Влада Криму пообіцяла зберегти від знесення колишній маєток барона Меллер-Закомельського в центрі Ялти. Після того як у місті піднялася хвиля протестів проти знесення історичної садиби, чиновники оголосили, що вирішують питання надання їй статусу об'єкта культурної спадщини. Крим.Реалії з'ясували, що у садиби є статус пам'ятки в українському правовому полі, але він зник, коли півострів опинився в російських реаліях.
Ялтинська садиба XIX століття спочатку належала російському баронові Володимиру Меллер-Закомельському. У радянські роки вона була націоналізована й віддана санаторію «Київ», який уже багато років не працює за профілем. Оскільки садиба межує з міською набережною, її приміщення здаються в оренду під офіси.
Долею історичної будівлі місцева громадськість почала турбуватися на початку лютого, коли орендарів попросили звільнити приміщення «у зв'язку зі знесенням будівель і підготовкою території до забудови». Садиба стала об'єктом інтересів комерційної структури колишнього віцепрем'єра Криму.
«За лаштунками не така красива, як фасад»
Звістка про можливе знесення садиби викликала резонанс. Місцеві активісти скаржилися владі й виходили на вулицю з вимогою «зупинити знищення старовинних будівель».
Учасники акції «Збережемо історію» на початку лютого зібрали підписи під колективним зверненням до голови російської адміністрації Ялти Яніни Павленко та заступника міністра культури російського уряду Криму Андрія Ростенка, який опікується сферою культурної спадщини, з проханням захистити садибу й не допустити її знесення.
Скандал навколо садиби привернув увагу голови російської адміністрації Ялти. У лютому Яніна Павленко зустрілася з директором санаторію «Київ» (підприємство керує майном колишнього санаторію) Антоном Пічком і директором дротового радіо «Ялтинский меридиан» Оленою Морозовою, яка орендує приміщення в історичній садибі й першою оголосила в соцмережах про виселення редакції «у зв'язку зі знесенням».
Яніна Павленко повідомила, що будівля садиби визнана аварійною і цю проблему необхідно вирішувати.
Якщо є хоч найменша можливість зберегти будівлю, а з нею й історичний вигляд міста, потрібно зробити все, що від нас залежитьЯніна Павленко
«Якщо є хоч найменша можливість зберегти будівлю, а з нею й історичний вигляд міста, потрібно зробити все, що від нас залежить. Але заради об'єктивності мушу сказати, що за лаштунками вона не така повітряно-мереживна й красива, як фасад: ґрунтові води руйнують фундамент, будівля визнана аварійною. Так чи інакше ‒ рішення ухвалювати треба», ‒ сказала вона.
Яніна Павленко стверджує, що надіслала листа російському главі Криму Сергію Аксенову з проханням «повернути садибі статус, який врятує її від знесення».
Від кого рятують садибу?
Садиба Меллер-Закомельського в Ялті є об'єктом інтересів комерційних структур ексвіцепрем'єра Криму та колишнього депутата кримського парламенту Едуарда Гривковського. Його ТОВ «Санаторій «Київ» орендує землю на території садиби й торік подало до адміністрації Ялти проєкт реконструкції санаторію «Київ» і створення на його базі чотириповерхового апарт-готелю.
Але влада Ялти відхилила документацію, оскільки вона «не відповідала Правилам землекористування та забудови території Ялти, а також суперечила загальній містобудівній концепції Ялти й не відповідала зовнішньому архітектурно-містобудівному вигляду історичного центру міста».
У лютому, коли спалахнув скандал навколо садиби, Крим.Реалії намагалися зв'язатися з Едуардом Гривковським через його компанії. Але там повідомили, що бізнесмен зв'яжеться з нами, «якщо вважатиме за необхідне». Відтоді дзвінків від Гривковського редакції не надходило.
Готуючи цей матеріал, ми знову зателефонували за номерами компаній Едуарда Гривковського, але отримали таку ж відповідь. Редакція готова оприлюднити позицію бізнесмена про ситуацію навколо ялтинської садиби, якщо він надасть її.
Як «виявили» садибу та втратили її статус
На початку березня в адміністрації Ялти повідомили, що Науково-методична рада з культурної спадщини Міністерства культури російського уряду Криму вирішила внести садибу Меллер-Закомельського до «списку нововиявлених культурних об'єктів».
«За дорученням голови Криму Сергія Аксенова ми розглянули це питання в максимально короткі терміни, тому що долею будівлі серйозно стурбована ялтинська громадськість. Пізніше буде проведена історико-культурна експертиза, після якої будівля буде внесена до Єдиного державного реєстру об'єктів культурної спадщини», ‒ цитує міністра культури Криму Аріну Новосельську пресслужба адміністрації Ялти.
Пакет документів про внесення садиби до Єдиного державного реєстру об'єктів культурної спадщини народів Росії подала влада Ялти.
Заступник міністра культури Криму Андрій Ростенко стверджує, що «всі будівлі» садиби Меллер-Закомельського «вилучені зі списків пам'яток культурної спадщини ‒ частина у 2009 році, частина у 2010 році за рішенням експертної комісії Міністерства культури України».
Але в Міністерстві культури та інформаційної політики України Крим.Реалії повідомили іншу інформацію. За відомостями міністерства, садиба барона Меллер-Закомельського не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але «перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення», згідно з рішенням кримського облвиконкому від 19 лютого 1991 року, і відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» є пам'яткою.
Але, оскільки цей статус виявився не відображеним у російських документах, щоб захистити ялтинську садибу від зазіхань, місцевим чиновникам довелося «виявити» її через півтора століття і заново оформляти в реєстрах.
У Мінкультури та інформполітики України також повідомили, що садиба не входить до сфери його управління, але у відомстві «постійно моніторять ситуацію» в Криму.
«Незаконні дії на окупованій території Автономної Республіки Крим щодо культурної спадщини або незаконний вивіз із території України культурних цінностей є порушенням не тільки суверенних прав нашої держави, а й положень міжнародних актів, серед яких Конвенція про закони та звичаї війни, Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини», ‒ повідомив держсекретар міністерства Ярема Дуль у відповідь на інформзапит Крим.Реалії.
Він зазначив, що міністерство позбавлене можливості «володіти достовірною інформацією про стан збереження національних культурних об'єктів на території Криму», але воно «сприяє впровадженню заходів щодо захисту культурних цінностей» на півострові.
