Доступність посилання

ТОП новини

Хабарі, потопи, протести: вісім кримських скандалів 2021 року


Потоп у селі Ай-Василь, Крим, 2021 рік. Ілюстраційне фото
Потоп у селі Ай-Василь, Крим, 2021 рік. Ілюстраційне фото

Масові затримання та арешти чиновників, скандальні ДТП за участі кримських віпів, протести кримчан проти політики місцевої влади. Крим.Реалії згадують про найгучніші скандали та резонансні події на півострові в 2021 році.

1. Розтрати та хабарі в команді Аксьонова

Два гучні скандали в лавах російської влади Криму спалахнули наприкінці року. Фігурантами одного з них стали ексвіцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов і колишній міністр будівництва та архітектури Криму Михайло Храмов. Їх звинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі під час будівництва водогону від Іванівського водозабору до Міжгірського гідровузла.

Ексміністр будівництва та архітектури Криму Михайло Храмов та ексвіцепрем'єр Криму Євген Кабанов (зліва направо)
Ексміністр будівництва та архітектури Криму Михайло Храмов та ексвіцепрем'єр Криму Євген Кабанов (зліва направо)

Цей водогін будували у рамках Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму в 2020 році для вирішення проблеми вододефіциту в Сімферополі.

За версією слідства, протиправна діяльність Євгена Кабанова на посаді віцепрем'єра завдала кримському бюджету збитків на суму 57,5 мільйона рублів.

Євген Кабанов і Михайло Храмов провину не визнають. Ексвіцепрем'єр Криму заявив, що готовий повернути суму збитків, наданих слідством. Чиновники якийсь час перебували в СІЗО, а потім були переведені під домашній арешт.

У центрі ще одного скандалу в Криму опинилася ексміністр культури Криму Аріна Новосельська.

Ексміністр культури Криму Аріна Новосельська
Ексміністр культури Криму Аріна Новосельська

Її затримали за звинуваченням в отриманні хабаря в 25 мільйонів рублів від ТОВ «Меандр», що будувало в Сімферополі Театр ляльок. Будівля театру кілька років продовжує залишатися недобудовою в самому центрі міста.

Аріна Новосельська перебуває під арештом у московському СІЗО, провину вона не визнає.

Під слідством у зв'язку зі звинуваченнями у хабарництві зараз перебуває ще низка кримських чиновників, заарештованих у 2021 році. Серед них – ексглава російської адміністрації Білогірська Ігор Іпатко, якого звинувачують в отриманні хабаря у 1,4 мільйона рублів.

2. Масові відставки у владі

2021 рік у Криму запам'ятається масовим виходом чиновників із влади. Свої посади за кілька місяців залишили десяток глав адміністрацій та п'ять міністрів російського уряду Криму.

Члени підконтрольної Росії Ради міністрів Криму
Члени підконтрольної Росії Ради міністрів Криму

Формально вони йдуть за власним бажанням, за винятком тих, хто опинився у СІЗО. Але російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) не приховує, що деякі чиновники залишили свої посади через «неуспішність». Він називає це «оновленням кадрів».

Водночас популярні кримські телеграм-канали та проросійські блогери пишуть, що за цими ротаціями стоять глобальніші причини, ніж погана робота чиновників. Вони заявляють про ймовірність заходу в кримську владу людей з команди Марата Хуснулліна – віцепрем'єра уряду Росії, куратора Криму в цьому органі влади.

Сам Марат Хуснуллін публічно про подібні плани поки що не заявляв.
Експерти також вважають, що позбавляючись підлеглих, Сергій Аксьонов захищається від загрози власної відставки. Сам він називає це чутками.

3. Руїни за 100 мільйонів

Одним із останніх у 2021 році свою посаду залишив глава російської адміністрації Сімферополя Валентин Демидов. 30 грудня він подав заяву про відставку. Їй передували безліч нарікань на ситуацію в місті з боку городян і Сергія Аксьонова, а також дві догани для мера. Одна з них була пов'язана із зірваними термінами реконструкції головної площі Сімферополя.

Скандал довкола цієї площі триває кілька місяців. Її реконструкція розпочалася наприкінці квітня у рамках російської програми «Формування комфортного міського середовища» коштом уряду Москви. Роботи вартістю понад сто мільйонів рублів мали завершитися до кінця серпня. Але в результаті оновлену площу не здали досі. Через це довелося змінити місце встановлення головної новорічної ялинки міста, а тепер уже колишній глава міста Валентин Демидов зазнав нещадної критики з боку містян і кримських активістів.

4. П'яний суддя та ДТП з участю паливного магната

Гучним скандалом стала спроба кримського судді Юрія Гулевича прикритися службовим посвідченням під час фіксації російськими силовиками ДТП з його участю. Суддя став «героєм» кримських пабліків після того, як у відкритому доступі з'явилося відео, на якому він, ледве тримаючись на ногах, штовхає поліцейських і показує їм посвідчення.

Після цих подій Юрія Гулевича було позбавлено повноважень судді внаслідок перевірки, проведеної підконтрольною Росії Кваліфікаційною колегією суддів Криму, повідомили кримські ЗМІ. Сам він публічно не пояснював подію. Крим.Реалії зв'язатися з Юрієм Гулевичем не вдалося.

Раніше скандальна ДТП у Криму сталася за участю ексдепутата кримського парламенту, власника мережі кримських автозаправок та паливного бізнесу Сергія Бейма.

Внаслідок пригоди загинула шкільний бібліотекар Валентина Голумбовська з Красноперекопська та постраждав її малолітній онук. Сергій Бейм визнав, що був учасником ДТП та заявив про намір виплатити сім'ї компенсацію. Згодом російські ЗМІ повідомили, що бізнесмен виплатив рідним загиблої 17 мільйонів рублів, а вони попросили закрити кримінальну справу.

5. QR-коди розбрату

Ціла хвиля протестів прокотилася Кримом у зв'язку з посиленням місцевою владою обмежень через пандемію коронавірусу. Жителі різних регіонів півострова масово записували відеозвернення до кримської влади з проханням переглянути обмеження. Вони стверджують, що практика QR-кодів «веде до катастрофи у всіх сферах, наростання народного гніву, економічної кризи кожної сім'ї».

Кримські підприємці зазначають, що через запровадження QR-кодів їхні підприємства опинилися на межі закриття.

Проте російський парламент Криму підтримав проєкт одного з російських федеральних законів про застосування QR-кодів у публічних місцях, незважаючи на протести кримчан.

Представники фракції КПРФ у кримському парламенті заявили, що цей законопроєкт парламентарі схвалили «нишком, сховавши в пакетне голосування», а його публічного обговорення фактично не було через заочний формат голосування.

Спікер кримського парламенту Володимир Константинов, у свою чергу, стверджує, що кримські депутати підтримали російський законопроєкт про QR-коди «разом з усіма кримчанами», але не згадав про протести проти цієї ініціативи.

Скасувати режим QR-кодів у Криму місцева влада погодилася тільки під час новорічних свят, коли на півострові очікують на приїзд російських туристів.

6. Удар по пам'ятниках Криму

Скандалом обернулася реконструкція одного з символів Керчі – Мітрідатських сходів. Після робіт вартістю понад мільярд рублів їхні сходинки почали вкриватися зеленими плямами – ймовірно, цвіллю.

У цій історії зараз розбираються правоохоронні органи Росії. Російські слідчі органи розслідують ще один епізод, пов'язаний із пошкодженням історичного об'єкту в Криму. Ціла стіна будівлі ХІХ століття в центрі Сімферополя обвалилася після того, як її почали реконструювати. В останні роки в її приміщеннях була кримська філармонія.

До хвилі протестів у Ялті в 2021 році призвели наміри місцевої влади знести історичну садибу барона Меллер-Закомельського в центрі міста. На його місці комерційні структури ініціювали створення чотириповерхового апарт-готелю.

Після того, як місцеві активісти поскаржилися владі та вийшли на вулицю з вимогою «зупинити знищення старовинних будівель», у російській адміністрації міста пообіцяли зберегти садибу та включити її до списку об'єктів культурної спадщини.

Українські та міжнародні правозахисні організації не перший рік б'ють на сполох з приводу того, що в російських реаліях на півострові знищуються унікальні культурні об'єкти.

7. Протести проти траси «Таврида»

Протестами обернулася політика російської влади Криму щодо жителів села Зарічне Сімферопольського району. У російському уряді Криму заявили про намір пустити ділянку «Тавриди» через це село, розташоване біля Аянського водосховища. Для цього в Зарічному планують знести 58 будинків та закатати в асфальту понад сотню земельних ділянок. Селянам пропонують компенсації за переселення, але не всі готові залишити свої будинки.

Жителі Зарічного, які роками оббивали пороги чиновників, сподіваючись уникнути такої долі, закликали на допомогу «вищі сили» – встановили на місці майбутнього будівництва траси православний хрест. Незабаром чиновники, які займалися проєктом будівництва, опинилися у відставці або під арештом. А Сергій Аксьонов визнав, що рішення про знесення будинків у Зарічному ухвалили з порушеннями і що ситуація «дійсно вийшла за межі пристойності». Розвиток ситуації у цьому селі очікується на початку 2022 року.

8. Кримські потопи. Жертв позбавлять компенсацій?

Найсерйознішим випробуванням для Криму в 2021 році стали літні повені, що затопили міста і села. Від злив, що призвели до повеней, постраждали сотні будинків, автомобілі та інфраструктура в Керчі, Ялті, Ленінському та Бахчисарайському районах.

Жителі селища Куйбишеве Бахчисарайського району – одного з найбільш постраждалих від стихії – зазначають, що досі не отримали обіцяних компенсацій від влади за збитки.

А сім'я Усманових, яким таку компенсацію надали, тепер отримали лист від владиз вимогою її повернути. Власник постраждалих будинків Шевкет Усманов каже, що вже витратив ці гроші на ремонт свого житла та не розуміє, як тепер їх повернути. Він має намір звернутися до президента сусідньої Росії Володимира Путіна і прем'єр-міністра цієї країни Михайла Мішустіна, сподіваючись, що «хтось зможе приїхати і подивитися, як він живе».

У 2022 році Крим.Реалії продовжать стежити за подіями у Криму та інформувати про них наших читачів.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG