Спеціально для Крим.Реалії
Кримчанин Юнус Машаріпов, обвинувачений у виготовленні саморобних вибухових пристроїв, перед винесенням вироку попросив припинити його кримінальне переслідування, позбавити російського громадянства та депортувати в Україну. Замість цього суддя російського Ялтинського міського суду Сергій Смирнов відіслав його до психіатричної лікарні на невизначений термін, але з інтенсивним спостереженням.
Вибіркова амнезія свідків
Значну частину свого виступу в дебатах підсудний присвятив тим діям, які, на його думку, не здійснив суддя Сергій Смирнов для встановлення реальних обставин справи. На його думку, суд ігнорував заяви про тортури, яких зазнав Юнус Машаріпов у день свого затримання. Ніякої перевірки цієї заяви судом не проводилося. Навіть у клопотанні про проведення графологічної експертизи підпису підсудного під свідченнями суддя відмовив. Хоча, на думку Машаріпова, експертиза могла б показати, що він ставив цей підпис перебуваючи під психологічним тиском.
Не захотів суддя Смирнов допитувати і «вибухотехніка», який був присутній під час обшуку у схроні та гаражі, де ялтинець нібито ховав саморобні бомби. Підсудний стверджує, що зроблене це було не задля економії процесуального часу, а тому, що «вибухотехнік» насправді до вибухових пристроїв навіть не підходив. Він займався лише оперативною відеозйомкою і на допиті в суді міг би показати свою некомпетентність у питаннях, пов'язаних з вибуховими пристроями.
А між тим, на думку захисту, це один з основних свідків. Адже силовики отримали оперативні відомості про зберігання саморобних боєприпасів і кинулися їх шукати, але не оточили місцевість, не евакуйовували людей з найближчих будинків, не залучили пожежників та медиків. І навіть вибухотехніком оформили в документах фахівця з іншої сфери. Звідси випливає припущення, що ніякої реальної небезпеки виявлені предмети не являли. А значить і ознак осудного ялтинцеві злочину немає.
Також Машаріпов нагадав, що під час допиту оперативників російських спецслужб (тих, у яких була вибіркова амнезія), суддя невмотивовано знімав запитання, які на думку підсудного, мали важливе значення для доведення його невинності та провини силовиків. А також наполегливо відмовлявся запитувати такі «токсичні» для звинувачення документи, як журнал відвідувачів Ялтинського підрозділу ФСБ у той день, коли був викрадений і підданий тортурам Машаріпов.
Ні адвокатів, ні понятих
Адвокат кримськотатарського активіста Олексій Ладін почав свій виступ у дебатах із заяви про те, що ніякого злочину не було. На це, на його думку, вказує протокол огляду місцевості, згідно з яким силовики не вживали жодних заходів безпеки при виявленні вибухових пристроїв. При цьому у співробітників ФСБ були всі можливості ці предмети покласти туди і тут же з успіхом їх знайти.
Обстеження місцевості біля храму Святого Архистратига Михаїла в Ореанді проходило, судячи з відсутності підпису, без участі Машаріпова. У документі проставлений час, коли, зі слів підсудного, його утримували в ялтинському управлінні ФСБ та схиляли до щиросердого зізнання у підпалах місцевого лісу. Сам підсудний також додав, що й у гаражі, де був знайдений другий саморобний вибуховий пристрій, не було ні адвокатів, ні понятих, ні реальних власників гаража.
Схиляли до щиросердого зізнання у підпалах місцевого лісу
А потім, на думку адвоката, спрацювала вже стандартна в сусідній Росії практика. Після взяття біологічних зразків «для порівняння» слідчий призначає біологічну експертизу знайдених під час обшуку боєприпасів. І там гарантовано буде знайдене ДНК підсудного. У справі Машаріпова у схемі трапилася заминка ‒ він відмовився добровільно давати зразки, і слідчий попросив співробітників ФСБ взяти їх примусово під час оперативних заходів. Саме на це вказав адвокат у дебатах, підкреслюючи, що в суді так і не з'ясували, як можна було замінити слідчі дії на оперативні заходи, а потім їх результати внести до висновків слідства.
«При здоровому глузді»
Порушувалося під час дебатів і питання медичного характеру, на підставі яких суддя проводив все судове слухання у закритому режимі. Сам Машаріпов наголосив, що він у здоровому глузді і доказом тому є численні процесуальні документи та скарги, які він складає самостійно.
«Суд не має права оцінювати, чи правильний експертний висновок (психолого-психіатричної експертизи ‒ ред.) про мою неосудність. І взагалі в медичній енциклопедії відсутня така психічна хвороба (яка вказана в експертизі ‒ ред.)», ‒ наголосив Юнус Машаріпов.
В медичній енциклопедії відсутня така психічна хворобаЮніс Машаріпов
Адвокат підсудного знову звернув увагу суду на суперечності у двох різних психолого-психіатричних експертизах, а також на грубе порушення, допущене суддею, коли той відмовив у допиті експертів, які складали ці експертизи. Олексій Ладін висловив здивування, яким чином суддя, не володіючи спеціальними знаннями в галузі психіатрії, не маючи вичерпних відомостей з цього питання в матеріалах кримінальної справи, зможе оцінити рівень осудності та адекватності підсудного.
При цьому захисник явно підозрював, що і без володіння спеціальними знаннями і навіть зовсім без жодних відомостей у матеріалах справи, суддя, не моргнувши оком, оцінить рівень осудності Машаріпова саме так, як від нього вимагатимуть силовики. Можливо тому адвокат попросив суд, при неможливості винесення виправдувального вироку, подумати про застосування примусових заходів лікування підсудному в амбулаторному режимі: в поліклініці за місцем проживання.
І слухати не став
Наприкінці судового процесу підсудному мають надати можливість сказати останнє слово. Придумано це було для того, щоб у людини перед вироком була додаткова спроба в чомусь переконати суддю перед тим, як він вирушить у нарадчу кімнату для ухвалення рішення.
Але у справі Машаріпова, зважаючи на поведінку судді, рішення було ухвалене задовго до виступу підсудного з останнім словом. На той час за вікном вже помітно вечоріло, і коли ялтинець перейшов до виступу з останнім словом, суддя Смирнов засовався, розуміючи, що це може затягнутися до пізньої ночі. Тому вже через кілька хвилин він став квапити підсудного виступати тільки за темою кримінальної справи. Однак, у ситуації з Машаріповим, це не допомогло ‒ він продовжував свій виступ доти, поки суддя не обірвав його на півслові, оголосивши, що йде до нарадчої кімнати.
Судячи з тексту, який Машаріпов підготував для виступу з останнім словом у суді, закінчити він мав словами: «На підставі того, що мої права на свободу та приватне життя, мої вимоги законні не дотримувалися Росією, вимагаю від суду закрити кримінальну справу, як незаконну, позбавити громадянства Росії та депортувати в Україну». Але суддя цього не почув і прислухатися до вимог кримчанина не збирався. Як і просив державний обвинувач, Машаріпов засуджений до примусових медичних заходів ‒ стаціонарного лікування в психіатричному закладі. Надійніший спосіб закрити тему тортур і фабрикації цієї кримінальної справи не придумати.
Ігор Воротников, кримський блогер
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
