«Посушливий Крим – це надовго». Як на Кримському півострові зникає вода

Восени 2023 року в Криму спостерігається обміління та пересихання річок. Так, за спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, на межі пересихання – верхів'я річок Альма, Чорна та Бельбек. Пересихають русла річок на околицях Алушти, Судака та Феодосії. У жовтні 2023 року повідомлялося про зниження рівня води у кримських водосховищах. Це відбувається на тлі маловодного періоду в Криму та припинення подачі дніпровської води після руйнування греблі Каховського водосховища.

Водночас підконтрольна Росії влада Криму запевняє, що нинішніх запасів прісної води Криму достатньо. За їхньою інформацією, обсяг ресурсів у кримських водосховищах сьогодні становить близько 150 млн кубічних метрів. Таких запасів вистачить щонайменше на один рік, стверджує очільник російського парламенту Криму Володимир Константинов.

Скільки може тривати маловоддя, якими можуть бути наслідки від нього? Чи є плани відновлювати Каховське водосховище та чи можливий без нього розвиток півдня України? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із Сергієм Гапоном, завідувачем лабораторії геоінформаційних систем Всесвітнього центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, а також із Михайлом Яцюком, директором Інституту водних проблем і меліорації НААН України.

Ситуація з водою в Криму неоднорідна, каже ГІС-фахівець МЦД з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон. Цієї осені можна спостерігати ситуацію, коли водосховища у східній частині Кримського півострова заповнені водою менше, ніж торік. У Тайганському та Білогірському водосховищах з другої половини серпня йде активне зниження рівня води, розповідає експерт.

А ось стан Чорноріченського водосховища незважаючи на те, що верхів'я річок, що його наповнюють, нині маловодне, далекий від критичного. Крим на 100 відсотків залежить від опадів, оскільки вода Північно-Кримським каналом не надходить, і якщо їх буде менше норми, то на півострові можуть знову запровадити графіки подачі води, зазначає Сергій Гапон.

«Це в меншій ситуації зараз стосуватиметься Севастополя, оскільки Чорноріченське водосховище перебуває у кращому стані, ніж ті, що живлять Сімферополь. А ось розташовані поряд із Феодосією водосховища не в кращому стані. І переведення східної частини Криму на графіки цілком реальне», – зазначив співрозмовник Радіо Крим.Реалії.

Якщо сезон маловоддя у Криму триватиме й надалі, то до другої половини зими дефіцит води з'явиться і в тих водосховищах, ситуація в яких зараз не є критичною, впевнений Гапон.

Отримання контролю над Північно-Кримським каналом Росія називала одним із першочергових завдань повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Дніпровська вода йшла у Крим, доки не було зруйновано дамбу Каховського водосховища, яка перебувала під російським контролем. Але дніпровська вода, яку росіянам вдавалося подавати на Кримський півострів, ненадовго допомогла вирішити проблему з дефіцитом води, зазначає Сергій Гапон. За супутниковими знімками видно, що навіть коли вода йшла каналом, кримські водосховища не були наповнені водою, стверджує він.

«Ми спостерігали ситуацію, що вода з Дніпра не допомагала жителям Криму, і вони її не відчували. Її відчували жителі північного Криму, які могли її використовувати частково для сільського господарства та частково для пиття. Але це порівняно невеликий відсоток з огляду на те, скільки людей живе у північному Криму. Для більшості жителів Криму те, що майже рік вода з Дніпра йшла [каналом], було не відчутно», – повдіомив Сергій Гапон.

Вода з Дніпра, звичайно, заповнювала підземні горизонти, але вона не змогла компенсувати обсяги, які викачували протягом 9 років, каже експерт.

«Зважаючи на супутникові знімки та інші відкриті дистанційні дані, вода з Дніпра була використана вкрай неефективно в усіх напрямках. Вона була використана переважно для [цілей російських] медіа і не більше. Тому чекати на покращення якості води жителям Криму з підземних горизонтів не доводиться», – зазначає Сергій Гапон.

Нинішня ситуація з водою у Криму – це результат руйнування греблі Каховського водосховища, упевнений директор Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк. Обміління Каховського водосховища призвело до екологічної та економічної катастрофи на всьому півдні України.

«Ми втратили найбільший ресурс. У Каховському водосховищі було 40 відсотків води в Дніпровському каскаді. Із 44 кубокілометрів – 18 було в Каховському водосховищі», – розповів Михайло Яцюк.

Без цієї води неможливий розвиток усіх південних регіонів України, упевнений Михайло Яцюк. Тому в дискусії про те, чи варто відновлювати Каховське водосховище, слід враховувати і цей фактор.

«Водосховище 70 років функціонувало, там розвинена велика інфраструктурна мережа, яка коштує сотні мільярдів гривень. Чи зможе ця територія без цього джерела розвиватися? З урахуванням інфраструктури, яка простоює, ми могли б наповнити водосховище до мінімальних позначок, і вона могла б функціонувати. Чи нам треба зараз перебудовувати весь південь України і дати відповідь: де братимуть воду, насамперед, питну, 4 мільйони жителів України? Чи є майбутнє на півдні України без цього водосховища? На мій погляд, такого майбутнього немає», – наводить аргументи на користь відновлення Каховського водосховища Михайло Яцюк.

Без цього водосховища неможливий і розвиток Криму, вважає Михайло Яцюк. Адже інших альтернативних джерел води на Кримському півострові немає.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.