До ракетних залпів по Україні росіяни найчастіше залучають, крім дальньої та стратегічної авіації, відповідні наземні підрозділи у Криму. Іноді уточнюється, що пуски зроблено з району Джанкоя, рідше – з мису Чауда. Водночас із Чауди чи не щодня Росія дістає материкову Україну своїми ударними «Шахедами». Чому росіяни обрали саме ці два райони на Кримському півострові для вогневих позицій ОТРК (оперативно-тактичних ракетних комплексів) та чи можлива результативна українська «відповідь» – з'ясовували Крим.Реалії.
У всіх цих випадках Росія, як правило, використовує балістику, тобто квазібалістичну ракету «Іскандер-М». Пуски не масові, лише 1-2 ракети, на відміну, скажімо, від авіаударів. Останні, особливо якщо використовуються дозвукові крилаті ракети, українська ППО здебільшого успішно відбиває, а от «Іскандери» – ні. Удари ними з Криму завдаються по військових і цивільних об'єктах у межах розрахованої на максимальну дальність цієї ракети – 500 кілометрів.
Таким чином, в зону потенційного ураження потрапляють південні регіони, а саме – Одеська та Миколаївська області, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро. Туди «Іскандери» долітають за лічені хвилини. Виявити і вразити такі ракети, які можуть піднятися на висоту до 50 кілометрів зі швидкістю понад 1000 км/год і звідти прямувати до цілі в 5-6 разів швидше, використовуючи при цьому комплекс активних перешкод, дуже складно.
Наприклад, у ніч на 29 березня цього року з 99 повітряних цілей, 84 з яких українські Повітряні сили уразили, було 2 пропущені «Іскандери-М» із Криму.
Особливо тяжкі наслідки Одесі завдала атака кримськими «Іскандерами» 15 березня. Тоді загинули 17 людей, постраждали 73, з яких 9 – співробітники ДСНС.
Найбільш масовий запуск цих ракет у 2024 році був зафіксований 8 січня. Росіяни атакували об'єкти критичної інфраструктури, промислові цивільні та військові об'єкти в різних регіонах України. При цьому було зазначено, що 6 «Іскандерів» стартували з району Джанкоя та з мису Чауда.
Між Джанкоєм і Північно-Кримським каналом
Саме там, між східною околицею райцентру Джанкоя та руслом Північно-Кримського каналу (ПКК), із радянських часів розташований військовий аеродром, де базувався полк Мелітопольської дивізії військово-транспортної авіації (ВТА) на Іл-76. До російської анексії Криму в 2014 році автору кілька разів доводилося бувати на території аеродрому.
Одразу після анексії у 2014 році росіяни розмістили там свій 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВКС РФ. Для прикриття аеродрому з повітря зайняли бойові позиції кілька ЗРК (зенітно-ракетних комплексів), зокрема С-300, а пізніше – С-400. А одразу після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року оборону аеродрому посилили артпідрозділом САУ 2С1 «Гвоздика». Це нагромадження бойової техніки автор бачив тоді дорогою до сусіднього з Джанкоєм села Побєдне, яке саме розташоване на протилежному від «бетонки» березі ПКК.
Українським Силам оборони за два роки війни жодного разу не вдавалося завдати удару безпосередньо по тутешньому аеродрому. На відміну від аналогічних об'єктів, що діють, у Новофедорівці, Бельбеку та Гвардійському, де періодично в 2022-2024 роках фіксувалися «прильоти». Усі 9 «вертушок» 39-го полку було збито за межами Криму, під час бойових дій на півдні України. Ще одна впала сама під час навчально-тренувального польоту знову-таки поза базовим аеродромом. Єдина результативна «бавовна» у цьому районі – удар по залізничному складу з корабельними «Калібрами-НК» на станції Джанкой торік у березні.
«Парасолька» дірява?
Цією «парасолькою», яка служить Джанкойському аеродрому та його авіапарку, є тамтешній зенітний ракетний дивізіон. Він, найімовірніше, і прикриває самохідні пускові установки, командно-штабні, транспортно-зарядні машини комплексів «Іскандер-М». Ними завдають не частих, але руйнівних ударів безпосередньо з території аеродрому або звідкись поблизу.
Треба розуміти, що ворог переключає нині певним чином тактику застосування балістики такожНаталія Гуменюк
Можна припустити, що під аналогічним прикриттям полків 31-ї дивізії ППО (в/ч 03121) у Криму перебуває і пусковий район на мисі Чауда тих самих «Іскандерів», а ще частіше – мобільні установки «Шахедів». Як, втім, і локації, поки що не ідентифіковані, наземних платформ із гучними протикорабельними «Цирконами».
«Ми відстежуємо їхні маневри. І те, що нині дуже часто лунають сигнали повітряної тривоги, спричинені ймовірним застосуванням балістики – це також наслідок саме цієї активності. Тому треба розуміти, що ворог переключає нині певним чином тактику застосування балістики також», – заявила нещодавно керівникця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Щодо квазібалістичних «Іскандерів-М», то вони з'явилися у Криму давно. Ще 4 грудня 2014 року на брифінгу в Києві представник Генерального штабу ЗСУ генерал-майор Олександр Розмазнін констатував, що до Криму зайшов дивізіон «Іскандер».
Сама наявність комплексу «Іскандер» дає підстави вважати, що є певна загрозаОлександр Розмазнін
«Я скажу, що це однозначно дуже погано, бо будь-який ракетний комплекс має можливість нести на своїх ракетах певні ядерні заряди певної потужності. Тому сама наявність комплексу «Іскандер» дає підстави вважати, що є певна загроза», – наголошував український генерал.
Тоді не було конкретизовано лише те, яка з ракетних бригад російського Південного військового округу (ПВО) «поділилася» своїм штатним дивізіоном тимчасово або на постійній основі із «самодостатнім угрупуванням» у щойно анексованому Криму. Як відомо з відкритих джерел, найближчі до Кримського півострова окремі з'єднання з «Іскандерами-М», 47-а та 1-а окремі бригади ВКС, дислокуються на Кубані.
До речі, у кримської «парасольки» цих ракет виявилися деякі явні дірки. Їх буквально днями вдалося зафіксувати партизанам руху «Атеш», зокрема те, що додаткові ЗРК на Джанкойському аеродромі належним чином не замасковані. За їхньою інформацією, начальник бойового розрахунку неодноразово подавав заявки на отримання маскувальних сіток, але відповіді так і не отримав.
«Нині «Атеш» проникнув у Кримську дивізію ППО (її штаб розміщений у Севастополі –КР), і ми далі пильно стежитимемо за наявністю чи відсутністю засобів протиповітряної оборони на півострові», – заявили партизани.
«Викурити» або, принаймні, суттєво обмежити активність російських ракетників, а також їхню тактичну авіацію можна за допомогою ефективних засобів ураження, наприклад, американських далекобійних ракет ATACMS.
Коли в Росії є ракети, а в нас немає, вони атакують ними всеВолодимир Зеленський
«Коли в Росії є ракети, а в нас немає, вони атакують ними все: газ, енергетику, школи, заводи, цивільні будівлі... Коли Росія знатиме, що ми можемо знищити ці літаки, вони не атакуватимуть із Криму. Це як із морським флотом. Ми їх витіснили з наших територіальних вод. Тепер ми їх витіснимо з аеродромів Криму», – сказав у нещодавньому інтерв'ю колумністу The Washington Post Девіду Ігнатіусу український президент Володимир Зеленський.
Неважко здогадатися, що ще більш бажаний для українців результат принесло знищення найголовнішого виробництва «Іскандерів» у підмосковному місті Коломна. Скажімо, у такий спосіб, як у випадку з повітряним ударом 2 квітня по заводу в Єлабузі (Татарстан), де збирають за іранською технологією «Шахеди». Щоправда, істотних збитків ця перша «пристрілка» російському підприємству все ж таки не завдала. Але, як кажуть, аби почати, а там воно піде.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
