У Москві 20 червня президент Росії Володимир Путін спілкувався з росіянами під час традиційної «прямої лінії». Низку проблемних питань напередодні надіслали йому багато кримчан. Чи почув їх Путін, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Цього року президенту Росії Володимиру Путіну, за інформацією операторів call-центру «прямої лінії», надійшло близько двох мільйонів запитань. Для спілкування з президентом Росії в ефір включалися жителі віддалених куточків цієї країни, які тривалий час спеціально очікували своєї черги. У Криму ж 20 червня підконтрольна Росії місцева влада нікого спеціально не збиралася включати в ефір з Москвою.
У Сімферополі, наприклад, в цей день не виявилося точок публічної відеотрансляції «прямої лінії» з російським президентом. Не виявили їх кореспонденти Крим.Реалії ні на площі Леніна, ні на залізничному вокзалі Сімферополя, ні в парку імені Гагаріна, де в попередні роки організовували відеотрансляцію. Сімферопольці розповіли кореспонденту Крим.Реалії, що навіть не чули про заплановану на 20 червня «пряму лінію» з Володимиром Путіним.
Востаннє спеціальне включення в ефір «прямої лінії» для кримчан проводили журналісти російського «Первого канала» у 2014 році. Тоді на Приморському бульварі Севастополя ефір дивилися сотні людей. Але в наступні роки традиція колективного перегляду не прижилася.
«Пряма лінія» Аксенова
Цього року до «прямої лінії» з Володимиром Путіним приєднали губернаторів російських міст і членів російського уряду. Всі 4,5 години вони мали бути на прямому зв'язку з Москвою. Хоча долучитися вдалося лише трьом-чотирьом чиновникам.
Серед тих, хто очікував зв'язку з Путіним, був і глава підконтрольного Росії кримського уряду Сергій Аксенов. Своєму «уважному перегляду» «прямої лінії» він присвятив пост на сторінці у Facebook.
Але упродовж 4,5 годин необхідності говорити з Володимиром Путіним в Аксенова не виникло ‒ відповідних запитань йому не ставили. Натомість їх масово стали писати Сергію Аксенову кримчани, організувавши паралельну «пряму лінію».
У магазинах «Пуд», переважно краснодарська продукція. Чому немає наших місцевих кримських виробників?Анастасія Макаренко
«Самому треба робити такі лінії, тим більше що обіцяли в 2014 році», ‒ пише Максим Акімов із Сімферополя.
«Сергію Валерійовичу, що хвилює нас! У магазинах «Пуд» переважно краснодарська продукція. Чому немає наших місцевих кримських виробників? Треба підтримувати своїх виробників, до того ж наші продукти якісніші», ‒ запитує жителька Сімферополя Анастасія Макаренко.
«Ми ‒ жителі села Краснокам'янка (Феодосія). Дороги в нашому селі в украй незадовільному стані. Ми не можемо нормально жити, швидка допомога не може дістатися такими дорогами у встановлений нормативами термін, маршрутні автобуси не можуть безпечно перевозити пасажирів. Місцеві жителі неодноразово зверталися до чиновників різного рівня. Просимо вас допомогти, ви наша остання надія», ‒ стверджує Юрій Логвинов із Феодосії.
Питання Сергію Аксенову залишають і жителі сусідньої Росії. «Шановний губернаторе! А чим викликаний величезний стрибок цін на відпочинок у вашому краї? Міст же стоїть?» ‒ запитує Олександр Павлов з російської Пензи.
«Чому немає нових паркувальних місць, тільки нові знаки та евакуатори? Навіщо тоді нова траса «Таврида», якщо приїдеш, а машину ставити ніде? В Алушті та Ялті, наприклад», ‒цікавиться москвич Олег Бородкін.
На ці запитання Сергій Аксенов поки публічно не відповів.
Крим: санкції та міст
Російський президент Володимир Путін під час «прямої лінії» згадав про Крим двічі. Вперше, коли відповідав на запитання про санкції і про те, що зміниться, якщо Росія виконає всі вимоги для їх скасування.
Якщо ми хочемо зайняти гідне нас місце під сонцем, ми маємо ставати сильнішими. І, перш за все, у сфері економікиВолодимир Путін
«Можливо, якісь зовнішні сигнали будуть, але кардинально нічого не зміниться. Ось дивіться, Китайська Народна Республіка не має стосунку до Криму та до Донбасу, правильно? Нас звинувачують, що ми Донбас окуповуємо ‒ що є повною нісенітницею, брехнею. Але Китай не має до цього стосунку, а тарифи на його товари (це, вважай, ті ж санкції) збільшуються і збільшуються... Якщо ми хочемо зайняти гідне нас місце під сонцем, ми маємо ставати сильнішими. І, перш за все, у сфері економіки. Це (санкції ‒ КР) нікому насправді не подобається», ‒ відповів Путін.
Друге «кримське» запитання виникло вже наприкінці ефіру. «Коли збудують залізничну частину Кримського мосту?» ‒ цікавився не названий операторами call-центру автор смс-повідомлення.
Чи не можна авралом, як Кримський міст, зробити дороги в Росії?Питання Володимиру Путіну
«Робота триває за планом. І наприкінці року залізнична частина мосту має бути здана», ‒ відповів Володимир Путін.
Міст через Керченську протоку також згадувався у ще одному смс-повідомленні, що надійшло на call-центр «прямої лінії»: «Чи не можна авралом, як Кримський міст, зробити дороги в Росії?».
Напередодні «прямої лінії» запитання Путіну надсилали багато кримчан, які пов'язують свої надії з російським президентом. Але жодне з проблемних запитань про життя на півострові в ефірі так і не пролунало. Крим.Реалії цитують деякі із запитань Володимиру Путіну, знайдені у відкритому доступі.
Про що запитують Путіна кримчани
«Як мені домогтися справедливості»?
Житель Джанкоя Ігор Нікітенко, який має інвалідність першої групи через зір, розповів про конфлікт у приймальні партії «Единая Россия» в лютому цього року.
«Справою займається Слідчий комітет Росії, але через чотири місяці результату немає. Люди, які мене били, продовжують обіймати високі посади. Питання президентові: як мені, звичайному громадянину, який має обмеження через здоров'я, домогтися справедливості й покарати цих людей?».
«Вас влаштовує те, що у нас відбувається?»
Запитання російського активіста із Сімферополя Іллі Большедворова: «Хтось буде з'ясовувати, на які прибутки теща Сергія Валерійовича Аксенова ще у 2014 році купила квартиру в Москві вартістю 400 мільйонів рублів? За які заслуги ви залишили на чолі виборного списку «Единой России» у Криму Аксенова, Константинова та Цекова? Вас влаштовує те, що тут у нас сьогодні відбувається? Слава Богу, Володимире Володимировичу, що ви залишили нам Аксенова. Кримчани вам цього не забудуть. А знаєте чому?».
«Чи не час подумати про особливий статус?»
«Зараз я перебуваю в самому серці Південного узбережя Криму ‒ на Сонячній, або Царській стежці. Позаду мене дерево, яке колись потрапило в кадр самого імператора Миколи II. Сьогодні це напівзасохле дерево є свого роду символом проблем усього Південного узбережжя Криму. За багато років ця унікальна природна територія отримала безліч проблем. Це й варварська забудова, і паркани, закриті від людей пляжі, вирубка червонокнижних дерев і багато іншого. Я хочу поставити вам запитання: чи не час подумати про надання цій унікальній природній території особливого статусу? Щоб ми через роки, розглядаючи фотографії південного узбережжя Криму, не жалкували про втрачене», ‒ запитання Дмитра Осипенка із Севастополя.
«Вживайте заходів проти знищення унікального пляжу»
«Ми, жителі села Берегове (Феодосія), звертаємося до вас як до останньої інстанції. У межах нашого села розташований унікальний пляж. На ньому ростуть унікальні рослини та живуть червонокнижні плазуни. Він також унікальний своїм «золотим» піском... Під прикриттям договорів облаштування пляжів адміністрація Феодосії дозволяє встановлення на пляжній території нестанціонарних об'єктів, які, по суті, є стаціонарними й не мають нічого спільного з пляжною інфраструктурою... Ми неодноразово виходили з ініціативою на адміністрацію Феодосії про визнання нашого пляжу особливо охоронюваною природною територією. Однак це питання ніяк не вирішується, а пляж все більше знищується і забудовується...», ‒ йдеться у записаному на відеозверненні місцевих жителів.
«Чи може Алупка стати зразком майбутнього Криму?»
Жителька Алупки Ольга Худобандаєва виступила з пропозицією до російського президента зробити з її міста пілотний проект: «На Південному узбережжі Криму, у Великій Ялті, величезна кількість проблем, пов'язаних зі зношеністю або відсутністю сучасної інфраструктури. Ми розуміємо, що грошей на все й відразу немає. Але ж можна зробити зразок, пілотний проект, як має виглядати Крим до середини 21 століття, на прикладі одного невеликого міста? Наприклад, у нашій Алупці. Чи може наша Алупка стати таким зразком майбутнього Криму?».
«У місті масово гинуть птахи, а влада приховує»
Жителі Армянська повідомили про погіршення екологічної ситуації в регіоні: «У нас у місті масово гинуть птахи, і все це приховують. З серпня минулого року ми дихаємо незрозуміло чим, а адміністрація міста не в змозі щось зробити. Діти й дорослі постійно хворіють. ГДК (гранично допустима концентрація шкідливих речовин ‒ КР) в кислотонакопичувачі (заводу «Титанові інвестиції» ‒ КР) постійно піднімається. Влада нас не чує. Може, ви якось на них вплинете... ЖКГ виводить людей дуже рано, щоб у дворах збирали мертвих птахів і люди не піднімали паніку. Але ми ж усе розуміємо, що це не просто так. Візьміть, будь ласка, до уваги».
У Путіна «втратили» Крим
Запитання щодо кислотних викидів в Армянську цього року російському президенту поставили багато жителів північного Криму.
Кримчанка Ніна Коробко, яка намагалася поскаржитися Володимиру Путіну на кислотні викиди «Кримського титану», зіткнулася з тим, що мобільний додаток «Москва ‒ Путіну», який набирає запитання для «прямої лінії», не розпізнав Красноперекопськ як місто в Росії. Така ж ситуація ‒ з іншими містами Криму.
Щоб запитання пройшло в базу, жінці довелося вказати місцем проживання Москву. Тільки після цього її запитання зареєстрували в базі.
Багато кримчан у соцмережах пишуть, що намагалися поставити свої запитання Путіну в минулі роки, але вони так і залишилися без відповіді і не були озвучені. У зв'язку з цим в кримському сегменті інтернету вже з'явився жарт: «Щоб достукатися до Путіна, потрібно використовувати не телефон, а молоток».
Довідка: У четвер, 20 червня, відбулася традиційна «пряма лінія» з президентом Росії Володимиром Путіним. Загалом, за інформацією Кремля, на 19 червня було зареєстровано понад 1 мільйон звернень. Під час прямих ліній Путін часто дає обов'язкові для виконання доручення.
Пряма лінія транслювалася в прямому ефірі російських телеканалів «Первый», «Россия 1», «Россия 24», «НТВ», «ОТР», «Мир», радіостанцій «Маяк», «Вести FM» і «Радио России».
Стежити за ефіром, згідно з опитуванням Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), планували 75 відсотків росіян.
