Євросоюзі обговорюють наступний пакет антиросійських санкцій з новими обмеженнями. У Росії відповідатимуть держзамовленнями та держфінансуванням інвестпроєктів – держава бере під свій контроль розвиток хімпрому.
Заяви про мінування «Кримського Титану» почали лунати практично одночасно з появою у 2023 році інформації про наміри російських військ зруйнувати греблі на Каховському водосховищі на Херсонщині. У червні 2021 року Рада національної безпеки та оборони України запровадила максимальний пакет санкцій проти Дмитра Фірташа. Раніше в Центрі журналістських розслідувань (Сімферополь-Київ) дійшли висновку, що за прихованою присутністю його групи в Криму стоять інтереси російських олігархів Аркадія і Бориса Ротенбергів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
